Відстрочку дають, а звільнення з ЗСУ – ні: як однакові підстави працюють по-різному
В законах чітко визначений список підстав, який дозволяє звільнитися з військової служби. Наприклад, за віком, за станом здоровʼя (відповідно до висновку ВЛК), за наявності інвалідності, у зв`язку із звільненням з полону тощо.
Попри доступний перелік причин, на практиці сотні військовослужбовців отримують відмови. Як з цим бути, в коментарі РБК-Україна розповідає адвокат адвокатського об'єднання "Актум" Катерина Петренко.
Які підстави формально існують, але фактично не працюють
Основна проблема – у формулюваннях, які роблять частину підстав для звільнення фактично недієвими, переконана адвокат.
Сімейні обставини майже завжди супроводжуються додатковими умовами, які на практиці блокують звільнення. Зокрема, найбільше відмов – у справах, пов’язаних із вихованням дитини з інвалідністю до 18 років, звертає увагу Катерина Петренко.
Формально така підстава існує, проте у чинній редакції Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" (п.3 ч.12) додано уточнення: звільнення можливе лише "у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати".
"На практиці це означає, що якщо у дитини є мати (навіть якщо вона живе окремо), яка не позбавлена батьківських прав, командир має право відмовити батьку-військовослужбовцю. Тобто факт інвалідності дитини сам по собі більше не є достатнім, тому шанси на звільнення навіть через суд практично нульові", – розповідає фахівець "Актум".
Однак, якщо дитині з інвалідністю I чи II групи виповнюється 18 років, військовослужбовці можуть подати рапорт і будуть звільнені зі служби.
"Аналогічні труднощі виникають і щодо звільнення у зв’язку з вихованням дітей із тяжкими захворюваннями без встановленої інвалідності, а також у випадку догляду за членами родини, які мають інвалідність. Формально підстава існує, але знову ж таки – за умови відсутності інших працездатних осіб, які можуть здійснювати догляд", – каже адвокат.
Що робити у таких випадках?
Спроби оскаржити відмови у судах здебільшого не дають результату, зазначає Катерина Петренко.
Адвокатська практика показує: суди застосовують норму буквально і не виходять за межі її формулювання. Через таку неточність виникає правовий парадокс – за підставами, зазначеними вище, не можна звільнитись з військової служби, натомість можна оформити відстрочку.
"Фактично ситуація потребує втручання законодавця: чинну норму необхідно переглянути і повернути до попередньої редакції, яка дозволяла б військовослужбовцям реально скористатися правом на звільнення", – звертає вона увагу.
Раніше адвокат в розмові з РБК-Україна вказала на деталь, чому ТЦК може не дати відстрочку та в яких випадках трапляється багато відмов.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
Важливо: Цей матеріал має виключно ознайомчий характер і не є юридичною консультацією. РБК-Україна не несе відповідальності за дії, вчинені на основі цієї інформації. У разі потреби в правовій допомозі або тлумаченні законодавства рекомендуємо звернутися до кваліфікованого юриста.