Щелепи-коси та крила: у Бразилії знайшли унікальну мураху з епохи динозаврів

Хто і коли знайшов прадавню скам'янілість

Зоологічний музей Університету Сан-Паулу в Бразилії:

• зберігає одну з найбільших у світі колекцій скам'янілих комах;
• містить зразки з геологічного родовища Крато на північному сході країни (відомого виключно добре збереженими скам'янілостями).

Саме в його колекції виявили найстаріший зразок мурахи, відомий науці.

На вимерлу комаху, що збереглася у вапняку, натрапив дослідник музею Андерсон Лепеко у вересні 2024 року (вивчаючи колекцію скам'янілостей, яку містить установа).

Знайдена науковцем доісторична мураха (ілюстрація: cell.com/current-biology)

Чим унікальна доісторична мураха

Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі Current Biology, виявлена вченим доісторична мураха:

• існувала у крейдяний період (між 66 мільйонами та 145 мільйонами років тому);
• жила серед динозаврів близько 113 мільйонів років тому (на кілька мільйонів років раніше, ніж знайдені до цього скам'янілі мурахи);
• мала незвичайний спосіб вбивати свою здобич;
• не має стосунку до жодної мурахи, що живе сьогодні.

Ця комаха, відома як пекельна мураха, була крилатою самкою вимерлої підродини Haidomyrmecinae (до якої входять усі пекельні мурахи).

Знайдений викопний вид отримав назву Vulcanidris cratensis.

МікроКТ-реконструкція Vulcanidris cratensis (ілюстрація: cell.com/current-biology)

Анатомічні особливості Vulcanidris cratensis

За словами Лепеко (провідного автора дослідження), знайдена комаха мала "щелепи, схожі на косу", спрямовані вгору. Вони "йшли паралельно її голові" та виступали вперед від очей (тоді як сучасні мурахи мають щелепи, які хапають збоку - з боку в бік).

"Я був просто шокований, побачивши такий дивний виступ перед головою цієї (комахи, - Ред.)", - зізнався вчений.

Він пояснив, що інші пекельні мурахи були описані "з дивними мандибулами", але це завжди були "бурштинові екземпляри" (тобто мурахи були поховані у бурштині).

На думку Лепеко, такі щелепи могли "працювати як своєрідний вилковий підйомник, рухаючись вгору" (коли мураха полювала на інших вимерлих комах).

"Складна морфологія свідчить про те, що ці найдавніші мурахи вже розвинули складні хижацькі стратегії, які значно відрізнялися від їхніх сучасних аналогів", - додав дослідник.

Науковці припускають, що такими щелепами мурахи могли приколювати та проколювати свою здобич.

Анатомічні особливості Vulcanidris cratensis (ілюстрація: cell.com/current-biology)

Крім того, Vulcanidris cratensis має деякі характеристики, схожі на ос (що свідчить про спільне походження цих двох істот).

Наприклад крила доісторичної мурахи мали набагато більше вен, ніж у її сучасних "родичів".

В цілому ж мікрокомп'ютерна томографія (метод 3D-візуалізації, який використовує рентгенівські промені для огляду внутрішньої частини мурахи) показала, що Vulcanidris cratensis була тісно пов'язана з пекельними мурахами, відомими раніше лише за скам'янілостями бірманського бурштину.

Мікрокомп'ютерна томографія Vulcanidris cratensis (ілюстрація: cell.com/current-biology)

Що нового дізнались вчені про еволюцію мурах

За словами науковців, в цілому комах, збережених у скелястих породах, знайти можна дуже рідко.

Інших пекельних мурах із крейдяного періоду знаходили похованими в бурштині з Франції та М'янми, але їхній вік датувався приблизно 99 мільйонами років тому.

Автори дослідження пояснюють: той факт, що пекельна мураха жила так давно на території сучасної Бразилії, означає, що на ранньому етапі своєї еволюції ці комахи були широко поширені по всій планеті.

Отже, відкриття Vulcanidris cratensis:

• проливає світло на те, як мурахи еволюціонували на початку крейдового періоду (в часи значних змін);
• дає певне уявлення про незвичайні особливості видів мурах цього періоду (які не пережили масове вимирання).

У дослідженні уточнюється, що сьогодні мурахи є однією з найпомітніших і найчисленніших груп комах на планеті (їх можна знайти на всіх континентах, крім Антарктиди). 

Проте домінуючими мурахи були не завжди.

Згідно з даними науковців, вони еволюціонували наприкінці юрського - на початку крейдового періодів (близько 145 мільйонів років тому), коли їхні предки "відійшли" від тієї ж групи, яка дала початок осам та бджолам.

Еволюційна історія крейдяних мурах (інфографіка: cell.com/current-biology)

Найпоширенішою ж комахою, знайденою в палеонтологічних літописах, мураха стала лише близько 66 мільйонів років тому (після вимирання динозаврів та інших видів через зіткнення планети з астероїдом).

За словами доцента з Технологічного інституту Нью-Джерсі (США) Філа Бардена, який вивчає еволюційну історію комах, знайдена скам'янілість є "досить важливою".

"Ця нова знахідка тепер є найдавнішою відомою мурахою. Вона розширює відомий палеонтологічний літопис мурах приблизно на десять мільйонів років", - наголосив експерт.