Великдень-2024. Чи змінилася дата свята в Україні за новим церковним календарем
Сьогодні, 31 березня 2024 Великдень відзначають християни західного обряду. Хоча після календарної реформи ПЦУ дати більшості православних та католицьких свят збігаються, правила визначення Воскресіння Христового залишилися різними.
Докладніше про те, коли в Україні Великдень цьогоріч та чому немає єдиної дати святкування – в матеріалі РБК-Україна нижче.
При підготовці використовувалися наступні джерела: церковний календар ПЦУ, текст постанови Помісного Собору на сайті ПЦУ, Вікіпедія.
Зміст:
- Коли в Україні святкують Великдень 2024
- Чому дати свята у католиків та православних різні
- Для чого ПЦУ перейшла на новий календар
- Свята після календарної реформи
Коли в Україні святкують Великдень 2024
Цього року православні та греко-католики відзначатимуть найбільше церковне свято Воскресіння Христового у неділю, 5 травня.
Цей день символізує відродження життя, звільнення від гріхів. Великдень відзначають на честь біблійної події, коли Ісус Христос воскрес через три дні після своєї смерті.
Свято є найдавнішим у християнській вірі та має "перехідну" дату, яка обчислюється за місячно-сонячним циклом.
Щорічно Великдень відзначають весною, але він має різні дати – у період між 4 квітня та 8 травня.
Наприклад, у 2023 році Великдень припадав на 16 квітня, у 2024 – на 5 травня, у 2025 – на 20 квітня.
Чому дати свята у католиків та православних різні
До Великодня в Україні лишається понад місяць, водночас у західних країнах, зокрема Європі та США, святкують вже сьогодні, 31 березня. Причина криється у використанні церквами різних календарів та правил обчислення свята.
Загальний порядок визначення дати Великодня був ухвалений постановою Нікейського собору 325 року. Свято наступає:
- після весняного рівнодення (21 березня);
- після першої повні після рівнодення;
- наступної неділі після повного місяця;
- після єврейського свята Песах, адже за Євангелієм Христос воскрес наступного дня після Песаха.
На основі цієї "формули" була розроблена так звана "вічна пасхалія". Вона передбачала можливі дати свята в циклі тривалістю 532 роки, що повторювався циклічно.
Тоді церкви користувалися юліанським календарем, але він був неточним, оскільки зсув астрономічного та календарного рівнодення постійно збільшувався. У 16 столітті римо-католики перейшли на григоріанський календар, але в ньому "вічна пасхалія" перестала працювати.
Тому був розроблений новий порядок обчислення дати Великодня. Він відповідав вимогам Нікейського собору, але з рідкісним винятком, коли християнська Пасха відбувається раніше єврейської.
Більшість помісних православних церков не згодилася на це правило, та продовжувала користуватися юліанським стилем аж до початку XX століття, коли був запроваджений новоюліанський календар. Він врахував неточності юліанського та збігається майже в усьому з григоріанським, але правила визначення Великодня залишилися тими, що й були встановлені на Нікейському соборі.
Крім того, низка православних церков досі послуговується юліанським літочисленням (РПЦ, Молдовська, Білоруська, Грузинська).
Таким чином, дати Воскресіння Христового різняться у вірян західного (римо-католики, протестанти) та східного обряду (православні, греко-католики).
При цьому є вірогідність, що в майбутньому дата Великодня все ж збігатиметься для всіх конфесій. Рішення про спільне святкування можуть ухвалити до двохтисячної річниці Воскресіння Христового у 2033 році.
Для чого ПЦУ перейшла на новий календар
Минулого року Православна церква України (ПЦУ) ухвалила історичне рішення про перехід з юліанського на новоюліанський календарний стиль. Через це з 1 вересня 2023 змінилися всі дати "неперехідних" релігійних свят.
Рішення було ухвалене на Помісному соборі через низку причин. Зокрема, як йшлося вище, через неточність юліанського літочислення. Іншим фактором було прагнення повністю відмежуватися від традицій Російської православної церкви, яка довгі роки мала великий вплив на українську церкву. Таку ж реформу запровадили в Український греко-католицькій церкві (УГКЦ).
Хоча новоюліанський стиль ухвалили для використання в ПЦУ та УГКЦ, за бажанням, парафії та монастирі все ще можуть залишатися на юліанському календарі певний перехідний період.
Найбільше парафій в Україні, які використовують "старий" стиль, належить УПЦ (колишній московський патріархат).
Свята після календарної реформи
У новоюліанському календарі ПЦУ дати свят змістилися на 13 днів раніше:
- Різдво Христове – 25 грудня замість 7 січня;
- Собор Пресвятої Богородиці – 26 грудня замість 8 січня;
- День преподобної Меланії (в народі Щедрий вечір, Маланки) – 31 грудня замість 13 січня;
- Святого Василя Великого – 1 січня замість 14 січня;
- Хрещення Господнє – 6 січня замість 19 січня;
- Стрітення Господнє – 2 лютого замість 15 лютого;
- Благовіщення Діви Марії – 25 березня замість 7 квітня;
- Різдво Івана Хрестителя (у народі Івана Купала) – 24 червня замість 7 липня;
- Преображення Господнє – 6 серпня замість 19 серпня;
- Успіння Пресвятої Богородиці – 15 серпня замість 28 серпня;
- Різдво Пресвятої Богородиці – 8 вересня замість 21 вересня;
- Покров Пресвятої Богородиці – 1 жовтня замість 14 жовтня;
- Андрія Первозванного – 30 листопада замість 13 грудня;
- Миколая Чудотворця – 6 грудня замість 19 грудня;
Великдень та пов'язані з ним свята у новоюліанському календарі визначаються за тими ж правилами, що і раніше.
До дати Воскресіння Христового прив'язані: період Великого посту, Вербна неділя (за 7 днів до свята), Вознесіння (на 40 день після Великодня), Трійця (на 50 день), початок Петрового посту (через 57 днів).
У 2024 році святкові дні наступні:
- Великий піст – з 18 березня до 4 травня;
- Вербна неділя – 28 квітня;
- Великдень – 5 травня;
- Трійця – 23 червня.
Більше про перехід Православної церкви на новоюліанський календар та нові дати свят читайте в матеріалі РБК-Україна.