Захист культурної спадщини потребує нових законодавчих змін: Шуляк розповіла, хто їх розроблятиме

За її словами, протягом минулих двох років сотні об'єктів культурної спадщини в Харкові, Одесі, Запоріжжі, Херсоні були знищені в результаті російської збройної агресії. Але знищення пам‘яток в Україні - історія не нова, адже їх знесення відбувається вже багато років поспіль - через дії забудовників та сумнівні рішення місцевих рад. 

"Тому для нашої країни надважливо на законодавчому рівні запобігти знищення пам'яток культурної спадщини. Тільки в Києві десятки об'єктів стали об'єктом посягань недобросовісних забудовників торік. Зараз під загрозою садиба 1893 року на вул. Михайлівська, 18, 140-річна пам'ятка архітектури - будинок Осипа Родіна, на вул. Гончара, 71, 150-річний об'єкт культурної спадщини, розташований на вул. Волоська, 2/21/19. А Київрада своєю чергою періодично підтримує знесення пам'яток архітектури задля виділення землі під забудову", - повідомила Шуляк. 

Хто входитиме в робочу групу і чим вона займатиметься

До міжкомітетської робочої групи увійдуть члени комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування та Комітету гуманітарної та інформаційної політики.

Крім цього, до її роботи залучать народних депутатів, представників апарату Верховної ради, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, Міністерства культури та інформаційної політики, Офісу президента, центральних і місцевих органів влади, а також профільні асоціації, науковці і експерти у сфері культурної спадщини. 

За словами Шуляк, одне з першочергових завдань групи - проаналізувати чинну законодавчу базу щодо захисту об‘єктів культурної спадщини, адже саме через прогалини в ній щороку протиправно знищуються сотні важливих пам‘яток культури, історії і археології.

Вона також додала, що про необхідність напрацювати законодавчі зміни щодо вирішення проблем та викликів у сфері захисту культурної спадщини неодноразово говорили і в профільних міністерствах, і з громадськістю. При чому в останні роки саме завдяки суспільному розголосу вдалося запобігти знищенню деяких важливих пам‘яток. 

Останній випадок - "реставрація" однієї з найстаріших будівель київського Подолу - Келій Братського монастиря, якій минулоріч виповнилося 200 років і яка є пам’яткою історії національного значення. Ще торік активісти забили на сполох, адже роботи, що зараз ведуться на пам'ятці, не є реставраційними.

Яких змін у сфері охорони культурної спадщини очікують

Окрім напрацювань нового законодавства, що забезпечуватиме гідний рівень захисту об‘єктам культурної спадщини, потрібно створити умови для синхронізації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) у складі електронного містобудівного кадастру з Державним реєстром нерухомих пам'яток України, робота над створенням якого триває вже близько двох років.

Наприкінці минулого року розробники презентували напрацювання для нього - інформаційно - комунікаційну систему, наповнення якої зараз завершують облдержадміністрації. Вони вносять і самі пам‘ятки, і облікові дані по кожній з них, і перевіряють наявність необхідної документації на них.