Хрещатик 1913 року та мистецтво Косівщини. Які унікальні виставки можна побачити онлайн
В Україні набирає обертів цифровізація культури та туризму. Вже зараз деякі виставки можна легко переглянути онлайн. Можливо навіть віртуально прогулятися Хрещатиком самого початку 20 сторіччя. Але процес цифровізації в Україні набагато глобальніший, ніж просто переведення виставок у діджитал.
Про те, чому важливо цифровізувати культурну спадщину і що вже можна переглянути онлайн, у колонці для РБК-Україна розповідає Олена Чернега, експертка з віртуального туризму, засновниця ГО "Цифровізація туризму та культури".
Фіксувати та зберігати. Чому важливо цифровізувати туристичні локації
Віртуалізація туристичної та культурної галузей набирає швидких обертів та розвитку в усьому світі й в Україні.
Під час війни цифровізація та оцифрування туризму та культури, як інструменту, досягла піка розвитку.
Віртуалізація культури – це не сучасний тренд, а необхідність, тому що туристично-культурна послуга видозмінюється і пристосовується до сучасних умов глобалізації та до нового відвідувача – віртуального.
Процес цифровізації та оцифрування зараз дуже потрібний зокрема музеям. Бо допомагає фіксувати, зберігати та промотувати.
Однак важливо не тільки отримувати цифрові копії, а й створювати концептуальний цифровий туристично-культурний продукт. Це допоможе ідентифікувати культурний код українців, популяризувати багатий культурний потенціал.
Це також розповість світу про культурне надбання України у світі. І своєю чергою допоможе залучити відвідувачів у двох площинах – онлайн та офлайн, що є особливо необхідним для країни зараз.
Музеї та мистецтво. Що можна переглянути онлайн в "цифрі"
До успішних реалізованих концептуальних кейсів в Україні можна віднести:
- Оцифрування музею імені Андрея Шептицького м. Львів – застосування технології блокчейну та NFT та створення колекції з відібраними роботами, які ніколи не входили до постійної фізичної експозиції музею.
Це й малюнки італійських художників XVII–XVIII сторіч, і українські народні гравюри XVIII–XX ст., і офорти Рембрандта.
- Оцифрування музею історії міста Києва та створення віртуальної екскурсії Хрещатиком 1913 року.
- Цифровізація архіву Одеського художнього музею, як комплексного підходу до створення реєстру з відкритим доступом. Загалом оцифровано понад 5400 експонатів з понад 30 музейних фондів. Детальніше за посиланням.
- Міжнародний проєкт "Google arts and Culture. Україна поруч" присвячений збереженню українського мистецтва й культури, через використання технології VR та AR. Детальніше за посиланням.
- Оцифрування Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини (Івано-Франківська область) та створення віртуальної екскурсії музеєм з озвученням українською мовою.
- Оцифрування Історико-меморіального музею М. Грушевського, філія музею історії Києва, відтворення зі старої фотофіксації у віртуальній реальності кабінету Михайла Грушевського. А також інтеграція технології доповненої реальності для створення 3D моделей елементів меморіальних речей? з озвученням українською та англійською мовою. Детальніше за посиланням.
Насправді цей список можна продовжувати довго. Бо процес цифровізації культурної спадщини в Україні безупинно рухається вперед, створюються нові культурно туристично-культурні продукти. А це дуже важливо для трансформації та розвитку країни під час війни та після її завершення.
Нагадаємо, напередодні у Києві презентували кейси віртуального туризму – від оцифрування маршруту до створення віртуального музею і галереї, а також використання технології доданої реальності.
Також стало відомо, що в Україні з'явиться мапа звитяг і пам'яті українського народу. Знакові місця згодом облаштують меморіалами.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.