Тренер з Мелітополя довів до сліз Анджеліну Джолі однією фразою: зворушлива історія
Мелітопольський тренер Андрій Проценко, який під час війни евакуював дитячу футбольну команду і створив факультет фізичного виховання для переселенців, зворушив до сліз Анджеліну Джолі під час особистої зустрічі.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на видання РІА-Південь.
Як Андрій зустрівся з Анджеліною Джолі
24 лютого 2022 року Андрій мав бути зі своєю командою 14-річних футболістів на турнірі у Львові. Проте щось всередині підказувало, що ця поїздка буде інакшою.
"22-го збирав речі. 23-го сів і таке відчуття було, ніби я прощався з рідним домом.
Дочка із сином казали: "Тату, ти ніби з нами прощаєшся?" І я не знав чому, але відчуття було таке... О 6-й ранку зателефонувала дружина - Мелітополь вже бомбили", - розповідає він.
Повернення додому було неможливим. Андрій залишився з юними підопічними у Львові, де їх прихистив клуб "Рух". Тим часом дружина з його дітьми проходила 29 блокпостів, аби вибратися з окупації.
Попри власний біль і страх за родину, Андрій став опорою для своїх підопічних. Саме у той період йому довелося пережити зустріч, яка змінила все.
"Я сиджу. Заходять представники, кажуть: "Збирайте дітей, буде гостя - всесвітньо відома кінозірка". Я питаю: "Хто?" Кажуть: "Анжеліна Джолі". Я не повірив. А потім вона справді заходить. Сідає із дітьми, розмовляє. Дуже щиро. Я їй сказав: "Приїжджайте до нас, ми почастуємо черешнями". Вона запитує: "Що таке черешня?" Ми всі посміхнулися", - згадує Андрій зі сміхом.
Але найважче запитання поставила саме вона.
"Ти тут з дітьми. А свої діти де?" - запитала його зірка.
"Там... На війні чужих дітей не буває", - відповів Андрій.
Після цих слів Джолі заплакала. І тоді, і тепер ці слова, зізнається тренер, тримаються як залізний стрижень у його серці.
Чим зараз займається Проценко
Андрій народився у Мелітополі. Грав на позиції воротаря за місцеві футбольні клуби "Прогрес", "Торпеда-Мелітополь", "Олком".
Однак зізнається: найбільше йому подобається саме тренерство. Деякі з його вихованців грають в УПЛ.
"Виховати - ось де найбільша перемога", - каже він.
Сьогодні він реалізує свою місію в Запоріжжі, де після евакуації було створено факультет фізичної культури, спорту і психології Мелітопольського педуніверситету. Він не лише навчає, а й підтримує дітей і переселенців, проводить змагання, допомагає військовим реабілітуватися після фронту.
"Ми вчимо не просто спортсменів - ми формуємо людей, які можуть підтримати інших", - каже Андрій.