Виплати за проживання. Як переселенцям отримати компенсацію на квартиру
Через військову агресію Росії мільйони українців змушені були змінити місце проживання – всередині країни або переїхати за кордон. Ті, які переїхали в інше місто в межах України, орендують житло або самі за власний кошт, або частково гроші за проживання компенсує держава. Також багато українців знайшли житло за програмою "Прихисток" або іншими благодійними ініціативами.
TRAVEL РБК-Україна розповідає, як оформити компенсацію за житло для ВПО, чи можуть виселити із такого житла і що робити у такому випадку.
Як і кому держава компенсує кошти за житло для ВПО
З самого початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україні активно пропонують житло переселенцям – як приватні власники, так і держава. Але все ж часто буває, що знайти таке житло непросто.
Поки в Україні розробляються програми побудови житла для переселенців (за планом, договір на безкоштовне проживання укладатиметься на рік), держава може компенсувати вартість оренди для ВПО хоча б частково.
Хто може отримати компенсацію:
- Особи, які перемістилися з тимчасово окупованих територій і громад у зоні бойових дій;
- Житло яких було зруйноване або виявилося непридатним до проживання через пошкодження, викликане збройною агресією РФ проти України.
Таку допомогу можуть надавати:
- фізособам – громадянам України,
- власникам житла або їх представникам, орендарям, спадкоємцям, які прийняли у спадщину житло;
- людям, які безкоштовно розміщували у себе ВПО.
Зверніть увагу. Компенсація надається для покриття витрат, пов'язаних з безоплатним розміщенням ВПО. Таку компенсацію надають лише у тому випадку, якщо у власника житла немає заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги.
Детальніше про те, як отримати компенсацію і як подати заявку на отримання виплат власнику житла, описано в інфографіці:
Фото: Компенсація витрат за тимчасове розміщення ВПО: як оформити та отримати (wikipedia.org)
Збільшені виплати. Скільки зараз компенсують за житло переселенцям
З 1 жовтня 2022 року Кабмін розширив можливості розселення ВПО. Серед змін затвердили збільшення удвічі компенсації тим, хто надає своє житло переселенцям в межах дії програми "Прихисток".
"Власники житла, що розмістили у себе ВПО, отримуватимуть 900 гривень замість 450 за кожну таку особу на місяць. Це стало можливим завдяки оновленому Меморандуму про співпрацю, який від імені уряду уклав Мінрегіон із Товариством Червоного Хреста України", – йшлося у повідомленні Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Крім того, тепер при нарахуванні субсидій згадана компенсація не буде обчислюватися як отриманий дохід. У міністерстві сподіваються, що це стане ще одним хорошим стимулом для тих, хто приймає у себе вимушених утікачів від війни.
Щоб дізнатися деталі про реєстрацію, або якщо у вас є інші питання по соціальному проекту "Прихисток", переселенці можуть звертатися:
- лінію допомоги БФ "Право на захист", яка працює щодня з 8:00 до 21:00: (068) 507-50-90; (099) 507-50-90; (093) 507-50-90.
- на телеграм канал юридичної допомоги "Право на захист";
- на Урядову "гарячу лінію" за номером 1545.
Чи можуть виселити переселенців з орендованого житла
Підстава для компенсації витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб – це заява власника житла, який саме і прихистив переселенців.
Такі відносини регулюються Порядком компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 р. № 333, нагадує у коментарі РБК-Україна Станіслав Рябов, консультант з юридичних питань БФ "Право на захист".
Фото: З 1 жовтня минулого року держава збільшила розмір компенсації за житло переселенцям (Getty Images)
"Але Порядком №333 не врегульовано питання стосовно порядку дій при виселенні з наданого власником житла. Своєю чергою власник житла володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, а також має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При цьому при здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства", – каже фахівець.
При заселенні переселенців до житла необхідно укладати договір про оренду житлового приміщення на безоплатній основі, вказувати строк перебування та можливість продовження (пролонгації) дії договору. Дані відносини регулюються Главою 59 Цивільного кодексу України.
"З огляду на це, можливо дійти до наступного висновку, що при заселенні внутрішньо переміщених осіб до житла власника потрібно документально встановлювати строк перебування таких осіб в даному житлі та можливість продовження такого строку", – додає Станіслав Рябов.
Відповідно до ст. 166 Житлового кодексу України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, чи системно порушують будь-які соціальні правила, і вплинути на це не вдається, виселення винних на вимогу наймодавця або інших зацікавлених осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
"Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Тобто, за умови укладання договору оренди житлового приміщення на безоплатній основі та не порушувати громадський порядок – дії власника житла, який хоче виселити людей, є не законним", – пояснює співрозмовник.
Фото: При заселенні ВПО до житла необхідно укладати договір про оренду житлового приміщення на безоплатній основі (Getty Images)
Якщо хоча б одна із таких умов не дотримується, власник має законні підстави для виселення – як добровільно, так і в судовому порядку.
Виселення з житла через суд: чи часто таке стається
Що стосується примусового виселення в судовому порядку, то і це питання є досить спірним, оскільки судами дане питання вирішується неоднозначно. З огляду на те, що норм Житлового кодексу України обмежують право приватної власності визначені нормами Цивільного кодексу України, каже фахівець БФ "Право на захист".
Перша судова палата Касаційного цивільного суду по справі 16 грудня 2020 року у справі № 182/7347/18 постановила: "З огляду на підстави заявленого позову, застосуванню підлягають положення статей 391, та глави 32 "Право користування чужим майном" ЦК України, оскільки застосування до регулювання житлових відносин положень ЖК Української РСР, прийнятого 30 червня 1983 року не відповідає реаліям сьогодення та змісту нинішніх суспільних відносин.
Натомість ЦК України – це кодифікований акт законодавства, який прийняли пізніше, а тому колізія норм права має вирішуватися саме на користь норм ЦК України, каже Станіслав Рябов.
"Тобто якщо перша інстанція задовольнила позов про примусове виселення без надання іншого житлового приміщення та суд посилається на застарілі норми Житлового кодексу України, то можна сміливо звертатись далі до апеляційної інстанції та надалі – у касаційну інстанцію. А якщо таке житло надали благодійні організації (фонди), власниками якого вони і є, то питання стосовно виселення регулюються загальним порядком та судовою практикою", – коментує фахівець.
Нагадаємо, постраждалі від воєнних дій українці можуть отримати допомогу на перезимування від української благодійної організації.
Також ми писали, як отримати допомогу в ремонті пошкодженого від війни житла.