Вперше в історії: суд видав ордер на арешт відстороненого президента Південної Кореї

Управління з розслідування корупції серед високопосадовців підтвердило, що Західний окружний суд Сеула схвалив ордер на арешт, виданий за запитом слідчих, які розслідують короткочасне запровадження Юном воєнного стану.

Відсторонений від посади глава держави перебуває під слідством за звинуваченнями в тому, що він був лідером повстання (заколоту). Це одне з небагатьох кримінальних звинувачень, від яких президент Південної Кореї не має імунітету. Окремо в Конституційному суді розглядається справа про імпічмент.

Нинішній ордер на арешт чинний до 6 січня і дає слідчим лише 48 годин на утримання Юна під вартою після його затримання. Після цього слідчі повинні вирішити, чи запитувати ордер на арешт, чи звільнити його.

За даними інформагентства Yonhap, після арешту Юн буде утримуватися в Сеульському центрі утримання під вартою.

Адвокат президента Юн Каб Кюн назвав ордер на арешт є незаконним та нечинним, адже згідно з законодавством, генеральний прокурор не має повноважень вимагати видачі ордеру. Він сказав, що юридична команда президента подасть заяву до Конституційного суду, щоб зупинити дію ордера.

Окружний суд видав ордер через ймовірність того, що Юн не з'явиться на виклик без поважної причини, а також через наявність вагомих підстав підозрювати Юна у скоєнні злочину.

Ордер на арешт чинного президента є безпрецедентним і поглиблює політичну кризу, що охопила Республіку Корея - четверту за величиною економіку Азії та ключового союзника США.

Сотні прихильників Юна зібралися біля його резиденції 31 грудня на знак протесту проти видачі ордеру, деякі з них вступили в сутичку з поліцією.

Подальший процес невизначений

Наразі невідомо, коли і як буде виконаний ордер на арешт Юна. У Службі безпеки президента заявили, що розглядатимуть ордер на арешт відповідно до належної правової процедури. Суд також схвалив ордер на обшук за місцем проживання відстороненого президента.

Раніше поліція намагалася, але не змогла провести обшук в офісі Юна у рамках розслідування через те, що служба безпеки президента заблокувала доступ.

Наразі прокуратура висунула звинувачення трьом високопосадовцям оборонного відомства через введення Юном воєнного стану.

Звинувачення у справі про воєнний стан також висунуті колишньому міністру оборони Кім Йонг Гену, перше слухання у справі якого відбудеться 16 січня, а також начальнику Головного управління контррозвідки Міноборони Йо Ін Хену і командувачу столичного командування оборони Лі Джин Ву. Очікується, що звинувачень буде висунуто ще більше.

У вівторок в рамках розслідування слідчі провели обшуки в офісах армійської контррозвідки.

Спроба заколоту в Південній Кореї

3 грудня тодішній президент Республіки Корея Юн Сок Йоль оголосив воєнний стан у країні. Таким чином глава держави хотів заборонити політичну діяльність та цензурувати ЗМІ, стало першим подібним наказом з 1980-х років.

Південнокорейський парламент відхилив рішення про введення воєнного стану, а протестувальники побилися з поліцією на вулиці. З огляду на напружену ситуацію, президент скасував воєнний стан, він тривав близько шести годин.

14 грудня парламент оголосив імпічмент Юну. Його усунули від виконання обов'язків і передали повноваження прем'єру країни Хану Док Су.

Хан став виконувачем обов'язків президента, але 27 грудня і йому оголосили імпічмент після того, як він відмовився затвердити призначених парламентом суддів Конституційного суду.

Новим виконувачем обов'язків президента став міністр фінансів Чхве Сан Мок.

Наступне слухання у справі Юна в Конституційному суді заплановане на п'ятницю, 3 січня.

Кім Йонг Мін, депутат від опозиційної Демократичної партії, яка має більшість у парламенті та яка ініціювала голосування за імпічмент Юна, заявив у вівторок: "Процес виконання ордеру і розслідування може бути дуже складним", закликавши слідчих негайно виконати ордери.