Роксолана Підласа: Ми маємо переконати партнерів дати гроші на зарплати військовим

До завершення поточного року залишилося три місяці, але досі не вирішена проблема браку коштів на виплати військовослужбовцям. Основна надія в уряду тут на міжнародних партнерів.

В Україні хочуть домовитись з Єврокомісією, щоб на потреби війська можна було використати 6 млрд євро, вже наданих по програмі ERA Loans за рахунок російських активів. Це може стати прецедентом, оскільки до цього західні донори були категоричні у питанні фінансування ЗСУ за рахунок їхніх грантів чи кредитів.

Для фінансування бюджету наступного року Україні також поки не вистачає підтверджених на Заході коштів. Наразі ймовірна діра складатиме понад 18 млрд доларів.

Головним компенсатором тут має стати так званий "репараційний кредит" від ЄС та, можливо, США і Великобританії. Це станом на зараз ледь не єдине джерело, з якого можна буде залучити додаткові гроші, сказала в інтерв’ю РБК-Україна голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа. І для України, і для Єврокомісії “репараційний кредит” є планом “А”, запевнила депутатка.

Підласа також розповіла про можливість податкових змін, співпрацю з МВФ та ключові ризики проекту бюджету на 2026 рік, введення нових акцизів та продовження деяких соціальних програм уряду.

– В бюджеті 2025 року не вистачає 300 млрд гривень. Це гроші для забезпечення військових. Зараз уряд намагається вести перемовини, щоб частину грошей, яку виділяє ЄС, можна було направити на ці потреби. Чи є якась інформація, щоб оцінити шанси такого розв'язання проблеми й чи є альтернативні варіанти?

– Фінальну суму зараз підбиває Мінфін. Наразі є верифікована суттєва потреба Міністерства оборони і є набагато менші потреби Національної гвардії, ГУР, СБУ та інших силових відомств. Ці потреби треба об’єднати. Міністерство фінансів та уряд вийдуть з проектом змін до державного бюджету в перших числах жовтня.

Це стане можливим тоді, коли Єврокомісія остаточно погодить можливість використання 6 млрд євро ERA Loans (відсотки від заморожених активів - ред.) на операційні військові потреби.

– Спочатку ми отримуємо згоду, а потім складаємо суму?

– Це процеси паралельні. Зараз йдуть політичні перемовини з ЄС.

– Коли виникли ці додаткові бюджетні потреби? Це помилка формування бюджету чи виникли інші причини протягом року?

– Додаткова потреба в грошах почала накопичуватися з початку року. Тому що, по-перше, була нестача зброї від партнерів, яку нам доводилося купляти за власні кошти. Ми витрачали ресурс, який був запланований для грошового забезпечення військових, залишаючи непокритими майбутні періоди.

По-друге, є необхідність в соціальному забезпеченні військовослужбовців і їх родин. Коли ми ухвалювали зміни в бюджет в липні, було зрозуміло, що до кінця року грошей не вистачить Але тоді не було ресурсу. Уряд і так дотяг доходи до максимуму, а далі було вже неможливо.

– Але зараз теж немає ресурсу?

– Але зараз ведуться перемовини з Європейською комісією. І насправді ці перемовини тривають вже декілька місяців.

– Тему про те, щоб кошти наших партнерів йшли на фінансування Збройних сил, Мінфін підіймав і раніше. Але досі згоди не було. Що змінилося зараз? Стало зрозуміло, що від Штатів грошей не буде і якось треба підтримати Україну?

– Перемовини про можливість використання європейської допомоги на потреби оборони дійсно йдуть вже давно і на різних рівнях. Але я думаю, що найбільшим каталізатором до того, що це рішення, сподіваємось, буде прийнято зараз, є те, що Україна досягла межі свого власного ресурсу, який ми можемо використовувати на оборону.

І зараз без якогось радикального підвищення податків, за що наразі нереалістично проголосувати в Раді, додатковий власний ресурс не з'явиться.

– Днями президент України казав, що європейську допомогу можна буде витрачати для війська у разі ceasefire. Тобто забезпечувати військових, коли бойових дій вестися не буде. Це паралельний трек?

– Так, це паралельний трек. Мова йде про те, що велика спроможна українська армія є однією з гарантій безпеки, яку президент обговорює з міжнародними партнерами. І, відповідно, озброєння і фінансування цієї армії також можуть забезпечуватися коштом міжнародних партнерів. Але знову ж таки, мова йде про те, що це буде після війни. А нам поки що треба розв'язати питання, що в нас буде в листопаді-грудні цього року.

– Якщо не буде згоди до кінця року від Європейського Союзу, то які альтернативні шляхи є? Чи їх немає і доведеться різати бюджет?

– Можна різати бюджет, але невійськові видатки покриваються коштом міжнародних партнерів, і що далі робити? Все одно ж власних доходів не з'явиться більше.

– Скорочувати видатки на якісь інші програми?

– Це можна робити лише в межах сектору безпеки і оборони. Якщо ви навіть зріжете соціальні видатки на 300 млрд, хоча там нема стільки щоб різати, то це все одно не можна передати на потреби оборони, тому що соціалка фінансується з грошей міжнародних партнерів.

– Тоді це замкнуте коло. А який у нас дедлайн по рішенню від Єврокомісії?

– У нас дедлайн не від Єврокомісії. Наш дедлайн продиктований необхідністю виплат військовим з 1 листопада.

– Тобто гроші у нас є тільки до 1 листопада?

– Після 1 листопада теж є, але недостатньо.

– А якщо альтернативний варіант? У нас є приклад Великобританії з грантами, які йдуть на закупівлю озброєння. Можливо, вже є сенс зараз з окремими країнами вести перемовини щодо подібного формату фінансування Сил оборони?

– Такі перемовини ведуться, але тут потрібно говорити дуже прямо з країнами-партнерами, що нам потрібні гроші не тільки на озброєння. Тому що за моїми відчуттями, із закупівлею зброї проблем менше. Крім того, купувати зброю і боєприпаси можна не через бюджет – партнери можуть замовляти її у своїх виробників і передавати Україні, або створювати спільні виробництва. Вже є різні механізми.

Найбільше проблем виникає з коштами партнерів на грошове забезпечення в оборонному секторі.

– Мабуть, в країнах ЄС основний стримуючий фактор для такого рішення – настрій електорату, який вважає, що не має оплачувати зарплати військовим інших країн?

– Я думаю, що в кожній країні своя ситуація. Але загалом так, використовувати кошти від заморожених російських активів або самі активи для потреб оборони України, в тому числі для грошового забезпечення українських військовослужбовців, європейцям політично більш прийнятно, ніж кошти своїх платників податків.

Тобто, наприклад, Ukraine Facility, яка фінансується напряму з бюджету ЄС, їм було б складніше спрямувати на потреби оборони, ніж ERA Loans.

– Зрозуміло, що ситуація складна, але все ж таки, мабуть, її можна було передбачити. Доводилось чути думку, що Мінфін не прорахував всі ризики.

– Мінфін прорахував всі власні доходи і зробив, що міг влітку на етапі подання змін до державного бюджету. Більше вони тоді не могли зробити. Можна, звісно, намалювати в бюджеті будь-які доходи, але це суперечить і законодавству, і здоровому глузду, і не вирішує ніяку проблему - бо фактичні надходження не можна підігнати під план.

– Але у проекті бюджету на наступний рік передбачено 60 млрд гривень від так званої детінізації. Це ж теж можна вважати намальованими доходами.

– Ця сума йде в спецфонд, в так званий резерв для оборони і не розписана на заплановані видатки оборони. Але подивимось, що буде від детінізації.

– Ваш колега, голова фінансового комітету Данило Гетманцев очікує досить серйозні надходження. Він оптиміст?

– Я теж буду дуже рада, якщо ця клітинка (доходи від детінізації - ред.) потім у звітах буде заповнюватися.

– Якщо повернутися до нашого першого питання. Є можливість якихось країн заблокувати рішення про зміну цільового використання грошей ЄС?

– Ні. По цьому питання не потрібно якихось голосувань. Воно приймається на рівні Єврокомісії. Як тільки ви побачите, що в Верховній Раді зареєстровані зміни до бюджету на 2025 рік від уряду, значить рішення вже є.

– По бюджету на наступний рік. Наскільки він оптимально складений? Чи не виникнуть проблеми як в цьому році? Чи враховані ті ризики, які реалізувалися в 2025 році?

– Бюджет складено оптимально в наявних умовах, але я б дала гарантію 90%, що ми будемо вносити в нього зміни.

– Багато хто вважає, що, по-перше, досить оптимістична дохідна частина, враховуючи прогноз по ВВП 2,4%, інфляція досить помірна, а доходи зростають суттєво. Можливо, курсова різниця щось додасть. І ще є оцінки, що соціальні видатки досить високі. Де ви бачите найбільші ризики? Поки ми бачили у ваших публічних коментарях досить оптимістичні оцінки.

– Я намагаюся додавати оптимізму в цей процес. Чому підвищують доходи? Тому що мінімалка зростає, залишається високе грошове забезпечення військовослужбовців і є ймовірність, що обсяг видатків на це буде зростати. Відповідно, буде зростати надходження по ПДФО. Плюс закладений високий курс (гривні до долара 45,7- ред). І це є одна з причин, чому доходи зросли на 446,8 млрд.

Загалом Мінфін, як правило, дуже консервативно планує доходи і вони виконуються всі разом. Якщо дивитись по кожному окремому податку, то вони за деякими складовими можуть недовиконуватись. Але за 9 місяців, незважаючи на те, що в нас цього року теж був досить високий розрахунковий для бюджету курс гривні до долара, все одно доходи по податковій і митниці перевиконали на 2,2%, а по загальному фонду - на 4,6%. Це відносно плану на цей період зі змінами, які вносились бюджетами влітку.

Тобто в мене є стриманий оптимізм щодо того, що доходи наступного року будуть виконуватись.

– Тобто курс 45,7 гривень не може вважатися завищеним, щоб просто збалансувати бюджет наступного року? У цьому році курс був десь 45.

– На цей рік в бюджет закладений курс 45, а по факту за 8 місяців – 41,6. Через це у нас, з одного боку, недовиконуються надходження за окремими доходами, але, з іншого – нижчі видатки на обслуговування і погашення державного боргу. І в результаті одне перекриває інше. Плюс видатки державного бюджету завжди недовиконуються, в будь-який рік. Минулого року залишилось понад 55 млрд грн невикористаних в загальному фонді.

– В бюджеті наступного року для нас залишається невирішеним питання фінансування з боку партнерів, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, на 16 млрд євро (18,1 млрд доларів). Тобто до ухвалення бюджету Мінфін і уряд мають знайти відповідь, де ці кошти брати?

– Не зовсім так, не завжди ми заходимо в новий рік з бюджетом з повністю підтвердженими джерелами фінансування. Це у нас 2025 рік був спокійний в тому сенсі, що заходячі в рік і у нас була повністю покрита наша потреба. Але якщо говорити про практичні аспекти, то перекрити цю потребу треба буде десь до початку II кварталу наступного року.

– Один з інструментів, який нам може в цьому допомогти, це "репараційний кредит", про який зараз говорять. І це, в принципі, ключовий інструмент, який зараз на столі?

– Це один з кількох планів. І я би сказала, що ми і Єврокомісія схиляємося до того, що це план А.

– На якому етапі ці перемовини і чи відомі вже якісь деталі?

– Вода камінь точить. Насправді велика кількість експертів і політиків на Заході постійно говорять про те, що ці російські активи потрібно конфіскувати на користь України. Основною причиною, чому це не робилося раніше, були юридичні застереження.

Зараз Єврокомісія пропонує план, який де-факто передає ці активи в користування Україні, але де-юре право вимоги належить Центробанку РФ. Як це може бути зроблено? Пропонується, що Єврокомісії або Special Purpose Vehicle (спеціальна компанія - ред.), яка їй підконтрольна, випускає безвідсоткові цінні папери, на які обмінює ці гроші. Тобто в Euroclear (депозитарій де заморожені активи РФ на 185 млрд євро - ред.) залишаються цінні папери, а активи передаються в користування Україні.

Але тут треба розуміти кілька нюансів. По-перше, це не будуть всі гроші, які заморожені в Euroclear. Від них потрібно відняти 45 млрд євро, з яких ЄС буде надалі отримувати прибутки для компенсації грошей, які нам вже дали країни G7 в рамках ERA Loans в цьому році. Домовленість була, що Україна не повертає 45 млрд євро, але вони компенсуються.

– Мова йде про 185 мінус 45 млрд євро?

– Так. Для того, щоб російські активи продовжували генерувати якісь прибутки, треба щоб якісь активи залишились в Euroclear.

З сумою “репараційного кредиту” питання ще в тому, чи будуть інші країни брати участь у цьому механізмі, наприклад, Великобританія і США, в яких теж є якась частка заморожених активів. Вони можуть це зробити, але поки що немає ніяких, навіть попередніх рішень з їх боку.

Хоча Британія, наприклад, бере участь в ERA Loans, вони теж свою частку Україні надали. Так само як і Канада надала свою частку.

– Нам же необов'язково на 2026 рік забирати всю суму кредиту за рахунок росактивів?

– Це третій нюанс. Не те, що необов'язково - нам все і не дадуть. Ці 140 млрд євро будуть виділятися в першу чергу орієнтуючись на потреби українського бюджету, верифіковані МВФ. А Міжнародний валютний фонд завжди наполягає на тому, щоб утримувати дефіцит бюджету в якихось рамках пристойності, навіть коли в нас йде повномасштабна війна.

– Останні цифри, те, що звучало публічно, що МВФ порахував, що на 2026-2027 роки у нас дефіцит десь 65 млрд доларів.

– Це не зовсім так. 65,5 млрд доларів – це не дефіцит, а непокрита потреба цього дефіциту. І не на два, а на чотири роки. Коли МВФ розкладають наші потреби, вони, планують на 4 роки вперед, тому що у них програма чотири роки триває і вона має бути профінансована. Це означає, що мають бути якісь хоча б попередні домовленості, як ми будемо покривати дефіцит бюджету. І от вони на ці 2026-2029 роки розкладають таку собі табличку з потребами бюджету на кожен рік.

Наші потреби, звісно, залежать в першу чергу від того, чи продовжується війна. Тому що, коли завершуються активні бойові дії, потреба і видатки державного бюджету на оборону потрошки починаються знижуватися.

Потім вони дивляться, що в нас точно вже підтверджено. Наприклад, Ukraine Facility до 2027 року розрахована – – якщо будемо виконувати вимоги, то будуть приходити ці гроші. А потім рахуються умовні чи якісь попередні домовленості. Наприклад, з 2028 року Європейський Союз планує створити у своєму 7-річному бюджеті програму для України на 100 млрд євро. Це не супер велика сума, якщо поділити на 7 років. Але вони вже за 2028-2029 рік як попередні домовленості враховуються. І таким чином виходить, що на 2027 рік в нас найменше домовленостей. І найбільша незакрита потреба якраз припадає на 2027 рік. Але це менша сума, ніж 65 млрд доларів. Вони самі скажуть про це.

– Які у нас є новини по новій програмі МВФ?

– На початку листопада місія МВФ проведе офіційні перемовини по цьому питанню. Поки що все.

– Інформації про якісь принципови вимоги, умови від МВФ ще не було? Бо вже є думка, що в новій програмі не буде приділятися стільки ж уваги антикорупційним заходам, скільки було раніше?

– Я думаю, це неправда. Будуть структурні маяки, які потрапляють у сферу rule of law, верховенства права. Тобто незважаючи на те, що ми ніби як зараз завершуємо діючу програму, і, здавалося б, можна нічого вже не робити, але в МВФ все одно дуже слідкують і моніторять, наприклад, як створюється відбіркова панель для вибору членів Рахункової палати. Вони прямо на кожній зустрічі про це говорять. Окрім цього, скоріш за все, прийняття бюджету буде prior action для програми МВФ.

– Я чув щось про можливу суму програми в 13-14 млрд доларів.

– Сума програми ще не визначена, але вона точно обмежена нашою квотою в МВФ. І, на жаль, скоріше за все, вона буде менше, за нинішню програму (діюча програма МВФ розрахована на 4роки і складає 15,5 млрд доларів - ред).

– Ваші колеги вже назвали бюджет наступного року "бюджетом виборів". Як ви можете назвати цей бюджет? У нас якось склалося останні роки давати назву бюджетам.

– Уряд називає цей бюджет "Сила оборони заради сили життя". Дуже поетична назва. Я би сказала, що це так само, як і всі попередні бюджети з 2022 року – бюджет оборони. Тому що ніколи, ні в який виборчий чи передвиборчий рік ми не витрачали на оборону стільки як зараз.

– Але у нас підвищуються витрати і на соціальні напрямки. На пенсії, зарплати вчителям, мінімальна зарплата.

– Щодо пенсій – тільки індексація. У нас інфляція 10%, ми ж не можемо взагалі не індексувати пенсію. Людина втрачає купівельну спроможність кожного року.

Це просто підтримка людей, яким треба на щось жити.

– Але всі ці "пакунки", кешбеки? Є багато критики таких програм. Чому взагалі виникла ідея з кешбеком? Бо у нас були залишки коштів, які ми не могли направити на безпеку і оборону. Зараз, якщо нам дозволять направляти кошти партнерів на оборону, чи буде в нас можливість платити кешбек і підтримувати креативні індустрії?

– Тут одразу стільки коментарів в мене виникає. Перше. Ми ведемо перемовини про те, щоб нам дозволили використати 6 млрд євро в цьому році на операційні потреби оборони через державний бюджет. Які параметри використання "репараційного кредиту" в 2026 році, ми не знаємо. Чи можна їх буде взагалі використовувати на оборону. Зараз дуже багато невідомо, щоб робити якісь висновки, як це рішення вплине на розподіл видатків у бюджеті.

Друге. Треба розділяти все-таки програми соціальної підтримки і програми підтримки економіки. "Пакунок малюка", "пакунок школяра", "зимова тисяча" - це все соціальна підтримка. Я не хочу їх оцінювати, тому що я не експерт в соціальній політиці.

– Люди, безумовно, це схвалять.

– З іншого боку, у нас є програми, які повинні певним чином стимулювати економіку. Починаючи від давньої і добре працюючої програми пільгового кредитування "5-7-9", яка має, мабуть, найбільший ефект на економіку, і завершуючи кешбеком.

На кешбек йде дуже маленька сума у порівнянні з іншими видатками бюджету. За 8 місяців 2025 року на нього витратили близько 3 млрд гривень, це 0,09% всіх видатків бюджету за цей період.

– Ефекту мало, а негатива багато.

– Ця програма стала політично токсичною при тому, що це не є якась "зла програма", яка шкодить чомусь. Вона допомагає, просто треба бути свідомим в тому, чому саме вона допомагає.

Наприклад, кешбек приводить людей в легальну торгівлю. Вони, щоб купувати товари, приходять не на базар, в кіоск або в магазині біля дому, які не платять податки, а в торгівельні мережі, тому що для них ці 10% мають значення. Це плюс. Люди купують в мережах, а мережі платять податки.

Крім того, кешбек допомагає певним категоріям товарів боротися з імпортом. І, на мою думку, Міністерству економіки треба звузити кешбек від усіх товарів, до тих, які реально потерпають від імпорту.

– Дозволю сказати, що це гарна ідея.

– Наприклад, сир у нас майже на 30-40% імпортний. А якщо говорити про нехарчові fast moving consumer goods (товари широкого вжитку - ред.), то там ще більше імпорту. От, наприклад, ви заходите в "Аврору" (мережу широкого асортименту недорогих товарів - ред.)., там купа китайського імпорту. І оці 10% роблять відчутну різницю для людей.

– Про солодкі напої. 8,5 млрд гривень очікують від акцизу на них. До речі, досі не зрозуміло, що саме буде підпадати під дію акцизу. Чи будуть там напої в порошках, соки, нопої з замінниками цукру… І не ясно, чи аналізували варіанти обходу цього акцизу.

– Давайте почнімо з головного. Я думаю, це не буде прийнято. Це складно проголосувати в Верховній Раді. Під цей податок за задумом підпадають води, виключаючи мінеральні та газовані, з додаванням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин. Тобто напої без цукру - Zero, теж підпадають під акциз. Ставка 0,1 євро за один літр напою. Це 10 євроцентів - десь 4,8 гривень.

– А чому складно? Я, наприклад, підтримую таку ідею, тому що цукор - це шкода.

– Я теж підтримую, але... Я не думаю, що люди стануть споживати менше солодких напоїв, просто зросте їхня вартість. Другий момент. Не зрозуміло, як цей акциз адмініструвати, тому що ніякий механізм не описаний. Якщо механізму нема, то має бути стандартне адміністрування по типу акцизної марки. Плюс дуже багато маленьких виробників солодкої газованої води. Я думаю, що ефект від цього буде набагато менший, ніж 8,5 млрд гривень просто через погане адміністрування. Це маленька сума для бюджету, а негативу може бути багато.

– Ще одна досить негативна історія може бути з так званим "податком на OLX".

– Його, до речі, підтримує бізнес.

– Бізнес, так. Але ми ж розуміємо, що теж буде досить гостра реакція суспільства на це… В бюджеті це поки не враховано, оскільки спочатку треба внести відповідні зміни в податковий кодекс. До речі, якщо ми перейшли на податки - чому не поставити зараз питання про перегляд ставки ПДВ?

– Тому що це не можливо буде проголосувати в Раді. ПДВ - це взагалі бюджетоутворюючий податок. В наступному році ми плануємо отримати від ПДВ більше 1 трлн грн.. Звісно, що ставка ПДВ радикально змінює ситуацію, але...

– Тим більше, що Мінфін це пропонував ще минулого року.

– І МВФ наполягав на підвищенні ПДВ, але цього не буде.

– Тобто від цієї ідеї відмовились взагалі?

– Підвищення податків не буде. Скажіть, а як це пояснити людям, коли в нас, з одного боку, кожен день новини про те, що 140 млрд євро прийде в бюджет, а, з іншого, ми маємо сказати , а давайте ще податок підвищимо?

– Можливо, ми сильно оптимістично дивимося на ці 140 млрд?

– Особисто я дуже реалістично на це дивлюсь. Я впевнена, що це буде до 140 млрд євро, і, відповідно, до наших нагальних потреб.

– У нас може виникнути тимчасовий розрив у можливостях виплачувати зарплату військовим?

– Ми не допустимо такої ситуації. Для покриття тимчасових розривів ліквідності уряд залучає гроші від розміщення ОВДП.

– Можливо, тоді у нас не все так погано?

– Однозначно краще, ніж у 2022 році.

– Зараз до 1 жовтня депутати надавали свої правки до бюджету. Вже можна орієнтовно сказати, на яку суму можуть бути ці правки?

– Коли ми порахуємо всі правки, то вийдемо з комунікацією. Минулого року правок було на 5,7 трлн гривень.

– Які найбільші проблеми очікуються при розгляді поправок?

– Мені здається, що найбільша проблема в публічних дискусіях про бюджет - це нерозуміння масштабів питань, які обговорюються. Ми дуже багато говоримо і політизуємо речі, які на фоні наших проблем з бюджетом - це піщинка в пустелі Гобі.