Як правильно сказати "пустишка" і "коляска" українською
Українці намагаються відмовитися від запозичених слів, суржика та русизмів, щоб подбати про чистоту мовлення. Але в розмовній мові в нас досі багато таких слів - через багаторічний вплив іншої держави. І це стосується також слів, які мають відношення до речей немовлят.
Як правильно сказати українською "коляска", "пустишка" або "погремушка", розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) з посиланням на роз'яснення у дописі "Мова. ДНК нації".
В українській мові є дуже багато милозвучних та мелодійних відповідників до русизмів та суржика у словах, якими називають речі маленької дитини.
"Пустишка" (пустышка - рос.) - дурник, мізюк, смочок, пипка, у деяких випадках "пустушка"
"Коляска" (Коляска - рос.) - візок, візочок
"Погремушка" (погремушка - рос.) - брязкальце, брязкало, бубончик, брязкітка
"Кукла" (кукла - рос.) - лялька
"Пельонка" (пеленка - рос.) - пелюшка, сповиток
"Бутилочка" (бутылочка - рос.) - пляшечка
"Краватка" (кроватка - рос.) - ліжечко, колиска, люлька
"Колиска" походить від слова "колисати". Його традиційно використовували для позначення ліжечка для немовляти, яке у хатах підвішували на вервечках.
"Мені наче сниться, що хитав мене хтось у колисці та співав надо мною тихесенько" (Марко Вовчок).
А ще в українській мові є вираз "з колиски", що означає "з дитинства, з ранніх років".
А "стояти біля колиски" у переносному значенні - це сприяти зародженню і розвитку чого-небудь нового.
Наприклад: "Іван Котляревський стояв біля колиски народження нової української літератури".
Раніше ми писали про те, що слова "гривна" та "гривня" мають абсолютно різні значення.
А ще розповідали про те, як вживати без помилок слова "крайній" та "останній".