В якому стані знаходяться бомбосховища і укриття в містах України, як вирішити проблему їх цілодобової доступності та як місцева влада збирається збільшувати їх кількість, – нижче у матеріалі РБК-Україна.
Росія регулярно обстрілює українські міста з початку повномасштабної війни. І хоч пропаганда країни-агрессора постійно наголошує на високоточних ударах виключно по об'єктах військової інфраструткури і промисловості, в реальності від ракет і безпілотників страждає і гине звичайне мирне населення.
На 16 місяці повномасштабної війни виявилось, що не тільки в Києві, а і в інших українських містах існує проблема доступності та наявності укриттів. У деяких випадках вони є тільки на папері, або не придатні для перебування там людей, або просто зачинені.
Напередодні всесвітнього Дня захисту дітей Росія вчинила черговий ракетний обстріл території України. Сили протиповітряної оборони збили всі цілі, але від падіння уламків однієї з ракет 12 людей зазнали поранень, а ще троє, серед яких дев'ятирічна дівчинка та її мати, загинули. При цьому, жінка з дитиною намагались потрапити у бомбосховище, але воно виявилось зачиненим.
Після загибелі людей у столиці поліція відкрила кримінальну справу, а очільник Міністерства внутрішніх справ Ігор Клименко пообіцяв знайти та покарати усіх причетних до цього інциденту.
Реагуючи на трагічний випадок у столиці, президент Володимир Зеленский доручив у 10 денний термін провести ревізію в столиці міністру з питань стратегічних галузей промисловості України Олександру Камишину, а в інших населених пунктах голові МВС Ігорю Клименку.
Радянський Союз передав Україні у спадок тисячі бомбосховищ і укриттів. Ще за часів Холодної війни їх зводили на підприємствах, у школах, лікарнях, дитячих садках на випадок нападу США, яким жителів Союзу залякувала радянська пропаганда. Проте за 30 років незалежності через їхню, як здавалось до повномасштабної війни, непотрібність, сховища та укриття приватизовувались і перетворювались на магазини чи складські приміщення, або просто руйнувались через відсутність належного утримання.
За даними аналітичного порталу "Слово і діло", у грудні 2021 року за два місяці до початку повномасштабної війни, в Україні всього налічувалось понад 21 тисячі захисних споруд, з них 5,7 тисяч – сховища, 15,3 тисячі – протирадіаційні укриття. Проте, деякі з них частково або повністю були непридатні для використання.
За більш ніж рік повномасштабної війни ця ситуація не надто змінилась. Звітуючи про перші результати роботи ревізійної комісії бомбосховищ у Києві, міністр стратегічної промисловості Олександр Камишін заявив, що серед перевірених 1078 укриттів половина виявилася в неробочому стані.
"Коли ми вибірково перевіряли з нашим мером укриття в Оболонському районі, то абсолютна більшість укриттів були закритими. А коли ми їх таки відкривали, то вони виявлялись непридатними для використання", – зазначив він у Telegram.
Перевірки укриттів в інших регіонах України також показали, що досі значна їхня частина або зачинені, або просто не можуть використовуватись.
"Станом на 4 червня обстежили понад 29 тисяч укриттів, з яких зачиненими виявились понад 1800 та непридатними до використання більш як 5700. Комісія укладає відповідні акти, які передаються органам місцевого самоврядування для усунення виявлених порушень", - повідомила речниця МВС України Мар'яна Рева в коментарі РБК-Україна.
У свою чергу, незадовільний стан укриттів може бути пов'язаний з тим, що до повномасштабної війни в країні не існувало державної стратегії щодо створення умов для захисту громадян, підкреслила радниця голови Асоціації міст України Оксана Продан.
"На жаль, не було державної стратегії щодо створення умов для захисту мешканців, – в старих будинках хоч є такі приміщення, а ось в нових далеко не у всіх", – повідомила Продан в коментарі РБК-Україна.
Окрім цього вона підкреслила, що повноваження щодо утримання об'єктів цивільного захисту надані місцевому самоврядуванню тільки минулого року, вже під час війни. При цьому, ані коштів, ані стандартів для їхнього облаштування не надали.
Проте в той же час варто зазначити що, наприклад у Києві, за словами його очільника Віталія Кличка, місто минулого і цього року виділило районам загалом 1,2 мільярда гривень на облаштування укриттів та бомбосховищ.
Наразі прокуратура та поліція Києва розслідують розкрадання грошей на ремонті укриттів, до яких можуть бути причетні голови райдержадміністрацій Києва, які призначаються та звільняються президентом.
Трагедія з загибеллю людей у Києві у ніч 1 червня і подальша ревізія бомбосховищ країни в черговий раз підняли на поверхню проблему їхньої доступності для громадян. У ЗМІ курсували пропозиції про те, щоб організувати цілодобове чергування біля укриттів і за допомогою патрульних, і навіть вчителів з лікарями. Але припущення не підтвердились.
У Міністерстві внутрішніх справ наголосили, що патрульні поліцейські не будуть чергувати цілодобово біля сховищ. Правоохоронці можуть тільки прибути на виклик, якщо громадяни виявили зачинене укриття. Окрім цього, в коментарі РБК-Україна в МВС підкреслили, що контролювати доступність сховищ для людей мають їх балансоутримувачі, а також органи місцевого самоврядування.
"Вони (балансоутримувачі – ред.) можуть вирішити залишати укриття відчиненими цілодобово. А можуть призначити відповідальну особу, яка буде відкривати об’єкт у разі необхідності. Правоохоронці можуть прибути на виклик, якщо громадяни виявили зачинене укриття. Але цілодобово чергувати в бомбосховищах – це не компетенція поліції", – підкреслила речниця МВС Мар'яна Рева.
Іншим варіантом розв'язання цієї проблеми може стати постійний контроль за доступністю бомбосховищ не тільки органами місцевої влади, а також самими громадянами. В Асоціації міст України кажуть, що задля цього у Києві вже запустили відповідну програму «Київ Цифровий.Укриття», де можна перевірити розташування сховищ, а також повідомити відповідні органи, якщо воно виявиться зачиненим. Робота з розробки та запуску аналогічних програм триває і в інших містах країни.
За словами мера Дніпра Бориса Філатова, сьогодні у місті діє близько 300 офіційних укриттів, які сертифіковані ДСНС. Мерія також постійно перевіряє і слідкує за доступністю сховищ для жителів міста. Проте є випадки, коли людей не пускають на території потенційних укриттів.
"Якщо десь з цим виникає проблема, всі скарги перевіряють профільні відомства мерії. Далі результати передаються до правоохоронних органів. Особливо це стосується житлових комплексів, які мають підземні паркінги, але з якоїсь причини не пускають туди людей під час оголошення тривоги", – заявив очільник міста в коментарі РБК-Україна.
Окрім цього, за словами мера, кожен житель Дніпра має можливість повідомити йому особисто про проблеми з доступністю до укриттів під час повітряних тривог.
"Це не конкурс і не бюрократичне змагання. Якщо люди говорять про проблеми, що можуть коштувати їм життя – таке треба вирішувати і через горизонтальну комунікацію, а не лише "за процедурою", – зазначив мер Дніпра.
Водночас, у Миколаєві, який регулярно обстрілювали РСЗВ з раніше окупованого Херсона і частини області, влада також проводить ревізію укриттів, про що повідомляє мер Олександр Сєнкевич. Також очільник міста закликає миколаївців долучитись до перевірок та повідомляти про виявленні порушення.
"Є проблеми. Наприклад, в одному з укриттів хтось повісив замок та склав там туди свої речі. Коли ми його перевіряли черговий раз, виявили, що воно закрите. Спиляли той замок, викликали поліцію", – пише Олександр Сенкевич у Telegram.
Після звернення мера миколаївці почали скаржитись у соціальних мережах на виявленні ними порушення. Виявилось, що за деякими адресами сховища в місті закриті вже більше року, а деякі і досі знаходяться у непридатному до використання стані.
"Крилова 12/4, вже рік на вході висить замок. На районі ходять легенди, що існують якісь обрані люди, в яких нібито можна взяти ключ від підвалу і зробити дублікат. А потім, мабуть, під час ракетної атаки, треба стояти і довбати той замок, відбиваючись від шматків ракет. От такі справи з укриттям", – повідомила жителька Миколаєва у Facebook.
Ревізія бомбосховищ і ще в одному прифронтовому місті Запоріжжі також показала невтішні результати. Серед перевірених укриттів були виявленні порушення серед яких, зокрема, відсутність доступу, вентиляції, каналізації, та води. Окрім цього місцеві жителі у коментарі журналістам повідомили, що частіше мешканцям багатоквартирних будинків доводилось самим приводити до ладу укриття тому, що постійні звернення за допомогою до органів місцевої влади не давали жодного результату.
Постійні атаки з боку Росії доводять, що в Україні потрібно не тільки приводити до ладу уже наявні укриття, але і зводити та облаштовувати нові. Вони мають бути більш надійними, відповідати новим стандартам, а також стати більш доступними для людей.
За словами мера Дніпра, сьогодні в місті уже облаштували близько 50 модульних укриттів у громадських місцях, також триває робота з облаштування нових сховищ.
"Ми шукаємо можливості збільшити кількість укриттів. Перевіряємо стан приміщень, які можна використати для облаштування укриття. Так само враховуємо і місце розташування - аби наявність сховищ була більш рівномірно розповсюджені", – говорить Борис Філатов.
Аналогічна робота зі встановлення бетонних модульних укриттів на зупинках громадського транспорту триває і в Миколаєві. У кожному встановленому укритті одночасно можуть перебувати до 20 людей, які будуть захищені від уламків та касетних боєприпасів.
Однак, у справі з облаштування нових сховищ є свої підводні камені. За словами радниці Голови Асоціації міст України Оксани Продан, в Україні досі діють ще радянські стандарти до таких об’єктів, що робить практично неможливим будівництво чи реконструкцію для створення нових.
"Ми від Асоціації міст України звертались щодо оновлення державних стандартів на центральному рівні, але поки цього немає", – говорить радниця голови асоціації.
Оксана Продан каже, що сьогодні існує проблема з фінансуванням таких робіт. За її словами, окремі обласні адміністрації не включають в перелік проєктів для фінансування за кошти державного бюджету облаштування нових укриттів.
Окрім цього було б логічно перейняти досвід у країн, які воюють з сусідами вже довгий час і навчились жити у стані постійних бойових дій. Яскравий приклад – Ізраїль. Ця країна від моменту свого створення постійно знаходиться у підвищеній бойовій готовності і вже не один раз піддавалась військовій агресії. Так само вже звичною справою для Ізраїля є ракетні обстріли.
Зважаючи на це в країні з 1951 року почали будувати розгалужену систему укриттів і бомбосховищ. З плином часу і розвитком технологій Ізраїль вирішив перейти до нової безпекової стратегії. В країні почали розвивати мережу модульних укриттів на автобусних зупинках та інших громадських місцях. Але крім цього в Ізраїлі вирішили облаштовувати індивідуальні сховища.
Цей новий тип укриттів є безпосередньою частиною житлового будинку і можуть використовуватись індивідуально кожною окремою родиною. Наприклад такими укриттями слугують кімнати, в які люди можуть перейти під час ракетної загрози, зачинити броньовані ставні на вікнах та броньовані двері.
Україна цілком могла б запозичити досвід інших країн, щоб спробувати реалізувати його у власних реаліях війни і сусідства з країною-агресором.
***
На жаль, як це часто буває в Україні, ревізії і перевірки починаються після трагічних випадків, а не планово і своєчасно, як це має бути. На другий рік війни виявилось, що в нашій країні яка постійно потерпає від обстрілів з боку Росії і досі існує проблема з укриттями. Показові "рейди" відповідальних представників влади по бомбосховищах певно позитивно вплинуть на стан речей. Як мінімум має збільшитись їх кількість, оскільки закриті та занедбані сховища почнуть приводити до ладу, а вже наявні все ж таки стануть доступними цілодобово.
Проте, зважаючи на об'єми зброї, яка Росії дісталася у спадок від Радянської імперії, наша країна повинна бути постійно готовою до чергових проявів агресії. Тому перед державою сьогодні стоїть і більш глобальне завдання, ніж просто проведення ревізії укриттів – якнайшвидше навести лад у самій системі цивільного захисту, аби заздалегідь забезпечити усі можливі умови для збереження життів мільйонів українців.