На розвиток української мови до 2030 року планують витратити близько 8 млрд гривень

Орієнтовний обсяг фінансування програми становить 7,8 млрд гривень, у тому числі за рахунок держбюджету 7,6 млрд гривень, 200 млн гривень місцевих бюджетів.

Як зазначається в обґрунтуванні, Конституційний суд України у своєму рішенні від 14 липня 2021 року зазначив, що Російська Федерація використовує "мовне питання" як одних з інструментів своєї геополітичної експансії.

"Загроза українській мові рівносильна загрозі національній безпеці України, існуванню української нації та її держави, і без повноцінного функціонування української мови в усіх ділянках публічного життя суспільства на всій території України українській нації загрожує втрата статусу та ролі титульної і державотвірної нації, що є рівнозначним загрозі зникнення Української держави з політичної карти світу", - йдеться в документі.

І зафіксовані факти лінгвоциду української мови, яких тільки після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року вже налічується сотні, є беззаперечним цьому свідченням, додають автори проекту.

Основні завдання програми

З метою раціонального використання ресурсів у Програмі визначено такі основні завдання:

• зміцнення державного статусу української мови, вироблення дієвого механізму її захисту, розвитку та популяризації;
• забезпечення дотримання посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, іншими посадовими та службовими особами вимог закону щодо обов’язковості використання державної мови під час виконання своїх посадових обов’язків, недопущення її дискримінації;
• мотивування населення України до вивчення, навчання та спілкування українською мовою, запровадження та реалізації відповідних проектів;
• розроблення та створення мережі курсів з вивчення української мови (зокрема дистанційних та онлайн-курсів) для різних категорій осіб, у тому числі на безоплатній основі, здійснення інших заходів щодо сприяння опануванню державної мови;
• покращення якості викладання державної мови в закладах освіти;
• запровадження і проведення іспитів на рівень володіння державною мовою, а також міжнародного сертифікаційного іспиту з української мови як іноземної на підставі затверджених вимог до рівнів володіння українською мовою як іноземною А1-С2 відповідно до загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (вивчення, викладання, оцінювання) для іноземців, які виявили бажання вивчати українську мову;
• сприяння проведенню наукових досліджень у сфері українського мовознавства та соціолінгвістики, а також української жестової мови;
• розвиток національної словникової бази та забезпечення вільного доступу до неї користувачів; підтримка інновацій, нових знань та розвитку сучасних культурних індустрій, збільшення кількості та покращення якості україномовного аудіовізуального культурного продукту на телебаченні, радіо, у кіно- та відеомережі, забезпечення доступу глядачів до кращих творів європейської та світової кінематографії, зокрема стимулювання дублювання українською мовою творів класики світового кінематографа;
• сприяння створенню інформаційної, зокрема медійної, україномовної продукції для дітей; сприяння запровадженню освітніх теле- та радіопрограм, онлайнкурсів з української історії та культури;
• подальша підтримка книговидавничої справи в Україні, зокрема видання книг українською мовою, у тому числі перекладної літератури, підвищення конкурентоспроможності української книжкової продукції як на вітчизняному книжковому ринку, так і за межами України;
• створення умов для підвищення обізнаності громадян про порядок застосування норм законодавства про державну мову у відповідних сферах, забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації та послуг українською мовою, зокрема через медіа, рекламу, розширення україномовного інформаційного простору, у тому числі за кордоном.

Нагадаємо, за даним опитування КМІС, станом лютий 2024 року в Україні є 10% тих, хто хотів би бачити російську мову або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною. Натомість 81% або бажають її усунення з офіційного спілкування на всій території, або проти її використання у своєму регіоні.