Соціолог Євгенія Близнюк: Лише чверть українців сподіваються, що війна закінчиться до кінця року

Багато заяв Дональда Трампа викликали відвертий подив з самого початку його другого президентства. Попри обіцянки закінчити війну за добу, американський президент розповідав про "диктатора" Зеленського з нібито 4% підтримки і сварився з українським лідером у Вашингтоні у прямому ефірі. Після скандалу рівень підтримки Володимира Зеленського зріс, а Америку українці підтримують вже не так, як раніше.

Багато українців впевнені, що вибори треба проводити не зараз, а тільки після завершення війни. І дедалі більше розраховують на підтримку Європи: надії покладаються на Британію, країни Балтії та Францію. Попри війну і економічні труднощі, Україна вкотре показує свою стійкість і сприймає боротьбу за незалежність як головне завдання.

Як політичні події у США впливають на настрої українців і як вони демонструють готовність боротися, навіть якщо міжнародної допомоги стане менше – в інтерв'ю РБК-Україна розповіла соціологиня і засновниця Gradus Research Євгенія Близнюк.

– Ваше недавнє дослідження показало, що США більше не сприймається як одна з найголовніших дружніх країн для України. Чим можна пояснити цю зміну?

– Від початку повномасштабного вторгнення США ідентифікувались більшістю українців як один з двох ключових партнерів України в цій війни – другим партнером була Велика Британія. Обсяги допомоги, санкції та інша підтримка цих країн сприймалась респондентами як визначальна.

Але останнє дослідження, яке було проведене одразу після напруженої зустрічі президентів України та США у Вашингтоні, справді показало зниження рівня довіри до США. Зокрема, 70% опитаних відповіли, що ставлення погіршилося.

Вочевидь, це було викликано як загальною зміною риторики американського президента, так і сигналами в медійному просторі про припинення військової допомоги і надання розвідданих. Тож швидка реакція на таку зміну курсу США з боку українців цілком зрозуміла.

Отже, станом на зараз США не знаходиться в топі переліку дружніх країн, спустившись до другої половини списку (між Китаєм і Індією), і водночас сприймається як шоста найменш дружня країна (без врахування РФ у цьому списку). Але не факт, що ситуація лишилась такою самою після недавніх перемовин у Саудівській Аравії. Перевіримо це найближчим часом. Думаю, що все буде як у житті – довіру легше втратити, аніж поновити.

Зараз ми спостерігаємо зростання підтримки лідерів, асоційованих з обороною та безпекою країни, – Євгенія Близнюк

– В які країни змістилася довіра українців?

– Українці сприймають дружніми перш за все європейські країни, такі як Велика Британія (59%), країни Балтії (54%), Франція (54%), Польща (51%) та Німеччина (50%). Очевидно, це пов'язано з послідовною підтримкою цих держав у контексті військової та гуманітарної допомоги.

В свідомості українців Європа стає основним партнером і бажаним союзником у війні з РФ. Також високі позиції в цьому переліку дружніх країн зберігає Канада.

– Чи є якась різниця, як сприймають США в Україні залежно від віку чи регіону?

– За регіоном відмінностей немає, проте жінки та вікова категорія 18-24 частіше вважають, що США не є дружньою країною. Вони частіше демонструють критичне ставлення до неї.

Ймовірно, так відбувається через активне споживання медіа та соціальних мереж. І в інших дослідженнях (наприклад, у трекінгу рівня субʼєктивного стресу) молодь і жінки більш схильні до сильних переживань, та більш вразливі до дестабілізуючого впливу новин. Тож цей розподіл в даному контексті цілком зрозумілий.

– Трамп заявив, що підтримка Зеленського в Україні складає всього 4%. Ваше дослідження показало, що ця цифра значно вища. Наведіть деталі.

– На тлі останніх подій підтримка в Україні президента зросла ще суттєвіше. Якщо після заяви президента Трампа про те, що рейтинг Зеленського в Україні становить 4%, намір голосувати за нього серед дорослого населення України зріс з 17 до 23%. А вже за тиждень, після напруженої прес-конференції в Овальному кабінеті, підтримка українського очільника підстрибнула до 28%.

При цьому рейтинг схвалення діяльності президента (так званий Approval Rating) становить 49% (що є на 5% вищим за Approval rating президента Трампа за даним Reuters/Ipsos). Це свідчить про те, що суспільство гуртується навколо лідера (як функції) в моменти зовнішньої небезпеки, що очікувано.

– Чи можна говорити, що українці за останні тижні через зовнішній тиск і напружені події знову консолідувалися?

– Звісно, ми бачимо ефект згуртування. Коли США зупинили всю військову допомогу Україні і передачу розвідданих, 46% респондентів заявили, що Україна зможе продовжувати боротьбу навіть за умов зменшення чи припинення американської допомоги. Це, звісно, декларативні відповіді, проте показовим є великий відсоток людей, які очікують продовження спротиву.

Також консолідацію суспільства бачимо й у сприйнятті того, чи у правильному напрямку рухаються справи в країні. Якщо у грудні 2024-го частка громадян, які вважали, що справи в Україні рухаються у правильному напрямку, складала 36%, то в березні 2025-го зросла до 44%, практично досягнувши показника кінця 2023 року.

Думаю, здебільшого це спричинено зовнішнім тиском і занепокоєнням, що мир буде встановлений ціною поступок тільки з боку України.

Багато українців впевнені, що треба продовжувати боротьбу навіть за умов скорочення або припинення зовнішньої допомоги

– Чи є в українському суспільстві очікування, що Трамп якось змінить свою політику щодо України?

– На тлі ще передвиборчих обіцянок Трампа швидко закінчити війну ми спостерігали стрімке зростання сподівань на завершення бойових дій до кінця 2025 року. Проте ще більш показовою є частка респондентів, які очікують, що бойові дії розтягнуться на роки.

Так, влітку 2024 року так вважали 42% респондентів, а вже в грудні на тлі високих сподівань на нового президента США довгу війну очікували 31% респондентів. Проте зараз на тлі останніх подій спостерігаємо чергове зростання очікувань затяжних бойових дій – до 36%.

– Наскільки українці взагалі стежать за внутрішньополітичними процесами у США? Чи впливає це на їхню думку?

– Українці безперечно стали приділяти більше уваги міжнародним новинам під час повномасштабної війни. До 2022 року цього запиту в суспільства практично не було. Зараз пересічний респондент уважно відслідковує новини і в країнах Європи, і звісно в США.

Адже саме Сполучені Штати були і сподіваємось є й зараз нашим основним партнером з точки зору різних типів підтримки. Тож, починаючи з президентських виборів у США, внутрішні події цієї країни лишаються в центрі уваги української аудиторії. Проте громадяни споживають ці новини з українських джерел, а не з оригінальних, через мовний бар’єр. Відповідно, фокус уваги визначають українські ЗМІ, які висвітлюють міжнародні новини.

– Ваше дослідження показує, що значна частина українців впевнена в продовженні боротьби, навіть якщо США припинять чи скоротять допомогу. Виходить, ми стали більш впевнені у власних силах? Що на це впливає?

– На мою думку, на цей показник впливає сприйняття цієї війни як екзистенційної. Тобто війни за саме існування не тільки країни, але і народу. Це ставлення зʼявилося після дій РФ на тимчасово окупованих територіях, де весь світ жахався масовими вбивствами і стратами.

Тож у свідомості українців іншого шляху, окрім як боронитися, немає. Впевненість підсилюється довірою до ЗСУ, адже від початку війни саме Збройні сили України тримають першість у категорії суспільної довіри.

Також позитивний вплив на впевненість українців у власних силах має збільшення внутрішнього виробництва зброї та військової техніки, а також готовність підвищити обсяги допомоги з боку інших країн світу, перш за все країн Європи.

– Попри виснаження і втому, фігура президента досі залишається точкою консолідації спротиву. Можливо, на консолідацію впливає вже щось інше, ніж коли ми згуртувалися у 2022-му?

– Не бачу змін в цьому механізмі від початку повномасштабного вторгнення. Нація згуртувалась навколо лідера, це цілком природня реакція і запорука ефективного організованого спротиву.

Але, оскільки цінність демократичних засад держави лишається на дуже високому рівні, маємо радше говорити про гуртування саме навколо лідера, а не навколо певного прізвища.

Впевненість українців підсилюється довірою до ЗСУ, адже від початку війни саме Збройні сили України тримають першість у категорії суспільної довіри, – соціолог

– Українці все більше схиляються до думки, що вибори під час війни проводити не варто. Розкажіть, що вам вдалося з'ясувати про це.

– Так, у березні 58% українців зазначили, що вибори потрібно проводити тільки після завершення війни. Цей показник зріс у порівнянні до заміру у лютому 2025, коли було 52%. Люди розуміють ризики для безпеки, і те, як РФ може скористатися моментом для внутрішньої дестабілізації України.

Водночас, якби президентські вибори в Україні відбулися найближчої неділі, в них, за нашими даними, взяли б участь 74% опитаних. Цей показник залишається стабільним із липня 2024 року. Висока готовність до участі у виборах також підтверджує тезу про відданість більшості українців принципам демократії. Але, зважаючи на пріоритетність національної безпеки.

І загалом зараз ми спостерігаємо зростання підтримки лідерів, асоційованих з обороною та безпекою країни. Запит на побудову сильної обороноздатної країни буде колосальним.

– Зараз українці все ще сподіваються на завершення війни до кінця 2025 року?

– Серед опитаних у рамках нашого дослідження лише близько чверті українців наразі сподіваються, що війна закінчиться до кінця поточного року. В цьому показнику відображається не тільки і, можливо, не стільки обʼєктивна оцінка ситуації, як величезна втома від життя у війні. Тож я інтерпретую цей показник як прояв надії нашого суспільства на краще.