"Дуже сумували за домом". Як діти повертаються в українські школи після життя за кордоном
Багато дітей, які змушені були разом з батьками виїхати за кордон через війну, цього року повертаються в Україну і знову йдуть до шкіл – хтось в ті самі, куди ходив раніше, а інші – вже в інших регіонах, бо їхні міста окуповані росіянами, а школи – зруйновані.
Якщо діти вчилися за кордоном онлайн за українською програмою, їх легко переводять до наступного класу. А ті, хто пішов до місцевих шкіл, зазвичай просять довідки про навчання за кордоном.
TRAVEL РБК-Україна поспілкувалося з батьками дітей, які вчилися за кордоном і повернулися додому. Публікуємо їх історії.
Юлія Олійник: "Донька швидко вивчила мову і навчалася на "відмінно"
Юлія Олійник з донькою приїхала до Німеччини в середині березня 2022 року. Жили в містечку Таненнгаузен в Баварії. Її старша донька в той час була ученицею 8 класу юридичного ліцею.
"Три місяці нас не чіпали, і донька закінчила рік навчання разом зі своїм українським класом онлайн. Через три місяці перебування в Німеччині усіх школярів зобов'язують йти до місцевих шкіл", – розповідає Юлія Олійник РБК-Україна.
З документів для прийому у школу її попросили лише написати заяву на зарахування до школи й заповнити анкету з улюбленими предметами в школі. Взяли доньку у Willkommen – адаптаційний клас, де разом вчилися українці, турки та сирійці.
З предметів у дітей були математика (разом алгебра і геометрія), німецька мова, англійська, фізична культура і щось на кшталт мистецтва. В класі разом з дівчинкою були діти від 10 до 15 років. З вересня Марину прийняли у 8-й клас німецької школи, хоча в українській школі вона вже перейшла до 9-го.
Хоча дитина вчилася відразу за двома програмами, складнощів через це не виникало, каже Юлія. Так вийшло, що донька відвідувала німецьку школу, коли в українських школах були канікули. В українській школі паралельно вчилася з німецькою лише у вересні. Дівчинка весь час займалася вдома після шкільних уроків.
"Не можу сказати, що було важко. Німецька програма дуже відстає від української. Мову дитина швидко вивчила. Навчалася, можна сказати, на "відмінно". Хоча в українській школі середній бал 7-8. Вчителі були німецькі та українські, які допомагали з перекладом нашим учням. Ставлення педагогів було доволі позитивне. Вони підтримували та допомагали та навіть давали речі, яких ми потребували", – згадує вона.
Наприкінці вересня 2022 року родина повернулася в Україну. Перед виїздом з країни написали лише заяву на припинення навчання у зв'язку з тим, що повертаються додому, здали підручники. З якимись додатковими бюрократичними моментами не стикалися.
"У школі в останній день навчання з нею прощалися учні та вчителі, бажали усього найкращого", – каже жінка.
Щоб перейти в наступний клас в українській школі, родину не просили ніяких додаткових документів, оскільки під час життя в Німеччині вона продовжувала навчання за українською програмою. Тому просто продовжила навчання разом з усім класом.
Наталія Юрченко: "В Німеччині – суттєва нестача вчителів"
Наталія Юрченко з двома синами після вторгнення РФ в Україну прожила у Німеччині півтора року. Перший місяць перебування в країні родина жила у родичів у Берліні, а при переїзді у містечко Гріммен її дітей відразу зарахували до німецької школи.
"Ми тоді почали жити на півночі країни – у тій землі, на яку після Другої світової мав вплив Радянський Союз. Це дуже сильно вплинуло на наші враження від країни в цілому. Я вільно спілкуюся німецькою, тому ставлення німців до мене дещо відрізнялося. Практично одразу мені пропонували роботу, що значно покращувало моє матеріальне становище", – розповідає Наталія.
Старший син Наталії – дуже старанний у навчанні. Але через недостатній рівень володіння мовою дітей відправили повторно у попередні класи.
"Син надзвичайно переживав через той факт, що залишився на другий рік у третьому класі. Ми знали, що будемо повертатися в Україну, і діти хотіли обрати онлайн-навчання в українській школі. Але за законами Німеччини діти такого юного віку не можуть бути вдома самі без нагляду. Тому старший син, щоб не втратити рік, навчався у двох школах: до обіду – у німецькій, після обіду – в українській. Це було занадто важко для молодшого, тому він таки рік втратив і тепер знову йде до другого класу. Але вже вдома", – каже вона.
Старшому сину сподобалося те, що навчальна програма в німецькій школі була досить простою. Він з легкістю отримував оцінки.
"А враховуючи, що він був єдиним українцем у класі й все навчання відбувалося німецькою мовою, то можна зробити висновки про навантаження. Молодшому дуже подобалось відношення вчителів і група продовженого дня. А ще – їжа. От харчування там і правда досить непогане. Можна обирати з декількох варіантів і замовляти саме те, що сподобається дитині. Мені як мамі сподобалось те, що діти на великих перервах постійно були на вулиці. Навіть у дощ. Надворі вони могли вибігатись, викричатись, награтись і спокійно продовжувати навчання", – згадує жінка.
Діти дуже сумували за своїми класами та вчителями в Україні. Старший навчався також за сімейним типом навчання в українській школі.
"І коли син побачив світлини зі школи (діти робили якийсь проєкт), то він почав плакати й проситись додому. Бо ж його однокласники вчаться у його школі, а він не з ними. Тому важко було емоційно. Молодший в принципі не любить вчитись, тому сумував виключно за друзями", – ділиться Наталія Юрченко.
Жінка помітила, що в Німеччині є суттєва нестача вчителів.
"Зарплати у вчителів не найменші, але з вирахуванням податків, сплатою комунальних платежів, у вчителів лишається не так вже й багато грошей на проживання. Ще я помітила, що один вчитель може викладати діаметрально протилежні предмети: англійську та інформатику, чи німецьку і математику", - ділиться вона спостереженнями.
Родина повернулася в Україну в середині липня. В німецькій школі Наталія отримала довідку про навчання дітей, і цього було достатньо директорату в Україні, щоб не виключати дітей зі школи.
Катерина Крижановська: "Перші тижні в Києві син ходив і кайфував: "О, написи рідною мовою!"
Катерина Крижановська – з тимчасово окупованого росіянами Мелітополя Запорізької області. Виїхала з міста 24 лютого, в день повномасштабного вторгнення РФ в Україну, як тільки почалися вибухи. Довелося вдосталь помандрувати, зізнається жінка. Але мандри, на жаль, були вимушеними.
"В мене на той момент водійський стаж був три місяці. Домчала я дітей і тварин аж до Болгарії, через майже всю Україну, Придністров'я. Так-так, то я заблукала і не на той контрольно-пропускний пункт виїхала. Далі – через Молдову, Румунію", – згадує Катерина.
Так сталося, що з чоловіком вона розлучилася. Потім минулого літа жінка з двома доньками поїхала в Україну, а 12-річний син залишився з батьком у Болгарії. Там сину знайти друзів серед однолітків не вдалося.
"Наче й схожий менталітет, але друзів він там не знайшов. Жодного. Гліб взагалі не зміг спілкуватись з болгарськими дітьми. Там багато родин підтримують Росію. До переселенців не у всіх добре ставлення. Також присутній мовний бар‘єр. Англійську Гліб добре розуміє і вміє вільно спілкуватись, але й це не допомогло йому інтегруватися в суспільство болгарських підлітків. Навіть при гарному рівні англійської мовний бар'єр все одно є", – зауважує вона.
Син Катерини під час перебування в Болгарії вчився онлайн. І у травні цього року приїхав до мами в Київ. Буде вчитися в одній з київських шкіл. Для зарахування у школу потрібні були лише довідки ВПО, довідка від лікаря і табель, який надала школа онлайн.
"Він міг би вчитись онлайн від нашої мелітопольської школи, але попросив оформити у звичайну київську, щоб вчитись разом з іншими дітьми. Що ми й зробили. Сказав, що дуже хоче додому, і більше не може там. Перші тижні в Києві ходив і кайфував: "О, написи рідною мовою","Ооо, я розумію, про що говорять люди", "Всі посміхаються". Він дуже радий, що повернувся", – каже жінка.
Раніше ми писали, як буде проходити навчальний рік в Україні та до чого готуватися батькам.
Також пропонуємо почитати, чим відрізняються українська та британська шкільні системи, з якими складнощами стикаються українські школярі в Англії та їхні батьки та за що можна отримати штраф.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.