Ринки зітхнули з полегшенням після угоди про "боргову стелю" в США, а гривня посилилася

Черговий сезон серіалу про держборг США завершився щасливим кінцем. Американський Конгрес затвердив нову угоду про "боргову стелю" за чотири дні до того, як Державне казначейство, за його власними оцінками, було би вже неспроможне робити боргові виплати. Американські ринки зітхнули з полегшенням і пустилися в жваве ралі. Хоча за великим рахунком ніхто й не сумнівався в іншому результаті, і самі ринкові учасники напередодні говорили, що успішна угода вже врахована ринковими котируваннями.

Оптимізм ще більше посилив американський травневий звіт про зайнятість. Він показав ледь помітне сповільнення росту заробітних плат. Рівень безробіття також трохи піднявся від свого мінімуму більш ніж за 50 років. Ринки розцінили це як солідний тренд на довгоочікуване послаблення ринку зайнятості, а отже як на передумову пом’якшення монетарної політики. Втім провідні економісти вважають дані звіту сильними, а ринок - досі доволі розігрітим. Тим більше, що кількість нових робочих місць знову значно перевищила очікування. Ці деталі залишилися поза увагою ринків. Американські фондові індекси продовжили свою переможну ходу: за тиждень S&P 500 і Nasdaq Composite піднялись на 1,8% і 2%, відповідно.

З початку ж року S&P 500 зріс вже на 12%, а Nasdaq Composite і взагалі на всі 27%. Таке стрімке зростання на 80-90% забезпечують наразі акції лише шести компаній – Alphabet, Nvidia, Meta, Amazon, Microsoft, Apple. І якщо прибрати ці акції з S&P 500, результат індексу з початку року стане від’ємним. Нещодавнє захоплення ринків від перспектив ШІ може пояснити такий виключний вплив техногігантів на ринки акцій, проте лише частково. Ці акції вже тривалий час є дуже популярними серед інвесторів також завдяки високій здатності технологічних компаній генерувати грошові кошти, дуже обмеженій конкуренції і провідному місці у сучасній економіці. Ба більше, вже деякий час точаться розмови про те, що великі технологічні компанії стали новим класом малоризикових активів, які здатні витримати значні макроекономічні виклики.

Здається, що кризові ситуації, на кшталт краху декількох регіональних банків і боргового протистояння американської адміністрації і республіканців, не стримують, а навпаки - підживлюють зростання вартості цих акцій. Насправді в цьому є неабияка доля істини. Адже зусилля регуляторів з підтримки банківського сектору, а також обмежені можливості Казначейства випускати новий борг сприяли зростанню ліквідності на ринках, яка й перетікала в найбільш привабливі, за думкою інвесторів, активи.

Зараз вже може початись зворотній процес – завдяки новій борговій угоді Казначейство почне відновлювати баланс коштів і випускати нові облігації. Це сприятиме скороченню ліквідності на ринках і зростанню дохідностей, тобто ефект буде тим самим, що й від підвищення ставок ФРС. ФРС зі свого боку може пом’якшити процес скорочення ліквідності і поставити підвищення ставок на паузу, на що так сподіваються ринки. Для цього центральному банку може знадобитися більше свідчень, що інфляція дійсно на шляху уповільнення.

Ціни українських суверенних облігацій за минулий тиждень втратили від одного до двух відсотків. Такі позитивні макроекономічні новини, як успішний перший перегляд програми співпраці між Україною та МВФ, практично не мають помітного ефекту на настрої інвесторів. Ціни євробондів помітно змінюються лише у разі більшої активності одного або декількох інституційних інвесторів.

Водночас помітною подією стала заява "Нафтогазу" про домовленість з інвесторами щодо реструктуризації дефолтних євробондів після покращення умов. Основними змінами стали виплата готівкою останнього піврічного купона для паперів з погашенням у 2022 р., створення фонду виплати купонів за облігаціями-2026, а також поява плати за реструктуризацію. За минулий тиждень вартість облігацій-2026 зросла на 6 п.п. до 32,3, а облігацій-2024 – на 3,5 п.п. до 26,8 центів за долар. Утім "Нафтогазу" ще потрібно буде досягти остаточної угоди з інвесторами, і відповідні офіційні запити від компанії очікуються до кінця липня. Наразі ж ринкові учасники досі мають сумніви в достатній привабливості умов для успішності угоди.

На ринку внутрішнього боргу знову активізувалися іноземні інвестори – вони наростили свої вкладення в ОВДП за минулий тиждень на 5 млрд гривень і вже формують свої портфелі з урахуванням нових вимог НБУ щодо репатріації доходів не менш ніж через 90 днів від дати придбання облігацій.

Готівкова гривня незначно посилилися за минулий тиждень - приблизно на 0,15% до 36,91-37,52 гривень/долар, або на 8% з початку року. Наразі роздрібний валютний ринок виглядає насиченим, зокрема й завдяки можливості купувати безготівкову валюту для розміщення на депозитах.