США та Ізраїль розпочали масштабну повітряну операцію, завдавши серію ударів по об’єктах в Ірані. Поки Дональд Трамп заявляє про намір усунути ядерну загрозу, іранське керівництво готує "нищівну" відповідь.
РБК-Україна аналізує, чи переросте цей етап протистояння у велику війну.
Читайте також: Ізраїль атакував Іран за підтримки США: усе про нове загострення на Близькому Сході
Головне:
Зранку 28 лютого Ізраїль завдав серії ударів по об’єктах іранського режиму. Під атакою опинилися міста Тегеран, Кум, а також Ісфахан.
"Держава Ізраїль розпочала превентивний напад на Іран, щоб усунути загрози для Держави Ізраїль", – заявив міністр оборони країни Ісраель Кац.
Крім того, під ударом опинилися об’єкти угруповання "Хезболла" на півдні Лівану, яке є союзником Ірану.
До атаки приєдналися і США. Американська авіація завдає десятків ударів з баз на всьому Близькому Сході, а також з одного або кількох авіаносців, повідомляє The New York Times.
"Ми розпочали масштабну військову операцію в Ірані, щоб знищити загрозу з боку жорстокого іранського режиму", – повідомив президент США Дональд Трамп.
Американський чиновник повідомив Al Jazeera, що спільні американо-ізраїльські авіаудари спрямовані на ліквідацію системи безпеки Ірану.
За словами високопоставленого ізраїльського посадовця у сфері безпеки, операція планувалася місяцями, спільно з американцями, а дату атаки було визначено останніми тижнями, повідомляє Reuters.
При цьому атаки лише розпочалися, перший етап операції триватиме 4 дні, повідомляє ізраїльський 12 канал, з посиланням на джерело керівництві держави.
Це вже не перший етап військового протистояння між Іраном та Ізраїлем за участю США.
Тегеран роками вів опосередковану війну проти Єрусалима через союзні угруповання і паралельно розробляв ядерну зброю, аби забезпечити собі "парасольку" від можливої відповіді.
Все це призвело до 12-денної війни між обома країнами у червні минулого року, до якої на фінальному етапі приєдналися США.
Тоді Ізраїль завдав превентивного удару по ядерних та військових об’єктах Ірану, аби знищити його ядерну програму. До кінця зробити це так і не вдалося.
Хоча США навіть використали свою найпотужнішу неядерну зброю – бункерні бомби GBU-57, частина ядерних об’єктів знаходиться глибоко під землею. Крім того, Іран встиг вивезти частину збагаченого урану у безпечне місце.
Після 12-денної війни і до сьогодні між США та Іраном тривали переговори щодо ядерної програми. Сторони розглядали різні варіанти компромісів – добровільні обмеження Ірану в ядерній сфері в обмін на ті чи інші поступки США.
Серед інших вимог з боку американців – обмеження на балістичне озброєння Ірану а також припинення підтримки терористичних угруповань в регіоні, на кшталт ХАМАС, "Хезболли" та хуситів.
Проте результату досягти не вдалося. Додатково, на початку цього року в Ірані спалахнули масові протести проти ісламського режиму. США та інші країни Заходу висловили підтримку протестуючим і навіть розглядали можливість удару по Ірану, аби послабити режим.
На цьому тлі з початку року США планомірно нарощували військові сили на Близькому Сході, а витоки у західних і близькосхідних медіа прогнозували удар по Ірану ще ледь не місяць тому.
Читайте також: Трамп зупинив війну? Як завершився конфлікт між Іраном і Ізраїлем
Базовий сценарій зараз – це війна. Ймовірно, масштабніша, ніж 12-денна, сказав РБК-Україна заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.
Хоча Ізраїль заявляє, що метою операції не є повалення режиму, цілі США до кінця залишаються незрозумілими.
"Зараз йде знищення військової інфраструктури, а найголовніше – центрів управління: міністерства, офіс рахбара (верховного лідера Ірану – ред.), перші особи, старші генерали. Це перейшло межу. Я думаю, зараз ми спостерігаємо початок війни на знищення ісламського режиму в Ірані", – зазначив Данилов.
Але, за його словами, доля режиму ще далеко не вирішена.
Іран уже завдав перших ударів по Ізраїлю та базах США у відповідь. Після 12-денної війни, особливо протягом останніх місяців, Іран готувався до оборони, але проти нього – об’єктивні обмеження санкцій та потуга ізраїльсько-американських сил.
"Дуже різні сили в повітрі. Ми на своєму українському досвіді знаємо, наскільки важко вибудувати ППО і ПРО. За спиною у іранців не було таких союзників, як у нас. І нам знадобилося багато років. Думаю, буде багато сюрпризів з обох сторін. Як з боку ізраїльсько-американської коаліції, так і з боку іранців. Іранці мають діяти нестандартно і асиметрично. Це їхній єдиний вихід в цій ситуації. Чи зможуть – побачимо", – сказав Данилов.
Поки що іранське керівництво здаватися не збирається. Reuters з посиланням на джерело в Ірані повідомляє, що верховний іранський лідер аятола Алі Хаменеї не перебуває в Тегерані та був переведений у безпечне місце.
Іран готується до більш масштабної відповіді на американо-ізраїльські атаки, яка "обіцяє бути нищівною".
Читайте також: Іран накрили масові протести: чи впаде режим і що це значить для Росії та України
Також важливо, що керівництво Ірану все ще зберігає керованість державою. В самому Ірані ще рано говорити про розкол еліт на тлі протестів та можливої незгоди з позицією верховного лідера. Водночас малоймовірне і єднання населення "навколо прапора".
"Я вже в це не вірю. Після розстрілів, після вигуків "смерть Хаменеї". Буквально на цьому тижні, коли поновилися протести, особливо університетські, то гасла стали ще більш радикальними. Вони використовують обсценну лексику стосовно режиму і всіх його представників. Тобто реально кричалки з матом зараз лунають, переважно проти лідерів режиму", – підкреслив Сергій Данилов.
Дуже багато залежатиме від того, наскільки готовим до тривалої операції виявиться Дональд Трамп. Чи він віддасть перевагу точковій одноденній операції задля гарної "картинки", як минулим літом, чи буде схильний до більш масштабних дій.
В першу годину після початку операції в західних медіа лунали версії про те, що нинішні удари для Трампа можуть бути насамперед останнім аргументом тиску на іранців в переговорах. І саме цим пояснюється те, що атаку завдали в світлий час доби і підбір цілей (на кшталт резиденції Хаменеї), тоді як із суто військової точки зору нічні удари могли би стати ефективнішими.
Втім, з огляду на масштаб ударів американсько-ізраїльської коаліції та відповіді Ірану, яка зачепила вже більшість держав регіону, а також риторики усіх учасників протистояння, варіант "бліц-конфлікту" виглядає не найбільш ймовірним.
– Яка мета спільної військової операції США та Ізраїлю?
– За заявою Дональда Трампа та міноборони Ізраїлю, метою є повне знищення загрози з боку іранського режиму та ліквідація його системи безпеки. Зокрема, атаки спрямовані на військову інфраструктуру та центри управління державою.
– Скільки триватиме перша фаза атаки на Іран?
– Згідно з даними ізраїльського 12 каналу, перший етап масштабної операції розрахований на 4 дні. Операція готувалася протягом кількох місяців у повній координації між Вашингтоном та Єрусалимом.
– Де зараз перебуває аятолла Алі Хаменеї?
– За даними Reuters, верховний лідер Ірану залишив Тегеран одразу після початку атаки. Наразі його переведено в спеціальне безпечне місце, звідки він продовжує керувати державою, поки Тегеран готує відповідь.
– Чи розпочалася велика війна на Близькому Сході?
– Експерт Сергій Данилов зазначає, що поточні події є початком війни на знищення ісламського режиму. Іран уже почав завдавати асиметричних ударів у відповідь по базах США та Ізраїлю.
При написанні матеріалу використовувалися публікації Reuters, Al Jazeera, The New York Times, Times of Israel та коментарі Сергія Данилова.