Російський обстріл забрав життя науковця Миколи Ліхтера: час і місце прощання
Зранку неділі, 25 травня, у селі Мархалівка Фастівського району Київської області внаслідок масованого ворожого обстрілу загинув видатний науковець - 77-річний Микола Ліхтер. Прощальна панахида та поховання заплановані на сьогодні, 27 травня.
Докладніше про обставини трагічної події, досягнення Ліхтера за життя та прощання з науковцем, - читайте в матеріалі РБК-Україна нижче.
Що відомо про загибель науковця
Про загибель науковця повідомила вдень 25 травня 2025 року кафедра Національного університету біоресурсів та природокористування (НУБіП) України, де він обіймав посаду доцента.
"З глибоким сумом та болем у серці повідомляємо про непоправну втрату… На 77 році пішов з життя Ліхтер Микола Іванович, загинув під час чергової атаки країни терористки", - йдеться у дописі кафедри технологій у птахівництві, свинарстві та вівчарстві (ТПСВ) у Facebook.
Наголошується, що колектив втратив "сильну характером і водночас чуйну, віддану своїй справі, людину".
"Поділяємо біль і горе родини, близьких та друзів. Нехай Господь дасть сили пережити цю втрату. Схиляємо голови у скорботі… Царство небесне", - додали у публікації.
Ввечері понеділка, 26 травня, загибель Ліхтера підтвердила його донька - Тетяна Бондаренко.
"Недільного ранку 25.05.2025, на 77 році життя, під час ворожих обстрілів, в селі Мархалівка, загинула моя близька і рідна людина, мій батько, Ліхтер Микола Іванович", - написала вона у своєму Facebook.
Уточнюється, що він був "працьовитою і відданою людиною хорошим справам на роботі та з людьми".
"Дякую вам, співробітники НУБіП і друзі мого тата за підтримку, розуміння. "Глибокий смуток переповнює моє серце, одна думка тішить, що ти вже із Богом на небі, мій тато. Царство тобі небесне, земля тобі пухом, ти з Богом назавжди", - підсумувала донька Ліхтера.
Згідно з інформацією Київ24.news, в цілому Ліхтер жив у Києві, проте часто їздив у Мархалівку, щоб відпочити на природі.
Дружина загиблого розповіла, що цього разу мала погане передчуття й просила чоловіка не їхати. Попри це Ліхтер вирішив все ж таки провести деякий час у селі.
Уточнюється, що будинок науковця майже не постраждав, однак уламок ворожого снаряда смертельно його поранив.
Досягнення Ліхтера як науковця та викладача
Згідно з інформацією кафедри НУБіП, Микола Ліхтер був:
- кандидатом сільськогосподарських наук;
- доцентом;
- завідувачем навчально-науково-виробничої лабораторії технологій виробництва продукції птахівництва кафедри ТПСВ;
- практиком;
- вченим;
- педагогом.
"За майже 50-річний стаж працював асистентом, старшим науковим співробітником, заступником декана факультетів ветеринарного та зооінженерного, доцентом", - розповіли українцям.
Наголошується, що він - як висококваліфікований викладач з великим досвідом педагогічної та науково-практичної роботи - зробив значний внесок:
- у підготовку кадрів для галузей тваринництва;
- у розбудову та відновлення матеріально-технічної бази кафедри.
Де і коли відбудеться прощання з Миколою Ліхтером
Зранку середи, 27 травня, у групі "Рідне село Мархалівка" у Facebook повідомили, що прощальна панахида за Миколою Івановичем Ліхтером, який трагічно загинув 25 травня, відбудеться саме в цей день - о 14:00.
Церемонія прощання відбудеться за адресою: вулиця Шевченка, 12 (будинок, де проживав науковець).
Поховання заплановане на 15:00 - на місцевому сільському кладовищі.
"Просимо вас долучитися до вшанування пам'яті Миколи Івановича та підтримати його родину в цей важкий час. Закликаємо всіх небайдужих допомогти дружині загиблого", - йдеться у публікації.
Уточнюється, що назва збору: "Похорони Ліхтер М.І". Реквізити для допомоги:
- посилання на банку monobank;
- номер картки: 4441 1111 2422 0348.
"Будь-який внесок - це прояв людяності й підтримки", - зауважила адміністратор групи Іванна Коваленко.
Нагадаємо, в ніч на 25 травня 2025 року країна-агресор здійснила масштабний комбінований повітряний удар по Україні, застосувавши рекордну кількість дронів і ракет різного типу. При цьому українська ППО збила значну частину ворожих цілей.
Тієї ночі військові літаки у повітря підняла навіть Польща (разом із країнами-союзниками). Крім того, напоготові були наземні системи протиповітряної оборони та радіолокаційної розвідки.
При підготовці матеріалу було використано такі джерела: публікації у Facebook Кафедри технологій у птахівництві, свинарстві та вівчарстві (ТПСВ) Національного університету біоресурсів та природокористування України, Тетяни Бондаренко, групи "Рідне село Мархалівка", Київ24.news.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.