Транш, реформи та нові умови. Про що Україна домовилась з МВФ на 2024 рік

Під час підготовки матеріалу було використано проект угоди з МВФ, з яким ознайомилось РБК-Україна, ексклюзивні коментарі чиновників, депутатів та експертів.

Рада директорів Міжнародного валютного фонду у понеділок, 11 грудня, схвалила другий перегляд програми, після якого очікується виділення Україні чергового траншу.

900 млн доларів надійдуть на рахунки Національного банку, а потім будуть направлені до Держказначейства на покриття дефіциту бюджету. З початку повномасштабної війни загальна сума кредитних коштів від МВФ після цього становитиме 5,9 млрд доларів.

Перша сума у 1,4 млрд доларів надійшла у березні минулого року за програмою екстреного фінансування. Потім було прийнято моніторингову програму без виділення коштів. І в березні 2023 року стартувала кредитна програма на 15,6 млрд доларів, яка розрахована на 4 роки. 2023 року за нею Україна отримає 4,5 млрд доларів. Перший транш склав 2,7 млрд доларів, два інших, у тому числі схвалений 11 грудня, - по 900 млн доларів.

Цього тижня очікується і останній транш за програмою макрофінансової допомоги від Європейського союзу у розмірі 1,5 млрд євро. Україна минулого тижня виконала останні умови для отримання цих грошей – Рада ухвалила три необхідні закони: про незалежність САП (№10060), про криміналізацію контрабанди (№5420) та про вдосконалення процесу відбору суддів (№ 10140-д).

Таким чином, проблем із фінансуванням бюджету поточного року виникнути не повинно, вважає голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа. "Цього буде достатньо, щоб закрити всі соціальні та гуманітарні зобов'язання до кінця року", - заявила депутат.

Які нові умови від МВФ

Наступного року від Фонду Україна планує отримати 5,4 млрд доларів чотирма траншами. Оновлений меморандум з МВФ поповнився 12-ма новими "структурними маяками". Ці умови переважно стосуються антикорупційних заходів та контролю за раціональним використанням фінансів.

За інформацією РБК-Україна, серед іншого, потрібно буде оцінити ефективність податкових пільг, визначити фінансові ризики компаній, які найбільше постраждали від військових дій, підготувати стратегію реалізації інвестпроектів та запровадити середньострокове планування, провести аудит підприємств теплокомуненерго на предмет їхньої заборгованості НАК "Нафтогаз України".

Однією з умов, як розповіли інформовані співрозмовники, також є збереження контрольного пакету акцій банків, які належать державі в особі Міністерства фінансів, а будь-які націоналізовані несистемні банки можуть бути передані лише Фонду гарантування вкладів для санації.

Ця умова, за словами джерел, фактично означає, що "Укрпошта" не зможе створити свій банк на базі PIN банку, 88,89% акцій якого у 2022 році було конфісковано у російського підприємця Євгена Гінера на користь держави. Наразі банк перебуває в управлінні АРМА, і, виходячи з умов програми фінансування МВФ, акції можуть бути передані лише Фонду. До речі, між керівництвом НБУ та гендиректором "Укрпошти" Ігорем Смілянським давно точаться дискусії щодо доцільності створення окремого "поштового" банку. У Нацбанку категорично не підтримують цю ідею, вважаючи, що частка держави в банківському секторі і так досить висока. До того ж новий банк із широкою мережею відділень може створити серйозну конкуренцію деяким держбанкам, в першу чергу, "Ощадбанку".

Говорячи про інші умови програми, варто виділити і ухвалення закону про перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ). Згідно з меморандумом, документ має бути прийнятий до кінця червня. У законі мають бути чітко визначені функції БЕБ, а також посилено аналітичну складову відомства для розслідування фінансових та економічних кримінальних злочинів. Орган має бути підпорядкований Мінфіну.

Ще однією з умов є створення нового суду замість ліквідованого ОАСК – Окружного адміністративного суду Києва. Наразі його функції виконує Київський міський окружний адміністративний суд. Але до літа потрібно буде підготувати законопроект про новий орган, який би займався вирішенням спорів, стороною яких є органи центральної влади.

Якщо закон буде ухвалено, то проблем із відбором суддів для нього не повинно бути, вважає заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов. "Жодних проблем з підбором нових кадрів до нового суду, який може бути створений умовно замість колишнього ОАСК, не повинно бути. Тому що в країні запустилася Вища кваліфікаційна комісія суддів України, яка відповідає за відбір кадрів", - заявив Смирнов у коментарі РБК-Україна.

Він сподівається, що якщо ВККСУ визначить пріоритетним вибір нових кадрів для суду, то процес не гальмуватиметься. Щоправда, поки що в практичній площині питання створення нового суду не порушувалося. "Обговорюється модель та всі техніко-юридичні характеристики", – зазначив Смирнов.

За словами колишнього заступника голови антикорупційного комітету Ради Ярослава Юрчишина, обговорюється кілька варіантів створення заміни ліквідованого ОАСК. "Насправді є кілька сценаріїв – перезапустити ОАСК, наповнивши новими суддями, або поділити його повноваження", – сказав депутат у коментарі РБК-Україна.

Імовірність фінансування від США до кінця року вкрай мала

Якщо цього року від МВФ та ЄС гроші будуть, то від США 3,3 млрд доларів Україна вже не встигне отримати у грудні. Конгрес та Білий дім ще не знайшли компромісного варіанта для голосування за посилення антиміграційної політики. А саме з цим питанням пов'язані перспективи фінансування України не лише цього року, а й наступного.

Адміністрація Джо Байдена готова піти на компроміс у вирішенні питання захисту держкордону з Мексикою для надання допомоги Україні. Але якщо Конгрес США навіть і встигне ухвалити рішення до різдвяних канікул, фактичне виділення коштів до Нового року буде технічно неможливим. Проте український уряд в такому разі все одно зможе впоратися з бюджетними видатками на початку року, зокрема за рахунок залишків на казначейських рахунках.

Раніше була можливість, що МВФ може відкласти фінансування України через затримку рішення про виділення грошей США. Програма підтримки України комплексна – в ній, окрім МВФ, беруть участь і США та ЄС. Але рішення про виділення траншу Фондом не можна розцінювати як збільшення ймовірності схвалення виділення грошей Штатами. Швидше за все, МВФ вирішив не посилювати напруженість у цьому питанні, вважає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

"Загалом МВФ зараз у ситуації, коли не затвердити новий перегляд просто неможливо, незважаючи на відкриті питання щодо обсягів міжнародної допомоги на 2024 рік. Відстрочка розгляду посилила б напругу і створила певний песимізм в Україні", - зазначив експерт.

Рішення про виділення траншу, вважає Ваврищук, має вигляд готовності МВФ взяти на себе ризики, що не весь запланований урядом обсяг зовнішньої допомоги надійде для України наступного року.