Юрій Сьомін, двічі рятуючи "Динамо" від розрухи, дожив до моменту, коли всі навколо вирішили, що "Динамо" пора рятувати вже від нього самого.
Нехай Жираф був неправий,
Але винен не Жираф,
А той, хто крикнув з гілок:
"Жираф великий - йому видніше!
Можна придумати яскравий образ, що відставка Сьоміна була обставлена в дусі палацових переворотів, що в ролі гвардії виступили футболісти. А в образі прогресивної імператриці при слиньків чоловіка можна представити Ігоря Суркіса. Але історія сучасного "Динамо", хоч і вміщає в себе окремі героїчні глави, але в цілому віддає трясовиною болотних, і не заслуговує порівняння навіть з вельми умовною привабливістю насильницьких дій по захопленню влади.
Я дуже добре пам'ятаю, як озаглавив текст, присвячений першим приходить Сьоміна в "Динамо". Він називався "На старі рейки". І підзаголовок: Юрій Сьомін, списаний у "Локомотиві", очолив "Динамо". Аналіз подальших висловлювань тренера, спілкування з ним напередодні Кубка Першого каналу тільки переконували в думці, що Ігор Суркіс, світиться від запрошення тренера, щось наплутав. "Чому я повинен" чистити "?" - Запитував Сьомін після провальної єврокубкової осені-2007. І тут же стверджував: "У" Динамо "зібрані хороші гравці".
Що говорити, якщо навіть через місяць після подання в якості наставника команди Сьомін плутався в іменах гравців основного складу, прізвища молодих футболістів читав з папірця, а 22-річного Олександра Алієва зарахував до молоді. Тут навіть Ігор Суркіс не витримав: "Насправді, Алієв дуже досвідчений гравець. За сидінню в" Динамо-2 ".
Але і тренер трохи хитрував. Гавранчич, Маркович (виходить, тоді ми могли уявити легіонера такого рівня в "Динамо"), бразильці Клебер і Рінкон і деякі інші команду таки покинули. А "Динамо" у першому весняному матчі в пух і прах розбило "Дніпро" - 4:0. "Хороший тренер", - вирішили дуже багато.
При ранньому Сьоміна "Динамо" відрізнялося ювелірною точністю при покупці новачків - Бетао, Вукоєвич, Єременко та Богуш сходу припали до двору. Здійснив Сьомін і два внутрішніх трансферу - ввів до складу загульщіков Мілевського і Алієва. Це було схоже появи атмосфери на Марсі у фільмі "Згадати все": всі знали, що Тема і Санек - чертовски талановиті хлопці, але каталізатора, який би дозволив їх нерозтраченої енергії вирватися назовні саме у футболі, все не було. Сьомін, цей любитель пропустити стаканчик-другий в хорошій компанії, правильно підібрав реактиви.
Палич менш ніж за рік ввів до складу шістьох нових гравців, по суті, змінивши зовнішній вигляд "Динамо". Не дивно, що вболівальники із задоволенням відзначили: у команди знову з'явилося власне обличчя. І навіть проклюнувся характер. Напевно, саме з цієї причини "Динамо" не розсипалося, першим пропустивши від "Спартака" у Москві.
Восени 2008-го після виграшу в 3-му турі Ліги чемпіонів у "Порту" (перша перемога в груповому турнірі з 2004 р.) багато вболівальників виявляли невдоволення невиразною грою в атаці. Мовляв, куди це годиться - три удари в створ воріт у трьох матчах. Сьомін ж барвисту гру у володіннях суперника приніс у жертву залізобетонної хватці в оборонних діях. Але команда, немов виявивши солідарність з фанами, у другому таймі вже домашньої гри з "Порту" повстала проти порядків тренера і помчала вперед. І отримала "контру". У кінцевому рахунку заплатити за непослух довелося місцем у плей-офф Ліги.
Потім була вистраждана перемога над "Валенсією". (У день повторній зустрічі сумарна вартість гравців стартового складу "Динамо" лише на 500 тис. євро перевищувала "цінник" одного тільки Давида Вільї). Був домашній розгром ПСЖ ... І був півфінал Кубка УЄФА з "Шахтарем". І була дитяча помилка Каддурі. Але було і чемпіонство. Останнє. А потім він в сльозах полетів за акціями "Локомотива", не обіцяючи повернутися.
Прийшовши на зміну Валерій Газзаєв став прищеплювати команді атакуючий футбол, але в підсумку пішли ускладнення, і ВГГ пішов. Наскільки можна було зрозуміти, пішов, залишившись в образі на гравців і будучи майже впевненим, що його свідомо підштовхували до краю прірви.
Повернувся Сьомін, який є антиподом Газзаєва, повинен був угамувати шторм в динамівській гавані і наповнити вітрила попутним вітром. Так воно спочатку і було: Юрій Павлович, як і трьома роками раніше, почав з розгрому - над роздирається внутрішніми протиріччями (не знак це був?) "Бешикташем" у Лізі Європи. Команда зробила спробу наздогнати в чемпіонаті "Шахтар", але обмежилася тим, що трохи полоскотав супернику нерви.
Сьоміну ставлять в провину м'якотілість по відношенню до гравців. Всі пам'ятають, що за характер був у Валерія Газзаєва? На гравців "Динамо" це також не подіяло
Кожен прихід Сьоміна в "Динамо" для команди був схожий глотку свіжого повітря. Але при другій спробі стаціонарного лікування напади задухи у пацієнта трапилися куди швидше і повторювалися все частіше. Кияни після обнадійливою весни-2011 зганьбилися в новій єврокубковій кампанії. Це тоді Шевченко кричав головному тренеру: "Сядь і сиди". А Сьомін був змушений "включати дурника" і перекладати слова самого зоряного гравця команди на людську мову. "Він сказав навпаки: не" не чіпай ", а" не чіпайте, я зрозумів ". І все. Він зрозумів, що йому потрібно прийняти підказку, і все. Це що - конфлікт? Ви вважаєте, це конфлікт? Я вважаю, що це нормальний робочий процес. Це ж не солдатики, яким можна наказати направо або наліво піти ", - займався самоприниженням тренер.
Можна, звичайно, сказати, що "Динамо" був потрібен не реаніматолог, а хірург, стоматолог, травматолог і ще бог знає хто в одній особі. Але якщо команда настільки хвора, може, краще дати їй просто померти?
Бачачи, до якої точки кипіння дійшло обурення уболівальників, вирішив показати, що "Динамо" як і раніше великий клуб, а його президент не боїться жорстких рішень-Ігор Суркіс, президент клубу. Сьомін, напевно, дуже швидко зрозумів, що він повернувся не в той Колектив, який залишав у травні 2009-го. У ньому правив бал Андрій Шевченко, гравцями "основи" стали нефутболіст Ярмоленко і майбутній дятел Хачеріді, дуже скоро пішов позитивний Роман Єременко. І Мілевський з Алієвим вже не тягнули команду. З них вистачило одного яскравого сезону. Точніше - тягнули, але на дно.
Ледар і нероба з космічним зарозумілістю Олександр Алієв, якого Сьомін на гроші впливового патрона викупив з "залізничного рабства", і зовсім повівся низько. Вчорашній любимчик Сьоміна, нічого не підозрюючи, віщав, сидячи під камерою: "раніше був колектив, а зараз балаган", "молодь його взагалі не сприймає", "легіонери знахабніли", "ми граємо в один і той же. Кожен день у нас одне і те ж. Взагалі нічого нового ".
Алієв - абориген, стояв би на одному рівні з сином вождя якогось тубільного племені. І ось він розповідає, що "блідолиці" легіонери вкінець гноблять місцеве населення. Паралель з майя і конкістадорами недоречна. В "Динамо" у "місцевих" за умовчанням більше прав і впливу, а прийшлі гравці - всього лише тимчасові виконавці, зальотні "бомбили".
Сьоміну, після всіх цих "сядь і сиди", після "зараз балаган" треба було тікати з Києва, куди очі дивляться. Ще тоді йому був підписаний вирок. Але він залишився. І перетворився на посміховисько, в старого маразматика, який розповідає, що нинішнє "Динамо" краще зоряних складів минулих років, що команда буде рівнятися на "Барселону" (насправді, у тому інтерв'ю вельми сильна внутрішня логіка).
Його звільнили після четвертого поспіль поразки від "Шахтаря". Того "Шахтаря", який геніальний конструктор Луческу будував багато років. І якщо Донецьк може пишатися надзвуковим винищувачем останнього покоління (хоча і не без вад, звичайно), то Київ своїми шараханням з боку в бік напрацював на порівняння з Ла-5 - винищувачем часів ВВВ, що володіє дерев'яним каркасом з матер'яною обшивкою.
Президент клубу звільнив Сьоміна заочно - повідомивши йому про це за допомогою короткого заяви на офіційному сайті. Ігор Суркіс не без роздратування відзначив, що тренеру після поразки від "Шахтаря" коштувало летіти не в Москву, а в Київ. Суркіс-молодший зробив вигляд, що не знав про звичку Сьоміна саме таким чином використовувати свій вихідний. Одна людина порахував, що розгромна поразка від заклятого конкурента вимагає перегляду звичного графіка, а другий цю ж причину визнав зайвим приводом для дотримання сформованого ритуалу. В кінцевому рахунку в невигідним світлі в очах багатьох постав саме президент клубу. Хоча винен начебто як головний тренер.
"Динамо" для двох російських тренерів з ім'ям ледь не стало мавзолеєм. Кожен, хто торкається до київського клубу після великого Лобановського, потім довго і болісно йде до того, щоб знову знайти себе. Хочеш зіпсувати собі карму - очоль "Динамо". Хто захоче прийти в клуб, в якому тренери не допрацьовують контракт до кінця? Стань тріумфатором або кань в Лету - ось девіз "Динамо". Впору згадувати кінцівку популярного анекдоту: "Я ж казав, що місце прокляте ..."
На одному з ресурсів під новиною про відставку Сьоміна з'явився яскравий коментар: "Хворий зуб видалили. Тепер потрібен хороший імплант ..." Може, краще відразу вставити титанову щелепу? А ще краще - змінити голову ...