Від хабів до акселераторів: що громади закладають у ПКВ для підтримки молодіжного бізнесу

Важливість підтримки молодіжного бізнесу

У рамках сприяння бізнесу молоді в планах комплексного відновлення йдеться про створення хабів і коворкінгів, інкубаційних та акселераційних програм, мікрогрантів для перших проєктів, а також про курси та стажування в співпраці з місцевим бізнесом.

Найбільш прогресивні громади розуміють, що молодіжне підприємництво - можливість утримати молодих фахівців як локальних платників податків і роботодавців, адже додана вартість і податки залишаються в місцевих бюджетах. 

За словами Олени Шуляк, типовими інструментами для розвитку молодіжного підприємництва, які громади закладають у ПКВ, є бізнес-інкубатори з навчанням і менторством, акселератори для команд-початківців, інноваційні хаби з доступом до ресурсів та програмами цифрової трансформації бізнесу. 

"Такий підхід є логічною реалізацією одного з головних принципів відбудови "краще, ніж було", який у відновленні спрямований не лише на інфраструктуру, а й на економіку можливостей для молоді. Це про перше робоче місце, самозайнятість і нові локальні сервіси. Коли громада інвестує в стартапи й навички, це сприяє її сталому розвитку", - переконана Шуляк.

Підприємництво молоді у ПКВ громад: приклади

Нардепка навела кілька прикладів. Зокрема, в Миргородській громаді молодіжне підприємництво винесено в окремий блок відновлення: акцент на цифровізації бізнесу, підтримці стартапів та розвитку кооперації між молодими підприємцями.

Додатково планують логістичний центр, що стимулюватиме роздрібну й оптову торгівлю, а в середньостроковій перспективі - індустріальний парк як "якір" для нових виробництв і сервісів.

Натомість на Чернігівщині в напрямі молодіжного підприємництва роблять ставку на програми обміну й стажувань, створення бізнес-інкубаторів, а також запуск інкубаційних та акселераційних програм підприємництва.

Окремий цікавий кейс - Вінниця з програмою "Місто молодих", яка поєднує освіту та зайнятість: курси та стажування, розширення мережі хабів та інструменти інтеграції молоді в сучасний ринок праці.

"Такі міські програми задають темп: вони зшивають освіту, перше місце роботи і підтримку малого бізнесу", - вважає Шуляк.

У Житомирській області, додала вона, передбачена програма "Розвиток молодіжної політики Житомирщини", від реалізації якої місцева влада очікує зростання вторинної зайнятості молоді, підвищення фінансової та цифрової грамотності та збільшення частки молодих людей, залучених до підприємницької діяльності.

У Шосткинській громаді на Сумщині у ПКВ включили створення бізнес-інкубатора із навчанням і консультаційною підтримкою для тих, хто хоче започаткувати справу, наголошуючи на потенціалі активної молоді. А в Конотопській громаді пропонують інкубатор для стартапів із доступом до ресурсів, менторства, конкурсів і хакатонів та співпраці з місцевим бізнесом  - фактично повний цикл підтримки перших проєктів.

"Прогресивні громади розуміють, наскільки важливо зараз дати молоді інструменти, щоб стартувати вдома: від ідеї до робочого місця та податків у місцевий бюджет. Це інвестиція в майбутнє громади", - підсумувала Олена Шуляк.