Європа намагається перетворити українську міграцію на робочу силу, але країни не повністю скористалися із можливості подолати свій дефіцит працівників. Рівень працевлаштування біженців залишається недостатнім.
Які перешкоди заважають кваліфікованим біженцям працювати в ЄС та що можуть зробити країни для інтеграції українців, TRAVEL РБК-Україна розповідає з посиланням на Reuters.
Гостра нестача робочої сили сході Європейського Союзу давно уповільнює економічне зростання та підігріває інфляцію. Тому великий потік людей після вторгнення Росії в лютому 2022 року мав стати благом для країн.
Однак європейські країни не повністю скористалися можливістю усунути дефіцит робочої сили, навіть незважаючи на те, що багато з тих, хто тікає від війни, мають вищу освіту або вкрай необхідні навички.
За даними Євростату за 2020 рік, рівень освіченості українців вищий, ніж в середньому по ЄС. Наприклад, рівень освіти серед працівників у різних країнах виглядає так:
Але вакансії залишаються незаповненими через низку перешкод, починаючи від відсутності дитячих закладів і закінчуючи небажанням урядів визнавати академічні та професійні кваліфікації з країн поза ЄС. Через це біженці застрягли на роботах з нижчим рівнем кваліфікації та освіти та без кар'єрних перспектив.
Згідно опитуванням консалтингової компанії Deloitte, Польща має один із найбільш регульованих ринків праці в ЄС. Це підтверджують історії спеціалістів із України.
Українська біженка в Польщі Світлана Чугіль намагалася отримати умовну ліцензію на роботу лікарем-ортопедом і фізіотерапевтом. Понад рік потому їй сказали, що для її заяви потрібен ключовий документ, який застряг на окупованій території.
Їй довелося пройти стажування в центрі соціального захисту, заплативши 353 долари на місяць.
"Мене не можна було найняти лікарем чи фізіотерапевтом без визнання мого диплому", – пояснила жінка.
Після інтернатури українка влаштувалася на дві немедичні роботи, але їй було важко поєднувати важкий робочий графік із доглядом за доньками.
Фото: Медичний заклад у Польщі (gettyimages.com)
Через високу орендну платою в західному польському місті Згожелець вона у грудні переїхала через кордон до Герліца на сході Німеччини. Там уряд оплачуватиме житло, поки вона не закінчить курси німецької мови та не зможе знайти роботу. Із січня Світлана працює волонтером у центрі, який надає психологічну допомогу українським жінкам і дітям.
Через 17 місяців після вторгнення багато біженців працюють за короткостроковими контрактами або контрактами на неповний робочий день, а не за стабільними формами зайнятості, зауважують експерти дослідницького центру OECD.
"Не думаю, що можливість була втрачена. Те, що цим країнам потрібно зробити зараз, – це другий рівень інтеграції ринку праці. Необхідне навчання, підвищення кваліфікації та визнання кваліфікації", – зауважила аналітик міграційної політики ОЕСР у Парижі Аве Лорен.
У Німеччині кількість відкритих вакансій зросла до найвищого рівня з моменту закінчення Другої світової війни. Незважаючи на це, наразі менше 20% біженців знайшли роботу, оскільки влада зосереджується на мовних курсах, які повинні допомогти біженцям знайти довгострокову роботу відповідно до їхніх навичок.
Експерти дослідницького центру міграційної політики Minor заявили, що масштабний приплив біженців з України сприймається Німеччиною як чудова можливість. Однак їхня інтеграція на роботу на тому самому рівні, що й удома, здебільшого неможлива без володіння місцевою мовою.
Водночас майбутнє біженців частково пов’язане з невідомим перебігом війни в Україні, а тимчасова схема захисту ЄС для українських біженців наразі закінчується в березні 2024 року.
"Чим ближче ми до цього підходимо, то більш нагальною стає необхідність мати стратегію. Надто пізно думати про це наступної весни", – звернула увагу Аве Лорен.
Невизначеність ставить роботодавців, які хочуть найняти біженців, у скрутне становище, оскільки вони не знають, чи зможуть українські біженці залишитися.
"Нам потрібні чіткі правила швидко, щоб усі ті, хто втік з України через військові причини, могли залишитися надовго. Це усуне значну перешкоду не лише для біженців, а й для роботодавців", – пояснив експерт з ринку праці Німецького інституту дослідження зайнятості (IAB) Енцо Вебер.
Тим часом, низка країн ЄС адаптують своє законодавство, щоб полегшити українських біженцям вихід на місцевий ринок праці. Зокрема, в Австрії спростили доступ українців до ринку праці – з квітня біженцям не потрібен дозвіл на роботу, вони можуть шукати роботу на рівні з громадянами країн ЄС.
Також про можливість надавати українським біженцям посвідки на проживання після закінчення війни розмірковують в Ірландії та Нідерландах.
Нагадаємо, ми писали, що у Швеції українцям відкрили доступ до безкоштовного вивчення шведської мови на високому рівні, щоб біженці мали доступ до ринку праці – зокрема, для роботи у школах чи медичних закладах.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.