База відпочинку: чому бойовики ІДІЛ осідають в Україні

Кривавий конфлікт в Сирії триває вже майже 10 років. Громадянська війна, яка розпочалася навесні 2011 року з опозиційних акцій проти президента Башара Асада, поступово переросла в запеклий бій "всіх проти всіх" із залученням інших країн.

З осені 2015 року активно в цю війну втрутилася Росія, ставши на бік урядових військ. Але і до цього тисячі громадян колишнього СРСР, переважно з країн Середньої Азії та Північного Кавказу, приєднувалися до угруповань, підконтрольних "Ісламській державі".

У березні 2019 року президент США Дональд Трамп оголосив про "остаточний розгром" халіфату ІДІЛ в Сирії. Багато хто з терористів, не дочекавшись розгромної поразки, заздалегідь залишили зону бойових дій і на деякий час осіли в Туреччині та країнах ЄС. Україна також виявилася зручним "перевалочним пунктом" для ісламістів.

Армія добровольців з СНД

Служба безпеки України у 2016 році розкрила 11 таких пунктів і два осередки ІД у Харкові та Дніпрі. В країну тоді не пропустили 443 бойовики з Сирії. Але інтерес до України у них не згас. Тільки в травні поточного року в Україну, за даними СБУ, не пустили 19 членів міжнародних терористичних організацій, включаючи ІДІЛ.

Спецслужба розслідує 11 кримінальних справ проти дев'ятьох членів "Ісламської держави", повідомили в СБУ на запит РБК-Україна. При цьому четверо з них вже отримали судові вироки. Кількість терористів, екстрадованих з України, СБУ назвати відмовилася, зауваживши, що цей процес координують Офіс генпрокурора і Мін'юст.

Більшість вихідців з країн СНД воювали в Сирії у складі формування "Джейш-аль-Мухаджирін валь-Ансар" ("Армія емігрантів і сподвижників"). Спочатку воно було асоційоване з "Аль-Каїдою", але потім увійшло до складу "Ісламської держави". ООН наклала санкції на "Армію емігрантів", вона також включена до переліку терористичних організацій.

Довгий час керував підрозділом військовий емір ісламського халіфату Абу Умар аш-Шишані (Тархан Батірашвілі) – уродженець Грузії. Його заступником був Аль Бара Шишані (Цезар Тохосашвілі), якого затримали в передмісті Києва 12 листопада 2019 року.

Бійці ІДІЛ перечікують "складні часи" у Європі (фото: flickr by Makurley Dixon)

Голова СБУ Іван Баканов назвав це "найгучнішою справою" відомства і зазначив, що в операції допомагали "іноземні партнери". 18 травня українські правоохоронці доставили Аль Бара Шишані до Грузії в рамках екстрадиції. Адвокат "іділівця" Володимир Осикін сказав РБК-Україна, що йому заборонено розкривати подробиці справи підопічного.

Проте з матеріалів Єдиного реєстру судових рішень можна з'ясувати уривчасті дані про життя в Україні одного з ватажків міжнародної терористичної організації.

Аль Бара Шишані підробляв таксистом в Білій Церкві та з дружиною виховував трьох неповнолітніх дітей. Про те, що він знаходиться в міжнародному розшуку, ісламіст нібито не знав. Водночас СБУ запевняє, що в передмісті Києва він не жив мирним життям, а координував діяльність "амніятів" – підрозділів служби безпеки ІДІЛ.

Ще один ймовірний учасник "Армії емігрантів" – росіянин Аріф Джабаров, був затриманий у Запоріжжі в грудні 2017 року. За версією слідства, у 2013 році він приєднався до бойових дій в Сирії і з того часу розшукується ФСБ Росії. Майже рік затриманий знаходився в українському СІЗО, без успіху намагаючись отримати статус біженця.

У березні 2018 року прокуратура вирішила видати Джабарова російським правоохоронцям, але адвокатам вдалося скасувати це рішення в суді. Зараз Джабаров живе в Дніпрі та знаходиться під найбільш м'якою мірою запобіжного заходу – особистим зобов'язанням. Він не залишає спроб домогтися легалізації в Україні.

Його земляку Тимуру Тумгоєву пощастило менше. Взявши участь у сирійській військовій кампанії, етнічний інгуш приїхав в Україну і приєднався до добровольчого батальйону АТО. Але у вересні 2018 року Україна вирішила видати його Росії, що викликало претензії з боку українських добровольців на адресу керівників Генпрокуратури.

Тодішній генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що Тумгоєв був у зоні АТО "менше ніж тиждень і в 30 км від Маріуполя". Акції протесту не допомогли – Тумгоєва екстрадували в РФ, де він отримав 18-річний тюремний термін.

Правозахисники звертають увагу, що це не поодинокий прецедент. Але навіть такі випадки не зупиняють ісламістів на шляху в "тиху українську гавань"

Нездійснені надії

"Всі вони ненавидять РФ і, знаючи, що Україна воює з Росією, думають, що наша країна їх не видасть. Ось тут-то вони й помиляються", – пояснив мотивацію ісламістів глава адвокаційного центру Української Гельсінської спілки з прав людини Борис Захаров.

Юристи цього центру займалися захистом Тумгоєва в судах. Зараз у них залишаються ще 7-8 клієнтів зі схожими справами. Захаров каже, що всіх їх не можна вважати терористами, адже у кожного своя історія.

"Дуже часто ці люди опинялися в дуже складній ситуації, адже коли правовірний мусульманин, а саме салафіт, дізнається, що десь створена країна, що живе суворо за Кораном, то він туди з чистим серцем їде і фактично потрапляє в пастку. Адже просто покинути ІДІЛ він і тим більше його родичі вже не можуть", – уточнив правозахисник.

За його словами, справи проти таких ісламістів часто фальсифікують правоохоронні органи Росії. Нібито вони оголошують терористами практично всіх, хто виступав у сирійському конфлікті проти офіційного уряду.

Захаров звернув увагу, що і в українських держструктурах ставлення до таких людей не сильно змінилося. Він додав, що їх досі "продовжують переслідувати та видавати, позбавляючи статусу біженця та притулку".

Генерал-майор СБУ Віктор Ягун, у свою чергу, заявив, що Україна – "комфортна" країна для бойовиків ІД.

"У нас не такий жорсткий контррозвідувальний режим, як, наприклад, у Росії. Плюс тут легше отримати посвідку на проживання, ніж у країнах ЄС, до того ж тут є своя мусульманська громада, на яку вони можуть опертися", – розповів експерт РБК-Україна.

Водночас, муфтій Духовного управління мусульман України УММА Саїд Ісмагілов запевняє, що релігійні громади не підтримують радикальних ісламістів.

"В Україні немає таких громад, які підтримують таких людей і такі ідеї. Якщо навпаки, то нехай СБУ прямо їх назве. Річ у тому, що в Україні всі ці радикальні ідеї ІДІЛ і йому подібних не є популярними і поширеними", – додав він.

Муфтій запевняє, що затримання бойовиків ІД в Україні має одиничний характер. Більш того, ховаючись в нашій країні такі люди намагаються не відвідувати публічні заходи і "залягають на дно".

"Вони ховаються і не відвідують релігійні заходи й установи. Найчастіше вони, як і згаданий Аль Бара Шишані, ховаються в селах, де немає мусульман і мечетей", – пояснив Ісмагілов.

"Іділівці" використовують Україну як "базу відпочинку" (фото: Flickr by Kurdishstruggle)

На думку Віктора Ягуна, українське суспільство в цілому толерантно ставиться до мусульман, особливо на тлі того, що кримські татари та чеченці активно підтримали Україну у війні проти Росії. Колишній заступник голови СБУ впевнений, що бойовики ІДІЛ приїжджають в Україну не для терактів, а щоб відновити сили і перечекати "складні часи".

Він вважає, що проблема ісламістів з Сирії не стане критичною для України найближчим часом, проте спецслужби повинні "більш ретельно" з ними працювати. З ним згоден і сходознавець Ігор Семиволос.

"Наскільки я знаю, ті люди, які змогли легалізуватися та осіли на території України, в більшості своїй не продовжували терористичну діяльність, а займаються бізнесом, наприклад. Звичайно, не факт, що частина з них не перебувала на своєрідному "карантині" у нас", – пояснив директор Центру близькосхідних досліджень.

Семиволос закликає не драматизувати проблему ісламських радикалів в Україні. На його переконання, колишні "іділівці" все ж набагато частіше воліють осісти в країнах Євросоюзу, а тут їх кількість незначна.

Проблема ісламського тероризму, що захлеснула Європу в останні роки, поки що обходить Україну стороною. Тут вже шість років цю "нішу" займають спецслужби РФ. Як показує практика, найчастіше саме вони стоять за терактами як на Донбасі, так і в мирних українських містах.