Школи зі STEM-лабораторіями, ІТ-кластери, робототехніка, - Шуляк про освітні моделі у ПКВ громад
До третини українських територіальних громад, що презентували програми свого комплексного відновлення (ПКВ), планують впроваджувати в навчальні процеси для школярів і студентів більше інноваційних напрямків в освіті.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву Голови Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниці партії "Слуга Народу" Олени Шуляк.
Як вона зазначила, це один з прикладів, коли один з ключових принципів відбудови - "краще, ніж було" - реалізується у сфері освіти.
За словами Олени Шуляк, до третини територіальних громад, які вже презентували програми свого комплексного відновлення, планують розвивати освітні програми інноваційних напрямів від с-творення STEM-кабінетів у школах до запуску молодіжних IT-хабів та бізнес-інкубаторів.
Де впроваджують STEM-центри
STEM-методика в освітній програмі, пояснила Шуляк, полягає в інтегрованому підході до навчання, що охоплює природничі науки, технологію, інженерію та математику.
Так, в Ірпені планують звести нову школу, яка серед іншого буде оснащена STEM-лабораторіями, мультимедійними класами, а також відповідатиме принципам безбар’єрності.
На Чернігівщині планують створювати STEM-центри та інноваційні хаби для шкіл і громад, а також лабораторії робототехніки, 3D-друку й інженерних майстерень. Вони мають готувати молодь до сучасних професій і стати платформою для стартапів та освітніх ініціатив.
"На думку місцевої влади, це стимулюватиме розвиток місцевих інновацій. Ба більше, ставку на освіту за STEM-методикою роблять навіть у невеличних селищних громадах - Коропській громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області, а також Михайло-Коцюбинської, де на облаштування кабінетів STEM-освіти планують витратити 1 млн грн", - зазначила Шуляк.
На Вінниччині STEM-методику вважають одним із ключових інструментів оновлення шкільної освіти, оскільки це сприятиме залученню молоді до інженерних і технологічних професій.
ІТ-кластери та технопарки
Однак лідером серед громад і регіонів, які мають чіткі плани щодо інноваційної освіти, є Житомирщина, повідомила Шуляк.
Місцева влада переконана, що область має потенціал стати регіональним ІТ-хабом – завдяки великій кількості освітніх установ, які готують висококваліфікованих фахівців, та сприятливим умовам для ведення бізнесу.
Зокрема, планується створити ІТ-кластер у Житомирі, який об'єднає місцеві ІТ-компанії, стартапи, освітні та дослідницькі заклади. Це сприятиме співпраці та обміну знаннями між учасниками кластеру.
Крім цього, на базі місцевих університетів та науково-дослідних інститутів для підтримки стартапів і технологічних підприємств планують створити щонайменше два технопарки.
У регіоні мають намір запустити акселераційні програми для стартапів, які допоможуть їм масштабувати свій бізнес та виходити на міжнародні ринки. Також планують впровадження спеціалізованих навчальних програм з ІТ у місцевих університетах.
"Крім цього, стартапи хочуть забезпечити необхідною інфраструктурою - створити не менше трьох нових коворкінгів та інноваційних хабів до 2028 року", - резюмувала Олена Шуляк.
Раніше Олена Шуляк розповіла, Ірпінська громада третьою на Київщині затвердила програму комплексного відновлення. До неї увійшли більш ніж 60 пріоритезованих проєктів, а також 105 проєктів другого ступеня пріоритетності.
Також повідомлялося, що в рамках ПКВ у Опішнянській громаді Полтавщини планують робити акцент у відновленні на позиціонуванні громади як центру гончарної індустрії та ремісничого виробництва.