Виплавка чавуну в Україні зросла до довоєнного рівня: чому це важливо
Металургійна галузь України за підсумками 2025 року наростила виробництво товарного металопрокату на 4,8%. Водночас виплавка сталі скоротилася на 2,2%, до 7,41 млн тонн.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на аналітику GMK Center.
Україна лишається серйозним світовим гравцем у галузі металургії, але стикається з серйозними викликами, передусім - з запровадженням європейського екомита СВАМ та проблемами з електропостачанням. Про це йдеться у аналітиці на сайті GMC Center.
Виплавка чавуну у 2025 році зросла на 11,2%, до 7,88 млн тонн, і стала одним із найкращих показників галузі з початку повномасштабного вторгнення. Така динаміка свідчить про структурні зміни в роботі металургії та її адаптацію до поточних ринкових умов. Зростання доменного виробництва пояснюється підвищеним зовнішнім попитом на сировинну продукцію, насамперед на експортних ринках.
Попри позитивну динаміку, обсяги виробництва залишаються значно нижчими за довоєнні. Для порівняння, у 2021 році в Україні було виплавлено 21,16 млн тонн чавуну та 21,37 млн тонн сталі, тоді як у 2025-му - відповідно 7,88 млн тонн і 7,41 млн тонн. Випуск прокату за цей період скоротився з 19,08 млн тонн до 6,52 млн тонн.
За оцінками GMK Center, результати 2025 року формують складну базу для 2026-го: випуск сталі залишатиметься на нейтральному рівні, близько 7,2 млн т, що фактично означає досягнення поточної "стелі" виробництва в умовах війни. Подальше зростання стримуватиметься слабкою глобальною кон’юнктурою, агресивним експортом із Китаю, високими витратами на енергоносії та логістику, а також посиленням торговельних обмежень.
Водночас збереження підвищеного попиту на чавун може й надалі підтримувати доменне виробництво. У 2026 році потенційне зростання випуску сталі в ЄС і відмова європейського ринку від російського чавуну створюють додаткові можливості для українських експортерів у цьому сегменті. Саме цим аналітики пояснюють дисбаланс 2025 року, коли зростання виплавки чавуну відбувалося на тлі стагнації сталеплавильного виробництва.
Ключовими ризиками для галузі у 2026 році залишаються запровадження механізму CBAM і нових тарифних квот ЄС, а також нестабільність енергопостачання через регулярні ракетні та дронові атаки. За останній місяць через аварійні вимкнення електроенергії двічі призупиняв роботу комбінат Запоріжсталь, а аналогічні виклики фіксуються й на "АрселорМіттал Кривий Ріг". Це підвищує операційні ризики та ускладнює планування безперебійної роботи металургійних підприємств у 2026 році.
Діяльність металургійних підприємств в Україні
Як відомо, за 5 років найбільші метпідприємства України сплатили податків і зборів на суму 190 млрд грн, або 6,2 млрд доларів. За підсумками 2024 року сплата податків і зборів чотирьох металургійних компаній становила 1,6% надходжень до бюджетів усіх рівнів.
Але у разі зростання тарифів державних монополій та вантажного тарифу "Укрзалізниці", бюджет ризикує втратити джерело прибутку, адже виробники почнуть закривати підприємства.
Нагадаємо і те, що, досягнувши межі відновлення у воєнних умовах, українська металургія входить у 2026 рік із високими ризиками скорочення виробництва.