Врятувати історію. Гід-історик перетворює маєток на Житомирщині на туристичну родзинку

Тарас Коновалов – історик, екскурсовод та фанат палацу, поруч із яким виріс. Фактично розташування у його рідному селі відомого маєтку Грохольських-Терещенків і визначило вибір професії та напрямок роботи хлопця - надихнувшись цією локацією, він став її головним популяризатором серед мандрівників.

Зараз Тарас просуває місцеву архітектурну родзинку та туризм у містечку в цілому. І робить це напрочуд ефективно та гумором: йому є навіть чому повчити кураторів відомих культурних об’єктів.

TRAVEL РБК-Україна поспілкувався із істориком про те, як він захопився палацом ще у дитинстві, почав досліджувати місцеву історію, а згодом став провідником у світ таємниць Червоного та промоутером палацу Грохольських-Терещенків. Також – про те, як завдяки популяризації історичного місця вдається поступово відновлювати стан маєтку.

Зростав поруч з маєтком. Історія й краса палацу зачарували його

Закінчивши школу, Тарас Коновалов подав документи на історичні факультети у трьох містах: Києві, Вінниці та Житомирі. Обрав рідний Житомир, щоб бути ближче додому. Закінчив бакалаврат за спеціальністю "Історія та археологія" та подав документи на магістратуру.

Завдяки Тарасу непопулярний раніше палац у провінційному містечку став відомою точкою на мапі мандрівників: самостійних подорожуючих і організованих груп. У 2021 році пан Коновалов провів туристів за власною екскурсійною програмою по Червоному понад 800 разів. Зараз займається реставрацією будівлі, збираючи гроші через пожертви благодійників, за продаючи мерч із зображенням місцевої пам’ятки.

Фото: "Я корінний житель Червоного: тут жили мої батьки та бабусі з дідусями. Кожен день я бачив цю будівлю і вона мене надихала" – Тарас Коновалов (надане РБК-Україна)

"Минулого року я провів більше 800 екскурсій. Цього року, бачите, Путін захотів повоювати, тому журналісти більше зосереджені на війні. І люди менше їздять", - так Тарас пояснює те, що цього року виходить мало публікацій про пам’ятку культури та приїздить набагато менше туристів.

Але це й зрозуміло – українці півроку чинять опір навалі окупанта. Мандрівки або відкладають до кращих часів, або залишають як невеликі розваги вихідного дня для небагатьох. У багатьох поїздки перетворилися на суто волонтерські: якщо знаходиться час, сюди приїздять до цікавих об’єктів по дорозі. Тарас розробив програми екскурсій Червоним та сам приймає відвідувачів. До нього їдуть зацікавлені друзі чи родини на автівках і організовані туроператорами групи.

Привернення уваги до палацу як туристичного місця сталося завдяки публікаціям, які Коновалов робить у фейсбуці:

"Я слідкую за переглядами та репостами: інформацію беруть регіональні фейсбук-групи "Житомирщина історична", "Андрушівка сьогодні", бердичівські групи тощо. Є публікації, у яких близько 15 тисяч переглядів. Соцмережі дійсно працюють. Плюс – самі люди позначають мене у сторіз в інстаграмі та постах у фейсбуці, популяризуючи палац".

"Ми проводимо екскурсії, щоб люди сюди їхали, і випуски журналістів також популяризують наш палац. Минулого року один чоловік з туристів показує на мене пальцем. Я представився місцевим гідом. І він так здивувався: "Ухти, я його по телевізору бачив!", - згадує пан Коновалов.

Фото: Тарас Коновалов у 2021 році провів туристів за власною екскурсійною програмою по Червоному більше 800 разів (надане РБК-Україна)

Тарас - корінний мешканець селища міського типу Червоне, де розташовується розкішний палац. Хлопець зростав поряд зі старовинною спорудою, і поступово вона причарувала його своїми таємницями:

"У кінці вулиці, де я виріс і живу, знаходиться перший будинок Адольфа Грохольського та Ванди Радзивілл. Він - також з вежами, у неоготичному стилі. Ще ми називаємо його мініпалацом. Я - корінний мешканець Червоного: тут жили мої батьки та бабусі з дідусями. Кожен день я бачив цю будівлю і вона мене надихала".

Коли Тарас ще був дитиною, у відбудову палацу вкладав гроші монастир, якому зараз належить будівля. Перший і другий поверх було реконструйовано під них. У 2000-х церковники замінили деякі перекриття, залатали щілини у даху. У ті часи будівля мала менше тріщин у стінах, ніж зараз. Але глобальних зміну стані палацу з того часу не сталося.

"Була така жіночка у Червоному: дочка директора училища, яке розташовувалося за радянських часів у маєтку. Її батько цікався історією палацу. Він був фактично ініціатором відбудови маєтку в радянські часи. І я її розпитував. Що цікаво, в основному місцеві люди знають цю будівлю як палац Терещенків. Мало хто в курсі, що це не просто будівля Терещенків, а палац Грохольських-Терещенків. Володіла цими землями польська шляхта Грохольських".

Фото: Володіла цими землями польська шляхта Грохольських (надане РБК-Україна)

"Адольф Грохольський приїхав сюди у 40-х роках 19 століття і збудував палац. Але був нюанс: він на той момент вже був у літах, і помер у 1863-ому році, через два роки після побудови маєтку. І я собі думаю: чому настільки стерта пам’ять про Грохольських?

Річ у тому, що Терещенки зробили більший внесок в Червоне, а радянська історіографія взагалі відкидає дворянство як явище. Бо це "буржуї", "імперіалісти". Також цей погляд на історію применшує роль польської шляхти у нашому краї. Вони (радянські історики – прим.) говорять, що російські дворяни зробили якийсь внесок. Хоча вони і роль дворянства відкидають, але роблять у викладенні історичних фактів певні акценти", - розповідає Тарас.

"Я з Цегельні". Чому не декомунізували топонім "Червоне"

Гід завжди дає вибір туристам – обрати треба один з двох варіантів екскурсій: сухі факти або ж ту саму інформацію, але з веселою подачею.

"До речі, дуже багато туристів цікавиться тим, чому не декомунізували назву населеного пункту Червоне. Пояснюю: перша згадка про селище Червоне датована 1624 роком! І одна з легенд говорить нам, що тут добувалася червоного кольору глина. Від цього й походить назва. Ще є друга версія про те, чому Червоне має таку назву: базари були гарні. Тобто красиві, красні червоні – це ще одна з легенд", - ділиться пан Коновалов.

Фото: Маєток Грохолських-Терещенків – одна із небагатьох будівель Житомирщини у неоготичному стилі (надане РБК-Україна)

"На місці добування червоної глини було зроблено цегельню. Дуже багато будинків у Червоному старого типу – це споруди кінця XIX-початку XX сторіччя – споруджені саме з цієї місцевої червоної цегли. Зараз цегельні не існує, але люди кажуть "Я з Цегельні!". Це означає, що вони живуть у однойменному мікрорайоні".

У 40-х роках 19 сторіччя до Червоного приїзжає польський шляхтич Адольф Грохольський. "Або як я з пафосом кажу туристам: "Адольф Норберт Еразм Грохольський", – щоб підкреслити, що я повне ім’я знаю, – посміхається Тарас. – У 1851 році він зводить маєток у неоготичному стилі. Власне, неоготичних будівель не так багато у Житомирській області.

Конкретно цей стиль більше притаманний англійській неоготиці: таку споруду вирізняють стрілчасті форми вікон, стрілчасті елементи на вежі, зубчасті елементи на даху будинку. Архітектор палацу – невідомий. Однак нащадок польської шляхти Генріх Грохольський стверджував, що вони мали архітекторів з Італії, Німеччини та Франції. Імовірно, автора проекту запросили із однієї з цих країн".

Нова сторінка в історії Червоного. Цукроварні та авіаційний завод

Адольф помирає у 1863 році, а його молода дружина Ванда продає будинок разом із землями Терещенкам. Цукрозаводчики та меценати починають нову сторінку історії Червоного. Вони будують цукровий та спиртовий заводи, споруди для робітників, лікарні, школу, церкву – розбудовують всю місцеву інфраструктуру, якої раніше не було.

Фото: Споруду маєтку вирізняють стрілчасті форми вікон, стрілчасті елементи на вежі, зубчасті елементи на даху будинку (надане РБК-Україна)

"Як історик, я припускаю, що у Червоному при Грохольських була цукроварня, просто вона не була зареєстрована. Невеличка, де примітивними старими технологіями вижимали цукор з буряків. А Терещенки придбали цю цукроварню та на її базі збудували великий сучасний як на той час завод. Він зареєстрований царським урядом у 1870 році", – продовжує гід.

Терещенки збудували у Червоному один із перших у тодішній Російській імперії авіаційний завод.

Представник покоління молодих Терещенків, – Федір Федорович, студент Київської політехніки, – відкрив у 1909 році тут завод. Тут збирали моделі літаків під назвою Терещенко-1, Терещенко-2 – фактично розробили сім моделей (Літаки Терещенка – узагальнена назва декількох серій монопланів і біпланів, які випускали в Авіаційних майстернях Терещенка у Червоному з 1909 по 1915 рік і розроблені при фінансуванні та/або прямої участі Федора Федоровича Терещенка – ред.).

Свій капітал, завдяки якому Терещенки мали такі можливості, як авіабудівництво, вони заробили на цукрі. У них було більше 10 цукрових заводів та 8 – з виробництва спирту, що для тих часів означало великі статки. У колишньому авіаційному заводі зараз працює краєзнавчий музей історії Червоного.

Літаки та кохання у Червоному

У Червоному випробовувочкою літаків була жінка – Любов Голанчикова. Федір познайомився з нею у Франції на одній з авіаційних виставок і привіз до Червоного.

"Старші люди казали, що вона завжди ходила в штанях. Знаєте, який у людей був шок – побачити жінку в штанях!", – говорить про незвичні для мешканців містечка речі Тарас.

Фото: У 1913 році найбільший літак у світі того часу "Ілля Муромець" був створений Ігорем Сікорським теж на кошти Терещенка (wikipedia.org)

"Неподалік маєтку в парку, який був закладений Грохольськими і розширений Терещенками, є два озера у формі серця. На одному з них – острів, до якого йде місточок. Я завжди туристам кажу, що тут можна кинути монетку у воду і загадати бажання любовного характеру. Воно обов’язково здійснюється, - додає історик. -Старші люди казали, що на цьому островку молодий Федір покохав Любов. Але він був одружений. Його жінка, німкеня, дізнавшись про зраду, пішла від нього. Їх розлучив церковний єпархіальний суд, і Федору було заборонено одружуватися 10 років".

Сумка та чашка з палацом – обирай свій сувенір на згадку

Зараз маєток належить Житомирській церковній єпархії. За право власності на будівлю із монастирем судиться держава. Апеляційний суд у цьому місяці прийняв рішення на користь чинних власників. Але ще залишається остання інстанція – Верховний суд України.

Через суди єпархія не готова вкладати гроші у будівлю, тому що її можуть у них скоро забрати. Наразі Тарас узгоджує питання реставрації з власниками, тобто монастирем:

"У минулому році вони видали мені міцну жерсть для покрівлі і ми провели ремонт даху. Тобто об’єднуємо наші зусилля. Зараз запустили мерч – це екосумки із зображенням маєтку, на них можна подивитися і замовити на наших сторінках у соцмережах. Кошти з продажу екосумок я хочу витратити на купівлю гідробар'єру, щоб позабивати вікна на 3 поверсі. Також ми хочемо купити декілька листів жесті, щоб законсервувати ті нові діри, які з'явилися у лютому місяці після буревію", - ділиться планами по збереженню будинку Тарас.

Фото: Мерч із зображенням палацу. Виручені за сувеніри кошти спрямовують на відбудову маєтку (надане РБК-Україна)

"Минулого року приїздила архітектурна інспекція, але нюансів я не знаю. Монастир пустив їх на територію, вони оглянули та поїхали. Місцева влада видала мені грамоту, подяку з підписом голови селищної ради за те, що я займаюся цією справою", - розповідає пан Коновалов.

Палац Грохольських-Терещенків шукає меценатів

Також Тарас Коновалов збирає гроші на підтримку комплексу на платформі Patreon. Саме реконструкцію даху здійснювали за кошти благодійників з Patreon’у, а також придбали дві лавки для парку.

"Я шукаю спонсора, який допоміг би облаштувати мені в одній із кімнат маєтку арт-простір для туристів. Це буде як картинна галерея, мінімузей, виставка, яка пов'язана з історією маєтку. Щоб у цій кімнаті наші гості могли перепочити. Нам треба близько 60 тисяч гривень при мінімальних тратах: щоб зробити ремонт і докупити трохи меблів", - звертається до меценатів пан Коновалов.

Фото: Подяка Тарасу за популяризацію і відновлення палацу (надане РБК-Україна)

Номери карток для підтримки реконструкції палацу:

ОщадБанк: 5167 8020 0524 9369 Коновалов Тарас

Монобанк: 5375 4114 1900 2337 Коновалов Тарас

Підтримати розвиток туризму у Червоному фінансово можна на Patreon: https://www.patreon.com/TarasChervone

Та на PayPal: taraskonovalovchervone652@gmail.com

З приводу екскурсій на території палацу Грохольських-Терещенків у Червоному звертайтеся за номером: +380977707768.

Сторінка туристичного села Червоне у Instagram та Facebook.

Нагадаємо, раніше у Чернігові вперше з початку війни почали відновлювати самобутню дерев'яну архітектуру.

Також у Міжрічинському парку відновили проведення екскурсій.