Можливі зміни у податку на видобуток залізної руди в рамках законопроекту №1210 призведуть до погіршення фінансового стану українського ГМК. Про це заявив радник з питань взаємовідносин з органами влади "Арселорміттал Кривий Ріг" Володимир Ткаченко.
За його словами, навіть без врахування цих поправок в Податковий кодекс України підприємство працює сьогодні на межі рентабельності.
Ткаченко звернув увагу на мінливість світової кон'юнктури. Якщо в першому півріччі 2018 року прибуток був у розмірі 4,2 млрд грн, то за той же період 2019-го – збиток у 79 млн грн, розповів він.
"На кінець першого півріччя залишки нереалізованої металопродукції на складах підприємства зросли до 419 тис. тонн, що на 273 тис. тонн більше в порівнянні з тим же періодом минулого року. І прогнози невтішні: з третього кварталу ми бачимо, що ціни і попит на металопродукцію продовжують падати, а очікування рецесії світової економіки тільки посилюються. Сировинні ринки ризикують потрапити в період тривалого спаду цін, що ми вже неодноразово спостерігали в своїй історії. Підприємство отримувало збитки за підсумками 2009, 2012, 2013, 2014 років, незначний прибуток – у 2015-2016 роках. Після двох років сприятливих цін (2017-2018 роки) ми знову переживаємо непростий фінансовий рік", - зазначив Ткаченко.
За його словами, розмови про те, що гірничо-металургійна галузь отримує надприбуток і їй потрібно збільшити податкове навантаження - помилкові. Вони з'являються від незнання реальної ситуації в галузі, або від бажання пожертвувати конкурентоспроможністю ГМК на світових ринках в інтересах бюджету і збільшення його витрат.
Крім того, запропоновані законодавчі зміни йдуть наперекір світовій практиці в своєму прагненні зробити об'єктом оподаткування не видобуту руду з надр, а залізорудний концентрат і агломерат.
На думку Ткаченка, незрозуміло, як їх можна віднести до категорії первинної обробки корисних копалин. Мова йде про технологічні процеси на рудо-збагачувальних і агломераційних фабриках, які принципово змінюють хімічні властивості видобутого копалин. Це готові продукти, які продаються на ринках.
"Незрозуміло також, чому при обговоренні ренти не враховують витрати всього ГМК, а оцінюють тільки прибуток від експорту концентрату. Галузь складається не тільки з ГЗК. У нашого підприємства повний цикл виробництва – від видобутку руди до випуску кінцевої металопродукції. На експорт йде лише п'ята частина концентрату – 1,9 млн тонн на рік, основна частина (8 млн тонн) використовується для власного металургійного виробництва. І його рентабельність значно нижча, ніж від експорту концентрату", - розповів Ткаченко.
В якості прикладу він зазначив, що за перші півроку 2019-го собівартість реалізованої металопродукції зросла на 6 млрд грн. Зростання витрат стало основною причиною отримання підприємством збитку у першій половині року, повідомив Ткаченко.
Він підкреслив, що продуктивність продукції з високим ступенем переробки та з доданою вартістю потрібно стимулювати поправочними коефіцієнтами до ренти, як пропонувалося не раз, а не орієнтуватися лише на експорт сировини і міряти по ньому всю гірничо-металургійну галузь. Будь-які податкові новації не повинні порушувати принцип нейтрального і справедливого оподаткування, впевнені в "Арселорі".
Експерт вважає, що зараз не найсприятливіший час для фіскальних ініціатив, оскільки світова економіка стоїть на порозі кризи.
"Своїми необережними діями в податковій сфері депутати можуть спровокувати скорочення виробництва і темпів зростання української економіки. Наприклад, у разі збільшення ренти в нинішньому варіанті (більш ніж у 4 рази) підземний видобуток на шахті "Арселорміттал Кривий Ріг" стане нерентабельним, що може призвести до її закриття. На шахті працює понад 1000 осіб", - підсумував Ткаченко.
Нагадаємо, раніше холдинг "Метінвест" попередив про ризики збільшення податкового навантаження у зв'язку з можливим ухваленням законопроекту №1210.