Фестиваль Ostrov можна вважати довгожителем української індустрії розваг. Організатори пережили важкий 2014-й, коли сгорнулася практично вся концертно-фестивальна індустрія. Вони змогли зберегти аудиторію, незважаючи на появу конкурентів. А коли щільність заходів в столиці минулого року зашкалювала, дозволили собі експеримент і провели Ostrov в Одесі.
Андрій Журавель, співорганізатор Ostrov, не приховує, що досвід виїзду дався їм нелегко. Його команда довго вибирала між Одесою та Харковом, де їм навіть знайшли невеличкий острівець, що нагадує постійну локацію фестивалю в Києві - Труханів острів. Але південь все ж переважив.
"В Одесі зосереджена наша цільова аудиторія, яка любить ту музику, що ми привозимо на Ostrov. Тому ми вирішили спробувати там. Це наш другий івент на півдні. Перший ми робили в 2011-му році, коли привозили Fatboy Slim на Морський вокзал. Там було все набагато легше в плані комунікацій", - розповідає Журавель.
Локація в Одесі - дикий пляж з шматком покинутого скалодрома. Улюблене місце жителів міста, які збираються помилуватися заходом сонця. Ідея з електронною музикою на березі моря спрацювала частково: "Було складно і з владою, і з підрядниками. Влада ніяк нам не допомагала. У підрядників часто не було тієї техніки, що була необхідна. Нам допомагав партнер, який 10 років організовує Одеський кінофестиваль влітку. Він зміг додати Ostrov в літню програму розвитку "Одеса - місто фестивалів", але цього виявилося недостатньо".
На це літо Ostrov повернувся в рідну гавань. Якщо в минулому році з усіх боків тиснули фестивалі різного напрямку, то червень 2019-го для організаторів виглядає спокійним. Навіть конкурують вони самі з собою - на перший день Ostrov випав великий сольник The Chemical Brothers, що робить те ж агентство, що і фестиваль - qievdance.
Втім, в глобальному сенсі конкуренція зросла - і Андрій це відчуває, і як організатор, і як відвідувач: "За останні два роки заходи по відвідуваності помітно зросли. Ринок живий. Фінансове питання турбує людей, але вони все одно на щось ходять. Багатьох хвилює не тільки лайн-ап, але і інфраструктура. Починаючи від вхідної системи та охоронця, який надягає браслет і закінчуючи тим, що представлено на фудкорті". Така прискіпливість Журавля тільки тішить. Інакше, як він каже, "відчуваєш себе рибою у воді, що застоялася.
Сьомий Ostrov буде присвячений пост-апокаліптичній темі. Розробкою локацій займався Ярослав Мамай. Він - співорганізатор українського кемпу Kurenivka на фестивалі Burning Man в США та однойменного "палацу культури", який нещодавно відкрився на Подолі. Окрім них, до справи підключилося арт-платформа "Дивина" зі Львова. Поки ви читаєте цей матеріал - вже розпочався монтаж локацій.
Журавель в розмові скромно зазначає, що художні справи - не його парафія. Просто хлопці запропонували ідею, він подивися ескізи і вони зрезонували з його баченням. Все затвердили швидко. Але разом з тим, Андрій додає, що особлива увагу темі оформлення вони почали приділяти минулого року:
"Минулого року красу нам зробило агентство Freak Fabrik. Це команда професіоналів, які відповідають за зовнішній вигляд таких фестивалів, як Outline, і тд. Ми зрозуміли, що успіх фестивалю - це не завжди пачка гучних імен. Краще іноді витратити більше на інфраструктуру та локації. Приклад показує Strichka. У них немає топ-імен, але все влаштовано чудово".
Незважаючи на тему, лайн-ап Ostrov цього року навряд чи можна назвати саундтреком до пост-апокаліпсису. Але виконавці, які б супроводжували кінець цього світу, в переліку все ж є. На думку Журавля, це британці Fjaak, KiNK, Recondite, Roman Flugel, Jeremy Underground, Amelie Lens, Sonia Moonear, наша Даша Колосова, і румунський музикант Petre Inspirescu.
"Дуже пишаємося лайв-артистами, які зіграють свої сети в цьому році. Живий виступ електронного артиста - це завжди ексклюзив, тому що у них жоден виступ не схожий на інший. Окремо хочу відзначити наших українців Woo York, які більш відомі за кордоном, ніж у нас. На Ostrov вони постійні резиденти", - розповідає Андрій.
Щодо румунів. Вони на фестивалі користуються стабільним попитом. Як розповідає Андрій, вони вважаються свого роду андеграундом та їх музику мало хто розуміє, але йому подобається: "Пам'ятаю перший Ostrov. Я сидів у машині, вона стояла біля сцени де грало щось румунське. Я заснув під цю музику. Прокидаюся - грає те ж саме. Подумав: "Як таке взагалі можливо?" - але в підсвідомості закріпилося".
Чи складно робити електронний фестиваль, такий як Ostrov? Частково так - букінг, підрядники, контроль за порядком. Рутинна частина будь-якого фесту в світі. Але з чим проблем Ostrov не має, так це з аудиторією. Журавель вважає, що виходити на більш широке охоплення не варто - якісна цільова вже сформувалася.
"Ми могли б нагнати якихось студентів для масовки. Але навіщо? Частина з них може не зрозуміти цю музику і буде тільки злитися, що цілком можливо спровокує конфлікт. А у нас за сім років Ostrov жодного такого інциденту не було", - зізнається Андрій.
Але якщо конфліктів на Ostrov не було, то складності з привозами ще існують. Незважаючи на зрозумілу вилку гонорарів в техномузиці - від п'яти тисяч євро до ста - бої ведуться за кожного артиста. Що всередині країни, що за її межами. Причина: червень - самий насичений місяць по заходам подібного роду:
"Букинг хорошого артиста - ретельна робота. Ми в Ostrov починаємо цим займатися відразу після закінчення попереднього фесту. Найскладніше те, що Україна - не топ-країна, куди всі прагнуть їхати. Якщо буде пропозиція по одній даті від Києва та від Барселони, то агент артиста скоріше вибере друге. Але позитивна тенденція є. Практично всі, хто виступають у нас, задоволені і готові приїхати ще раз".
Найважче - витягнути артиста, який на літо залишається в Ібіці, своєрідній мецці поціновувачів електронної музики: "Багато артистів орендують на Ібіці вілли і там весь сезон живуть, грають, працюють. Якщо пропонувати їм виступ у нас, то до гонорару треба додавати приватний літак, який коштує не менше п'ятнадцяти тисяч євро".
Однак, Журавель дивиться не тільки на актуальних, трендових артистів. Наприклад, у Львові пройшов фестиваль Westland від тих же qievdance, де зіграли Pendulum, Cosmic Gate і W & W. Музиканти ці в Україні трохи свою популярність розгубили. Тим не менш, вони як і раніше збирають величезні майданчики в Європі.
Влітку буде той же Армін Ван Бюрен в МВЦ. Він теж далеко не новий гравець, але його масштаб в Україні не зменшується. Грає роль ностальгія? Справа в іншому, пояснює Андрій.
"З одного боку, Ван Бюрен - ідол в своєму жанрі до сих пір. З іншого, у нього в Україні сформувалася потужна фанатська база. Ми спілкувалися з партнерами з Virus Music, компанія, яка привозить Ван Бюрена. Вони розповіли, що на нього ходять ті ж самі люди, тільки вони подорослішали. До того ж, в них сформовані партнерські і бізнес-відносини. Якщо артист стабільно збирає, то чому ні?"
Але є й інший приклад - Paul Van Dyk: "Ми його привозили на самому початку діяльності нашої компанії. Спочатку він зібрав МВЦ (10 тисяч людей). Потім - в два рази менше. Ще раз - вже малий зал Stereo Plaza. Іноді від артиста не залишається нічого, крім імені".
Що може впливати на спад популярності? На думку Журавля, це відсутність внутрішнього менеджменту і виразного шоу. Останнє - дуже важливо, адже пристойна кількість глядачів ходять дивитися саме на візуальну складову.
Зараз всі сили Журавля і команди зосереджені на Ostrov. Як завжди, багато роботи і мало часу. Думки все це кинути були, але тільки тоді, коли йшов дощ: "Уяви ситуацію: у тебе виходить зробити щось гарне, а тут злива. За сім років Ostrov у нас стабільно падав дощ. Хочеш точно знати, коли буде дощ? Подивися в календарі, коли проходить фестиваль. З'являється бажання все до біса кинути і зробити рейв в МВЦ. Але потім виходить сонце і ти знову починаєш працювати".
Чи існує планка у Ostrov, після якої вони зупиняться? На думку Журавля, головне - багато позитивних відгуків від відвідувачів. Цього показника вони вже досягли, незважаючи на "синці", які вони набили за всі роки:
"Межі досконалості немає. Фестивалю Ostrov сім років. У мене є дві дочки, а це немов моя третя дитина. Щороку ми враховуємо всі помилки, які здійснювали. В останній раз отримали такі позитивні відгуки, від яких починає кипіти кров і з'являється бажання щось робити далі".
Автор тексту: Юрій Береза