Модний тренд чи традиція: етнолог розповіла, чи готували наші предки сирні паски

Чи готували наші предки сирну паску

"Етнографічні джерела у ХІХ століття свідчать, що сирна паска була, але не у всіх регіонах. Її готували на Полтавщині, на сході України, але у Львові і Покутті - ні", - розповідає науковиця.

Вона зазначає, що виготовляли таку паску по-різному: могли запікати, могли варити, могли просто сир розмішати з маслом, додати яєць, щось солодке і зробити форму зрізаної піраміди.

"Це називали сирна паска або сирна бабка", - додає Кривенкко.

Як прикрашали паски

"У деяких місцевостях паски оздоблювали як короваї, бо вони за символікою теж подібні. У Карпатах і на Буковині любили виліплювати з тіста квіти та інші рослини. Обов’язково з тіста робили хрест. Щоб випічка була рум'яна, могли змастити яйцем, але не давали глазурі - це вже сучасний тренд", - говорить етнологиня. 

Іноді можна почути, що біла глазур - це тренд, який прийшов з Росії. Але, на думку, Кривенко, це питання не однозначне.

"Це могло виникнути внаслідок комерціалізації. А от кулічів у нас точно не було - це російське, бо в українській мові такого слова взагалі не вживали. У нас казали - паска, або бабка", - каже науковиця.

Освячення пасок в Карпатах (фото: Facebook/Сила роду)

Крім паски, була й інша випічка

На Великдень також могли готувати, крім сирної і звичайної паски, калачі чи мазурки. Останні робили на Волині - це такі три булочки, разом сплетені.

"Бабку і паску відрізняли. Паска пеклася із прісного тіста - вона не була здобною, до неї не давали яєць, дріжджів, цукру. Вона виглядала колись як звичайний кругленький хліб. А бабка - це вже здобна, рум'яна, бо багато яєць, цукру, могли мед давати, родзинки", - каже Кривенко.