Розгін Майдану та масові протести. Хроніка переломного дня Революції Гідності
У ніч проти 30 листопада 2013 року беркутівці жорстоко розігнали активістів Євромайдану в Києві. Ці події 10 років тому стали переломними в Революції Гідності. Після кривавої "зачистки" акції кількох сотень студентів, на протест проти влади піднялися вже сотні тисяч українців.
РБК-Україна нагадує про події, що відбулися на Майдані у 2013 році.
При підготовці матеріалу використовувалися джерела: публікації сайтів Національного музею Революції Гідності, Українського інституту національної пам'яті, Wikipedia, ВВС, відео Hromadske, публікація Адвокатської дорадчої групи в Facebook.
Хронологія подій
Початком Революції Гідності є 21 листопада 2013, коли люди вийшли на мирний мітинг на Майдані Незалежності.
Причиною протесту стали дії влади, яка відмовилася від асоціації з Євросоюзом. На той момент президент Віктор Янукович не тільки зірвав підписання угоди з ЄС, до якої Україна йшла роками, але й оголосив курс на зближення з Росією.
24 листопада відбулася багатотисячна акція на підтримку євроінтеграції. В центрі Києва українці вимагали відставки уряду Азарова за зраду національних інтересів, закликали президента негайно скасувати рішення уряду про відмову від європейського курсу.
Євромайдани в ці дні проходили не лише в столиці, а й в обласних центрах. На мітингах завжди були присутні силовики.
Протестувальники очікували остаточного рішення про угоду з ЄС, яке мали ухвалити на саміті "Східного партнерства" у Вільнюсі 29 листопада 2013.
Проте в цей день підписання історичного документа не сталося. При цьому Янукович заявив про необхідність долучити РФ до переговорів України та Євросоюзу.
У відповідь активісти Євромайдану 29 листопада ухвалили резолюцію з вимогою відправити у відставку президента.
Переломний день Революції Гідності
В ніч проти 30 листопада на Майдані залишалося від 400 до 1000 мітингувальників, переважно студенти.
Близько 4 ранку площу в центрі столиці оточили 2000 озброєних беркутівців. Силовики почали бити учасників Євромайдану кийками та ногами, застосовували вибухові пакети, скидали людей з постаменту монумента Незалежності.
Представники влади цинічно заявили, що мітингувальників розігнали нібито для того, "щоб забезпечити безперешкодний проїзд техніки для подальших робіт із підготовки до новорічних свят". На Майдані планували встановити ялинку та ковзанку. О 04:27 туди прибули комунальники, а беркутівці продовжували криваву "зачистку" на Хрещатику.
Частині протестувальників вдалося сховатися від силовиків у Михайлівському соборі. Кількість постраждалих в той день сягнула понад 80 осіб.
Зранку 30 листопада, дізнавшись про розгін молоді в центрі Києва, люди почали виходити на вулиці. Як писало ВВС, масові акції зібрали близько пів мільйона людей. Вдень відбулося Всеукраїнське віче. Хода розтягнулася від парку Шевченка до Майдану Незалежності.
Так мирний мітинг з євроінтеграційними гаслами, що почався 21 листопада та отримав назву Євромайдан, перетворився на Революцію Гідності, що змінила історію України.
Після розгону активістів 30 листопада 2013 протести вже не припинялися. До кінця лютого 2014 українці домоглися повалення режиму Януковича та зміни влади. Проте попереду була анексія Криму, вторгнення російських окупантів у східні регіони, і зараз Україна продовжує боротися за свою свободу в повномасштабній війні з агресором.
Жертвами Революції Гідності в 2013-2014 роках стало 107 осіб – Небесна Сотня. Більшість із них загинули під час розстрілів силовиками 20 лютого 2014.
Розслідування справ Майдану
Ще у 2015 році у генпрокуратурі України дійшли висновку, що рішення про силове придушення акції на Майдані 30 листопада 2013 ухвалював президент Віктор Янукович.
Реалізацію цього плану він доручив колишньому міністру внутрішніх справ Віталію Захарченку і секретарю РНБО України Андрію Клюєву.
Одним з організаторів "зачистки" Майдану в Офісі генпрокурора назвали також колишнього заступника секретаря РНБО Володимира Сівковича. За його вказівкою без рішення суду безпосередній розгін здійснювали працівники підрозділів міліції "Беркут". Вони ж затримали та доставили до відділків органів МВС 35 учасників мітингу для притягнення до адміністративної відповідальності за сфальсифікованими документами.
Влада вбачала загрозу від мітингів на Майдані, коли це були виключно мирні та нечисленні акції.
Так, слідчі ДБР встановили, що з 22 листопада 2013 представники влади оцінювали рівень загрози як потенційний, а готовність – підвищену. А вже у грудні 2013 Командувач внутрішніх військ звернувся з проханням виділити 4 млн стрілецьких набоїв і 100 тис. пострілів до гранатометів.
Загалом в процесі розслідування подій на Майдані у листопаді 2013 - лютому 2014 було відкрито понад 200 кримінальних проваджень, а обвинувачуваними є майже 300 осіб – від вищого керівництва країни до беркутівців та слідчих.
Як зазначають в Адвокатській дорадчій групі (АДГ), що представляє інтереси потерпілих Майдану, справи знаходяться на різних стадіях – ще розслідуються, розглядаються в судах, винесені вироки, що набрали законну силу чи оскаржуються.
Водночас після десятої річниці подій на Майдані близько 60 справ можуть закрити за спливом строків давності (в тому числі щодо розгону студентів 30 листопада 2013), а по деяких вже закриті.
В АДГ називають складною ситуацію з покаранням винних у злочинах проти Майдану. Адже частина з обвинувачуваних, особливо високопосадовці та деякі беркутівці, втекли з України ще у лютому 2014 року або в процесі розгляду справ. Хоча за 10 років майже по всіх епізодах встановлені фактичні обставини та учасники подій, що частково було зафіксовано та оцінено у вироках.
Нагадаємо, розслідування справи розстрілу мітингувальників на Майдані Незалежності у Києві 18-20 лютого 2014 було завершено. До суду направлено обвинувальні акти стосовно колишнього президента Віктора Януковича та 9 ексчиновників.
Крім того, у жовтні 2023 Святошинський районний суд Києва оголосив рішення у справі про розстріли людей на вулиці Інститутській у лютому 2014.