У Житомирській області проаналізували демографічні наслідки війни: як це вплине на відновлення

Йдеться про житлові програми, відновлення і будівництво мережі соціальних послуг, низку програм для забезпечення потреб внутрішньо-переміщених осіб, молоді, осіб пенсійного віку.

Вона наголосила - розроблення програми комплексного відновлення базується на детальному аналізі всіх основних сфер життєдіяльності громади і викликів, спричинених російською військовою агресією. Неможливо відновлювати ту чи іншу громаду і регіон, не розуміючи її реальні потреби і, відповідно, прогнози, які зумовлюють відновлення і подальний розвиток.  

"Найгірше, що можна зробити в контексті відновлення у нашій країні — це бездумно відбудовувати об’єкти без врахування сучасних викликів. Не можна закопати тонни будівельного сміття, а зверху побудувати дитячий садочок, розфарбувавши його у яскраві кольори. Без детального і стратегічного планування, в цей садочок буде нікому йти: батьки, через відсутність роботи просто можуть не повернутися в населений пункт разом із дітьми. Тому при відновленні слід комплексно враховувати розвиток території, а не розраховувати лише на відбудову окремих об’єктів за принципом "так як було", - переконана Шуляк.

У ТОП-3 факторів, які потрібно аналізувати для створення ПКВ, окрім соціально-економічного і екологічного чинників, входить і демографічний. Саме від аналізу демографічного фактору залежить надзвичайно велика кількість соціальних потреб і заходів, які потрібні, щоб їх задовольнити, зазначила Шуляк. Наприклад, якщо не території області не буде достатньої кількості працездатного населення, немає сенсу розміщувати там виробництва. Але якщо там багато людей пенсійного віку, то потрібно зосередитись на соціальних послугах тощо.

Кейс по створенню ПКВ Житомирської області, що входить у пʼятірку найбільших областей України, наочно демонструє, наскільки детальним може бути аналіз демографічного чинника. При чому, йдеться далеко не тільки про чисельність населення. Це також і про склад населення, рівень народжуваності і смертності у динаміці, і обовʼязко про міграцію населення. 

"Таким чином на Житомирщині вже мають змогу отримати повноцінне уявлення про тенденції змін чисельності населення, рівень народжуваності, смертності, міграційні процеси та інші ключові демографічні показники. Від цього залежить, де потрібні лікарні, школи, дитсадки, де можна створити індустріальний парк і взагалі розміщувати промислові і житлові обʼєкти. Завдяки цьому, органи місцевого самоврядування Житомирщини вже мать покроковий план щодо їх відновлення або зведення", - підкреслила Шуляк. 

Вона наводить приклад - у невеликих населених пунктах регіону високий відсоток населення складають люди пенсійного віку. Це вказує на необхідність забезпечення відповідних соціальних і медичних послуг для цієї вікової групи, а також потребу в розробці спеціальних заходів для підтримки літніх людей. У деяких навпаки - спостерігається збалансована вікова структура, що є позитивним показником для сталого розвитку громади.

"Наприклад, населені пункти області з населенням від 1000 до 5000 осіб. Ця група має збалансовану вікову структуру з відносно високою часткою неповнолітніх та значною часткою людей пенсійного віку. Відповідно, там потрібно забезпечити інфраструктуру для підтримки освітніх та соціальних потреб. Населені пункти з населенням від 5000 до 20000 осіб, тобто середні міста мають значну частку людей пенсійного віку, що вимагає розвитку соціальної інфраструктури для підтримки цієї категорії населення", - пояснила Шуляк. 

Парламентарка також вказала, що органи місцевого самоврядування Житомирщини зробили обгрунтовано детальний аналіз рівня міграції населення. Ці дані показують дві ключові тенденції: зростання відтоку населення з громади у більшості категорій та збільшення кількості ВПО, які шукають нове місце проживання.

Це вказує на важливість соціально-економічних і політичних факторів у формуванні демографічних змін. Громадам Житомирської області необхідно розробляти ефективні стратегії для підтримки ВПО та забезпечення стійкого розвитку, аби мінімізувати негативний вплив міграційних процесів на регіон.

Ще один надважливий аспект, який враховувався при розробці ПКВ Житомирщини - житловий. ОМС області провели, зокрема, аналіз та визначення потреби у будівництві житла для молоді, багатодітних сімей, внутрішньо-переміщених осіб. Проблема забезпечення житлом молоді, багатодітних сімей та переселенців в Житомирській області є надзвичайно актуальною. Ефективне вирішення цієї проблеми вимагає комплексного підходу, який включає аналіз існуючих програм кредитування, оцінку їхньої ефективності та виявлення потреб у додаткових заходах для забезпечення житлових потреб різних соціальних груп.

Для забезпечення житлових потреб молоді, багатодітних сімей та ВПО органи місцевого самоврядування Житомирщини планують низку заходів:

• Забезпечення стійкого фінансування програм кредитування: для забезпечення стабільного фінансування програм кредитування для молоді та ВПО необхідно залучити додаткові джерела фінансування, зокрема міжнародних партнерів та донорів. Це дозволить забезпечити стабільність програм і збільшити кількість наданих кредитів. Водночас, для цього необхідне і підвищення обізнаності про програми кредитування;
• Розробка нових програм для підтримки багатодітних сімей: Для забезпечення житлових потреб багатодітних сімей необхідно розробити нові програми підтримки, що враховують їхні специфічні потреби. Це може включати спеціальні програми кредитування, субсидії на придбання житла або надання соціального житла;
• Інтеграція програм кредитування у загальну стратегію розвитку регіону: Важливо інтегрувати програми кредитування для молоді, багатодітних сімей та ВПО у загальну стратегію розвитку Житомирської області. Це дозволить забезпечити комплексний підхід до вирішення проблеми забезпечення житлом та сприяти сталому розвитку регіону.
• Забезпечення житлових потреб молоді, багатодітних сімей та внутрішньо-переміщених осіб є важливим кроком на шляху до соціально-економічного розвитку Житомирської області.Впровадження зазначених заходів дозволить забезпечити стабільне фінансування програм кредитування, підвищити обізнаність населення про існуючі можливості та забезпечити прозорість процедур участі у програмах.

Шуляк нагадала - наприкінці 2023 року Київщина презентувала першу розроблену програму комплексного відновлення. Серед заходів, які вона передбачає є, зокрема, відбудова 104 приватних житлових будинків, які були повністю зруйновані, а також викуп за програмою «Нова оселя» готових квартир у новобудовах Київської області для осіб, житло яких було знищено. Крім цього, планується відновити багатоквартирні будинки, які підлягають капітальному ремонту та демонтажу. Загалом, зазначила Шуляк, відбудувати планують 405 будинків, з яких 352 підлягають реконструкції і 53 будуть побудувати з нуля. 

По напрамку відновлення соціальної інфраструктури планують повністю відбудувати  4 школи, 6 дитсадів і 3 заклади професійно-технічної освіти. Також планують створити лікарні, що надаватимуть у плановому і екстреному порядку високоспеціалізовану медичну допомогу в умовах стаціонару і амбулаторно.