Передісторія
За його словами, у листопаді 2019 року Кабмін ухвалив Розпорядження №1040-р, згідно з яким дві теплоелектроцентралі Львівщини були передані в управління новоствореному ТОВ "Нафтогаз Тепло". Це рішення мало забезпечити стабільність опалювального сезону, однак за законом передбачалась обов’язкова конкурсна процедура, якої не було дотримано.
"Йдеться про Новороздільську та Новояворівську ТЕЦ - об'єкти критичної інфраструктури, які фігурують у так званій "газовій справі", пов'язаній із підозрою у зловживанні пільговим тарифом на природний газ у 2013-2017 роках", - піідкреслює Богатир.
Як продовжує він, об’єкти арештовані судом і передані в управління АРМА, а управитель мав бути визначений на конкурсній основі відповідно до принципу прозорості та рівних можливостей.
"Так і сталося спочатку: наприкінці серпня 2018 року АРМА запросило підприємців до співпраці щодо управління активами, провело засідання тендерного комітету та визначило переможця. Ним стало ПП "Гарант Енерго М" з яким через місяць були укладені договори управління майном", - констатує юрист.
Однак, вже на початку лютого 2019 року комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської ОДА обговорювала питання загрози зриву опалювального сезону. Управитель наростив заборгованість за спожитий газ перед Нафтогазом, виникла загроза припинення його подачі на ТЕЦ. Тож обласна адміністрація звернулася до АРМА, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного антикорупційного бюро та попросила втручання президента та Кабміну.
"Друга спроба поставити управителя виявилася також невдалою. І у жовтні місцева влада повідомляє про загрозу виникнення надзвичайної ситуації у Новояворівську та Новому Роздолі", - констатує Богатир.
Далі, за його словами, події розвиваються досить стрімко і 6 листопада Кабмін погоджується з пропозицією АРМА і приймає розпорядження №1040-р, у якому йдеться про застосування переговорної процедури закупівлі заради "забезпечення сталого проходження опалювального періоду" в цих двох містах Львівщини. На цій підставі укладається новий договір управління - із ТОВ "Нафтогаз Тепло".
"Порушення конкурсної процедури створило прецедент адміністративного свавілля, що суперечить принципу pacta sunt servanda - договори мають виконуватися", - запевняє юрист.
Описані дії, як пише Богатир, вказують й на фундаментальні порушення статті 1 Протоколу №1 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує право на мирне володіння майном - власники активів були позбавлені можливості впливати на процес управління своїм майном, що суперечить принципу пропорційності втручання держави в майнові права.
"Тож, втрата контролю над своїм майном через свавілля державних органів стала підставою для звернення адвокатів до Європейського суду з прав людини, на підставі порушення статті 1 Протоколу №1 ЄКПЛ та статті 6 Конвенції (право на справедливий суд)", - додає юрист.
Заява до Офісу генпрокурора
Факти того, що потерпілий у справі отримав пов'язану з ним структуру як управителя арештованого майна, а сама передача відбулася поза конкурсом без прозорої процедури, стали предметом правового аналізу адвокатів АО "Богатир та партнери".
8 квітня 2025 року до Офісу Генерального прокурора звернулося ТОВ "Агропромислове підприємство "Львівське" - юридична особа, якій належать 90,05% у статутному капіталі ТОВ "Енергія-Новий Розділ" і 92,36% у ТОВ "Енергія-Новояворівськ", тобто безпосередній власник обох ТЕЦ.
"Предметом заяви стали ознаки неправомірних дій урядовців під керівництвом Олексія Гончарука у листопаді 2019 року. Розпорядження, яке стосувалося стабільного проходження опалювального сезону, на практиці стало відправною точкою для позаконкурсної передачі ТЕЦ в управління іншому суб'єкту. Цей крок було реалізовано через переговорну процедуру, яка тоді не була передбачена для арештованих активів ані законом про АРМА, ані законом "Про публічні закупівлі", - продовжує юрист.
Як констатує він, посадові особи Кабінету Міністрів, підготувавши та ухваливши розпорядження №1040-р, діяли в спосіб, не передбачений законом (ultra vires), чим порушили вимоги статті 19 Конституції України. Це створило передумови для подальших порушень з боку інших органів і суб'єктів.
За таких умов дії службових осіб уряду мають ознаки зловживання владою, службовим становищем та службової недбалості, оскільки ухвалення рішення здійснено за відсутності правових підстав і без урахування наслідків для публічних інтересів, зокрема ризиків втрати вартості арештованих активів. Крім того, службові особи, діючи всупереч інтересам служби, надали перевагу конкретній компанії, пов'язаній з потерпілим у справі, без проведення відкритого відбору та конкуренції, що призвело до незаконних дій з арештованим майном та розтрати та має ознаки кримінальних правопорушень передбачених статтями 364, 367, 388 та 191 КК України.
Звернення до суду
Спочатку заявник звернувся до НАБУ, згодом до Офісу Генерального прокурора, які не побачили підстав для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань.
"Не погоджуючись з пасивною позицією правоохоронців адвокати підприємства звернулися до Печерського районного суду Києва зі скаргою на їх бездіяльність. 6 травня 2025 року суд зобов’язав Офіс Генпрокурора зареєструвати кримінальне провадження", - каже Богатир.
Тож, як резюмує він, епізод, пов’язаний з урядовим Розпорядженням і наслідками його реалізації, тепер має стати об’єктом досудової перевірки.