Сезон без графіків. Чи скасують в Україні відключення світла і що треба встигнути до холодів

Зміст

• Чому світла побільшало: три причини
• Прогноз на серпень-жовтень і коли повернуться жорсткі графіки
• ТЕС та розподілена генерація: чи встигнуть до холодів
• "Розраховувати вна себе"? Що робити, щоб залишатися зі світлом

Чому світла побільшало: три причини

Відключень світла стає менше. Українці відчули це ще вчора, коли до 16:00 обмежень не було взагалі, а в деяких областях - до 18:00. Сьогодні діють графіки з 17:00 до 22:00, але із застосуванням лише однієї черги. Тобто не більше чотирьох годин і зі світлом у "світло-сірих зонах".

Причина комплексна. По-перше, спала аномальна спека та знизилося споживання. Зокрема, на ранок 25 липня обсяги споживання були на 6% меншими, ніж тижнем раніше. По-друге, після виходу атомних блоків із ремонту скоротився дефіцит. По-третє, сонячна погода та помірна температура сприяють збільшенню генерації на сонячних станціях.

За словами заступника міністра енергетики Миколи Колісника, погода суттєво вплинула на ситуацію в цілому.

"До цього у нас було чотири черги відключень, були аварійні графіки з об'єктивних причин… Поліпшення пов'язане насамперед із покращенням погодних умов, жахлива спека спадає", - зазначив він.

Атомна генерація складає основу енергетичної стабільності. Вона була базовою до повномасштабного вторгнення РФ і особливо важлива зараз, оскільки енергія з атомних станцій покриває понад половину споживання в Україні. Тому, як тільки енергоблоки виходять із ремонтів, світла стає більше.

Наприклад, 17 липня до енергосистеми підключили черговий "тисячник", учора - ще один з атомних блоків.

"Я казав, що найближчим часом усі відчують зміну ситуації. Саме ця подія - пуск минулого тижня одного атомного блоку, і цього тижня другого... Сьогодні (24 липня, - ред.) пуск блоку відчула вся Україна, а завтра ситуація буде ще краща", - говорив міністр енергетики Герман Галущенко.

Зазначимо, дефіцит в енергосистемі став наслідком восьми російських атак на об'єкти енергетичної інфраструктури. В результаті Україна втратила половину потужностей - на 9 ГВт. У перші два місяці літа дефіцит посилювався через ремонти на АЕС та спеку, яка викликала зростання споживання за рахунок кондиціонерів та охолоджуючого обладнання.

Ситуація зі світлом покращуватметься протягом наступних трьох місяців. За умови, що не буде нових масштабних обстрілів.

Прогноз на серпень-жовтень і коли повернуться жорсткі графіки

Про те, що відключень світла у серпні, вересні та жовтні буде менше, днями заявив голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький.

"…з гарних новин: через пару тижнів ми очікуємо на покращення ситуації, тому що буде збільшено обсяг генерації, вийдуть з ремонтів деякі блоки на електростанціях", - зазначив він в інтерв'ю телеканалу "Суспільне".

Фото: голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький сподівається, що серпень-жовтень пройдуть із мінімальними відключеннями (Віталій Носач/РБК-Україна)

Таким чином, за його словами, є можливість пройти три місяці з нежорсткими графіками. "У нас досить непогані шанси пройти цей період або без відключень, або з менш меншими відключеннями, ніж зараз", - заявив він.

Глава Державної служби енергетичного нагляду Руслан Слободян упевнений: є підстави вважати, що тенденція збережеться. Особливо на тлі цілодобових ремонтів на АЕС та дострокового виходу блоків із планових ремонтів. "Ці та інші заходи якраз дали нам такий результат. І сподіваємося, що цей результат буде довготривалим", - наголосив він.

Опитані РБК-Україна експерти загалом згодні. Але найближчими трьома місяцями варто чекати не на "сезон без графіків", а менших відключень.

"Обмеження будуть, але мінімальні. У "світло-сірій зоні" відключень не буде точно, та й у принципі очікується менше, ніж зараз. Можливо, на рівні однієї черги у будні дні. Думаю, на вихідних усі будуть зі світлом", - розповів РБК-Україна директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко.

Цьому посприяють вихід усіх атомних блоків з ремонтів, часткове відновлення генерації ТЕС та прохолодніша осіння погода. Але навряд чи вдасться забезпечити всіх споживачів повною мірою, зазначає директор спеціальних проектів у НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.

"Все ж таки баланс хиткий. Якщо буде сонячно і вдень панелі на СЕС (сонячні електростанції, - ред.) працюватимуть як сьогодні, то так. Але якщо задощить по всій Україні, будуть проблеми", - пояснив він.

Ближче до зими ситуація погіршиться. З початком опалювального сезону в листопаді споживання зросте приблизно на третину, чого не зможе компенсувати запланований приріст генерації.

"Графіки стабілізаційних відключень повернуться в обсязі приблизно трьох-чотирьох черг", - вважає співрозмовник.

ТЕС та розподілена генерація: чи встигнуть до холодів

Нинішня підготовка до зими відрізняється від того, що було рік чи два тому. Все через зруйновану генерацію, яку не встигнуть відновити до опалювального сезону.

З початку 2024 року під обстріли потрапили всі великі теплові електростанції та електроцентралі. Знищено Трипільську ТЕС (Київська область), Зміївську ТЕС (Харківську область), ТЕЦ-5 у Харкові, виведено з експлуатації дві гідроелетростанції, а холдинг ДТЕК втратив 90% потужностей. Загалом Україна втратила близько 80% маневреної генерації.

"Цілком очевидно, що відновити в повному обсязі те, що було пошкоджено або знищено, до початку опалювального періоду, не вдасться ... Відповідно, і очікування також відрізняються", - заявив член спостережної ради "Укренерго" Юрій Бойко на заході "Майбутнє української енергетики. Діалоги з NV".

Фото: наслідки ракетного удару по одній із теплових електростанцій ДТЕК (t.me/dtek_ua)

Що чекає на українців взимку? На це є оптимістичні та консервативніші сценарії, але Бойко утримався від прогнозу, скільки годин на добу не буде світла, бо це залежить від невизначених факторів. До настання холодів енергетики мають зосередитися на ТЕС та розвитку розподіленої генерації.

Щодо ТЕС виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук заявив про плани відновити 60-70% генерації. Якщо минулого року треба було відновлювати 10 блоків, то зараз - утричі більше. Ще одна проблема - на станціях зруйновані дахи та стіни, енергоблоки доводиться "накривати залізним листом". Про нормальну роботу казати не доводиться.

"Якщо ДТЕК зможе відновити 60%, це буде великим досягненням. Але є ще станції "Центренерго" та Укргідроенерго", а вони не можуть дати схожих гарантій. Тому в опалювальний сезон Україна все одно увійде із суттєвим дефіцитом", - пояснює Рябцев.

За його словами, з 9 ГВт зруйнованої генерації на ДТЕК припадає від 5 до 6 ГВт. Відновлення 60% дасть приблизно 3 ГВт, можливо, державні ТЕС та ГЕС ще щось додадуть, але максимум на 1 ГВт.

"Тобто ми виходимо приблизно на нестачу 4-5 ГВт. З цього якраз випливає прогноз на графіки у три-чотири черги відключень", - додав експерт.

Другий момент стосується розвитку розподіленої генерації. Минулого тижня Кабінет міністрів ухвалив стратегію до 2035 року та операційний план на 2024-2026. Тексту документів у відкритому доступі немає. Але, за словами представника Кабміну в парламенті Тараса Мельничука, стратегія передбачає посилення стійкості енергосистеми шляхом встановлення газотурбінних, газопоршневих, когенераційних систем, об'єктів "зеленої енергетики" та зберігання енергії.

В Україні вже стартувало багато проектів, але до кінця року встигнуть завершити незначний відсоток. Справжній бум у розподіленій генерації очікується 2025-го. Максимум, на що варто розраховувати у 2024 році, - це плюс 1 ГВт. Але у будь-якому випадку ситуація взимку не буде катастрофічно поганою.

"Реальні прогнози показують, що ми будемо іноді по 8, іноді по 12 годин на добу без світла. Про жодні апокаліптичні картини не йдеться. Навіть з урахуванням проблем, які можуть додати російські обстріли. Все це реалістичний сценарій на опалювальний сезон", - наголошує Рябцев.

"Розраховувати на себе"? Що робити, щоб залишатися зі світлом

Окрім іншого, у представника ДТЕК питали, що можна зробити, щоб забезпечити себе світлом узимку. Його відповідь розійшлася у ЗМІ у контексті "енергетики зроблять усе можливе, але варто розраховувати на себе".

"Розраховуйте на себе. Я не жартую. Все в наших руках і залежить від кожного з нас. Якщо кожен подумає, що він зможе зробити для того, щоб пройти наступну зиму, і зробить щось із цього, у нього точно це вийде", - заявив Сахарук.

Як пояснив Володимир Омельченко, мова не стільки про звичайних людей, скільки про те, що ДТЕК та інші кампанії працюють 24/7, щоб відновити, що можна. І про те, що у децентралізованій генерації треба робити ставку на приватний бізнес. Оскільки держава не має коштів, щоб зосередитися на таких інвестиціях.

Щодо населення, то нічого нового немає. Усі давно знають: треба утеплювати житло, придбати павербанки, розумні розетки та економити електроенергію. Для мешканців багатоповерхових будинків важливо перейти на ОСББ, щоб більш організовано утеплювати квартири, можливо, встановити системи накопичення енергії або сонячні панелі, вважає експерт.

Українцям слід подбати про автономне енергопостачання, якщо є така можливість, погоджується Геннадій Рябцев.

"Зрозуміло, що ні пенсіонери, ні малозабезпечені не зможуть придбати зарядні станції або встановити панелі на даху чи у дворі. Але тим, хто має можливість, чому б нею не скористатися. Це дозволить розвантажити енергосистему та забезпечити собі комфортні умови проживання протягом опалювального. сезону", - зазначив він.

Ще три місяці тому зарядні станції коштували набагато дешевше. Наскільки доцільно купувати їх зараз, щоб восени не довелося платити більше, сказати складно. Тому кожен має вирішити для себе, зваживши усі "за" та "проти".

"Я не можу дати економічну пораду. Є ймовірність, що вони можуть подешевшати через скасування ПДВ. Можна чекати, але не зрозуміло, коли це буде та чи буде взагалі. Або ціни можуть зрости через курс долара, збільшення попиту та нестачу станцій", - додав Рябцев.

При підготовці матеріалу використовувалися: дані "Укренерго", заяви голови правління "Укренерго" Володимира Кудрицького та члена наглядової ради Юрія Бойка, міністра енергетики Германа Галущенка та його заступника Миколи Колісника, виконавчого директора ДТЕК Дмитра Сахарука, експертів Геннадія Рябцева та Володимира Омельченка.