Угода на 500 млрд. Навіщо Трампу українські надра і що може запропонувати йому Зеленський
Президент Володимир Зеленський 23 лютого під час прес-конференції прокоментував варіанти угоди про надра, які надали США, та пояснив чому Україна відмовилася їх підписувати.
Що не влаштовує українську сторону та як рухаються перемовини – у матеріалі РБК-Україна.
Зміст:
Які умови висунули США
Під час прес-конференції, яка пройшла 23 лютого у рамках форуму "Україна. Рік 2025", Володимир Зеленський описав обидва проекти угоди, які пропонувала американська сторона. В першому варіанті угоди американські партнери хотіли поділити існуючі доходи від видобутку українських корисних копалин 50% на 50%. Українська сторона відкинула такі умови. За словами Зеленського, якби американці запропонували ділити навпіл доходи від видобутку корисних копалин на землях, які в майбутньому будуть звільнені, в тому числі за допомогою американської зброї, такий варіант Київ готовий був би розглянути.
У другому проекті угоди Україні пропонувалося визнати борг у розмірі 500 мільярдів доларів та утворити фонд, який буде повністю підконтрольний Вашингтону і буде наповнюватися коштами від видобутку корисних копалин. В рік Україна отримує доходів від користування надрами на суму 2 мільярди доларів, відповідно, ці кошти мали б надходити до цього фонду. Такі умови, заявив Зеленський, не є спільною інвестицією, адже Україна мала б наповнювати цей фонд, а США – лише користуватися цими коштами.
"Якщо ці гроші йдуть у фонд (від України – ред.) і нічого із-за кордону не приходить в цей фонд, а все всередині країни, це ми віддаємо борг", - прокоментував Зеленський.
Він додав, що у другому проекті угоди США пропонували, щоб на кожен інвестований з їх сторони долар Україна повертала два долара, таким чином, рівень прибутковості на вкладену американцями інвестицію складав би 100%. Зеленський задався питання, невже на світовому ринку зброї, де США є активним продавцем, вони можуть отримати такого рівня дохідність.
Президент підкреслив, що обидва проекти угоди не містили жодних гарантій безпеки для України. "В угоді потрібно, щоб було те, чого поки немає, - гарантії безпеки, які ми маємо отримати від США", - сказав він.
Відповідь Києва
Зеленський заявив, що Україна не визнає борг перед США у розмірі 500 мільярдів доларів, адже обсяг отриманої від Штатів допомоги склав лише 100 мільярдів доларів. Він додав, загальний обсяг витрат на ведення війни, починаючи з 24 лютого 2022 року, склав 320 мільярдів доларів, з яких 120 мільярдів – це частка самої України, 100 мільярдів надала Європа та партнери (наприклад, Японія) і ще 100 мільярдів – це частка США.
"Я знаю, що у нас було 100 (мільярдів доларів) і це факт. Я не збираюся визнавати 500… Навіть 100 мільярдів я не готовий фіксувати, тому що ми не маємо визнавати гранти як борги", - сказав Зеленський, пояснивши, що сума фінансування від США, яка була затверджена ще при адміністрації Джо Байдена, в значній мірі мала грантовий, тобто безповоротний характер. Більше того, надання цієї допомоги було підтримано двома партіями Конгресу. Навіть, якщо цей факт не подобається нинішній адміністрації, додав Зеленський, це були укладені угоди, яких треба дотримуватися.
В результаті, Зеленський відмовився підписувати обидва проекти угоди та заявив: "Я не підписую те, що будуть оплачувати 10 поколінь українців". Він додав, що потрібно, по-перше, переглянути фінансові зобов’язання України, а, по-друге, чітко визначити гарантії безпеки, які мають включати додаткові засоби ППО, ракети, інше забезпечення української армії, а також boots on the ground – іноземні війська на території України. Зеленський підкреслив, що просто присутність американського бізнесу в Україні не є гарантіями безпеки і не зупинить Росію від нової агресії.
"Якщо ви вважаєте, що економічна угода є частиною гарантій безпеки, то чому б там, де будуть присутні інтереси вашого бізнесу, не може бути ваших boots on the ground. Логічно? Мені здається логічно. Я зробив такий пас в бік США. Ми ще не отримали відповіді", - сказав Зеленський.
Нинішній стан перемовин
За словами Зеленського, під час переговорів 23 лютого з боку американців вже не звучала сума боргу у 500 мільярдів доларів.
"І міністри, і представники наших компаній, і мій голова офісу (Андрій Єрмак – ред.), вони зараз на зв’язку із Волтцем (Майк Волтц – радник президента США з питань національної безпеки – ред.) і його командою. Вони спілкуються про угоду. Немає вже 500 мільярдів. Мені здається, немає відсотків. Бачите, ми просуваємося вперед", - прокоментував Зеленський.
За його словами, Україна готова обговорювати із США угоду про нову військову або фінансову допомогу на суто комерційних засадах, з виплатою відсотків, але не переглядаючи домовленостей, досягнутих з адміністрацією Байдена.
Що реально може запропонувати Україна
В коментарі РБК-Україна екс-керівник "Об’єднаної гірничо-хімічної компанії", яка займається видобутком титанової сировини, Єгор Перелигін сказав, що на сьогодні Україна може запропонувати 5-6 реальних проектів із видобутку критичної мінеральної сировини. Зокрема, це видобуток титанової сировини.
"Ми є країною, яка має досить непогану позицію у видобутку та переробці титановмісних мінералів та концентратів. У нас є достатньо ресурсної бази, запасів для того, щоб пропонувати проекти пов'язані з титаном", - сказав він, додавши, що в Україні зберігся кадровий потенціал, а також була переробка титаної руди, наприклад, на "Запорізькому титаново-магнієвому комбінаті".
За словами експерта, активний інтерес США до критичної сировини пов’язаний з високими успіхами Китаю в цій сфері, адже Піднебесна видобуває більше 60% всіх рідкоземельних елементів у світі та переробляє 87% відповідної сировини. Штати значно відстають від китайців у цьому питанні і залежні від них у багатьох позиціях, наприклад, у питанні імпорту графіту.
"Ми можемо пропонувати свою ресурсну базу, у нас є декілька цікавих родовищ, у нас досить великі запаси графіту в країні", - сказав Єгор Перелигін, додавши, що також можна запропонувати проекти із видобутку марганцю, літію та урану. Проте для збільшення привабливості проектів треба вирішити ряд проблем, про які вже згадувалося у публікації РБК-Україна.
За його словами, Україна також може розглядати варіанти приватизації державних компаній, які працюють у сфері надрокористування. "Завжди є можливість приватизації. Це абсолютно діючий механізм, я не бачу проблем його застосовувати. Юридичне поле для цього існує", - додав він.
Під час прес-конференції Зеленський сказав, що доручив Державній службі геології та надр провести ревізію всіх виданих спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами. Ця перевірка необхідна для оновлення геологічної інформації, яка була зібрана ще у радянські часи. Такий аудит також допоможе розібратися, хто і які має права на розробку надр і що, в сухому залишку, можна дійсно покласти на стіл переговорів з американцями.
Важливим аспектом є наявність уже приватного власника на той чи інший спецдозвіл, що не дозволяє його передати або навіть пропонувати іншій стороні. Коментуючи цей аспект сировинної угоди, Зеленський повідомив, що під час аудиту буде перевіряти законність отримання ліцензій на розробку надр. Більше того, він заявив, що держава буде проводити націоналізацію тих спецдозволів, які були отримані у незаконний спосіб.
"Будуть відповідні рішення – законно щось належить, щось незаконно… Там де все справедливо і бізнес цим займається, будемо їх захищати. Там, де сплячі ліцензії (ті, які були придбані, але вже тривалий час не розробляються - ред.) і хтось щось пограбував, будемо це повертати", - сказав президент.
Підсумовуючи всю суперечливу інформацію навколо угоди із США, Зеленський заявив, що українська сторона виступає за укладання рівноправної угоди. "Хочеться, щоб угода була без скандалу, а навпаки win-win для наших народів… Ось таку угоду треба підписувати", - сказав він.
Як повідомлялося, 10 лютого 2025 року президент Дональд Трамп заявив, що Україна "по суті погодилася" надати США доступ до надр на суму 500 мільярдів доларів. 11 лютого він сказав, що США виділили Україні з початку повномасштабної війни понад 300 мільярдів доларів.
За даними Кільського інституту світової економіки, який постійно відслідковує обсяг допомоги Україні, з початку повномасштабної війни і станом на 19 лютого 2025 року, загальна допомога від США становила 122 мільярди доларів.
За інформацією Державної служби геології та надр України, запаси літію в Україні становлять близько третини від доведених у Європі (близько 3% світових покладів). Наша країна також входить до п’яти провідних держав за обсягами запасів графіту. Крім того, ми у десятці країн за обсягом розвіданих запасів титану. За покладами уранових руд Україна посідає перше місце в Європі та 11-те у світі.