15 ракетних атак. За рахунок чого встояла енергосистема України та що з нею буде далі

До завершення опалювального сезону залишилося трохи більше місяця, але вже зараз можна з упевненістю сказати, що Україна вистояла зиму, незважаючи на активні спроби Росії зруйнувати всю енергосистему країни.

Прогнози погоди на березень-квітень не обіцяють суттєвих холодів. І навіть якщо обстріли енергооб'єктів продовжаться, то наслідки для споживачів будуть не такими критичними як з жовтня до лютого.

Підтвердженням цьому може бути чергова атака росіян 9 березня, яку зазнали Дніпропетровська, Житомирська, Кіровоградська, Харківська, Сумська, Вінницька, Львівська, Івано-Франківська, Одеська, Запорізька області та місто Київ. У семи із цих областей було пошкоджено об'єкти енергосистеми.

У регіонах є пошкодження як теплових електростанцій, так і підстанцій "Укренерго", через що в окремих областях було обмежено енергопостачання . У Харкові було відключено водо- та теплопостачання, без тепла у четвер залишилися 40% киян. Проблеми зі світлом, водою та опаленням виникли у Житомирській області. На Одещині було введено екстрені відключення електроенергії.

Але в "Укренерго" кажуть, що проблеми з енергопостачанням можна буде вирішити досить швидко – колапсу у системі не сталося. "Поки ми працюємо над відновленням енергоживлення, у деяких регіонах це вдасться дуже швидко, у деяких потрібно більше часу", - заявив голова "Укренерго" Володимир Кудрицький. До вечора 9 березня більшість наслідків обстрілів ліквідували, але у Житомирській та Харківській областях ситуація з енергопостачанням залишилася досить складною.

ЗАЕС підключили за кілька годин

Через обстріл виявилася повністю знеструмлена Запорізька АЕС. Там відключилася остання лінія зв'язку та станція перейшла на живлення від дизель-генераторів. Було активовано всі 20 аварійних дизель-генераторів. Необхідні потужності забезпечували 8 з них, інші у режимі очікування. Дизельного палива має вистачити на 15 днів, повідомили у МАГАТЕ. Резервну лінію на 330 кВ було пошкоджено кілька днів тому і вона ще перебуває в ремонті. Наразі 5 та 6 блоки, які до атаки працювали у “гарячому режимі” для забезпечення потреб станції та теплопостачання міста, перевели у “холодний режим”. Станція перейшла в режим "блекауту" вшосте з моменту окупації .

Але ситуація на ЗАЕС ніяк не вплинула на роботу енергосистеми, оскільки станція і так не виробляла електроенергію. В "Укренерго" кажуть, що ремонт ліній можна провести досить швидко. "Наші ремонтники відновлювали ці лінії вже більше 10 разів. Одну з ліній росіяни пошкодили ще на початку березня, і щодня обстрілювали територію, не дозволяючи нашим бригадам підійти. Як тільки буде можливість та дозвіл військових, одразу розпочнеться відновлення", - зазначили у "Укренерго". І вже буквально у другій половині дня 9 березня генератори на ЗАЕС були відключені та станція перейшла на живлення з об'єднаної енергосистеми України.

Чому енергосистема встояла

За кілька годин до повномасштабного вторгнення росіян Україна повністю від'єдналася від енергосистеми РФ і Білорусі. Це сталося о першій годині ночі 24 лютого 2022 року. Три тижні система працювала в ізольованому режимі та вже 16 березня приєдналася до європейської. Це повністю позбавило Росію важелів впливу на енергосистему України та дало змогу проводити експортно-імпортні операції з країнами ЄС. Експорт е/е Україна проводила з червня 2022 року до початку масових обстрілів. За 7 місяців до Румунії, Словаччини та Польщі було продано 2 млрд кВтг і "Укренерго" як оператор енергосистеми отримало від цього 5 млрд гривень доходу.

З 10 жовтня єкспорт припинився і з 2023 року почався імпорт е/е невеликими обсягами для потреб великих підприємств. Щодо ситуації на березень, дефіциту ресурсу в Україні немає вже майже місяць і теоретично імпорт став можливий за наявності вільних потужностей. Навіть після обстрілів 9 березня, за інформацією "Укренерго", дефіциту генерації не виникло – проблеми в системі пов'язані здебільшого з ушкодженнями розподільчих мереж.

З жовтня українська енергосистема пережила 15 ракетних атак та 18 атак дронами. За цей період по об'єктах інфраструктури було випущено близько 1200 ракет та дронів. За інформацією "Укренерго", понад 200 із них потрапили в ціль. 50% електростанцій та понад 40% мереж практично на всій території країни було значно пошкоджено. Внаслідок відключень електроенергії близько 12 мільйонів українців щогодини перебували без світла. Проте вже з другої декади лютого ситуація суттєво покращилася – дефіцит електроенергії відсутній уже місяць. І найближчим часом браку генерації не очікується, якщо звичайно атаки не продовжаться.

Найбільш критичними, за оцінкою "Укренерго", були атаки 15 та 23 листопада. Цими днями в українській енергосистемі сталася велика системна аварія. Ракетні удари спричинили зупинку всіх атомних електростанцій та більшості інших генеруючих об'єктів, внаслідок чого цілісність енергосистеми була порушена.

Більшість міст опинилися без електропостачання, у деяких регіонах не працювали транспорт, системи тепло- та водопостачання, був відсутній зв'язок. Але цілісність мережі та надійність її з'єднання з енергосистемою ЄС було відновлено за 14 годин. "Ліквідація наслідків та підключення до харчування споживачів тривала до 3-х діб, що було пов'язано з поступовим поверненням у роботу атомних станцій та відновленням інфраструктури", - зазначили в "Укренерго".

Загалом із 43% пошкоджених обстрілами об'єктів енергосистеми “Укренерго”, за інформацією компанії, частково відновлено та повернуто в роботу 70%. До початку наступного опалювального сезону планується відновити роботу більшості пошкоджених об'єктів, що залишилися.

Професіоналізм енергетиків та тепла зима

За словами директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, уникнути найгірших наслідків обстрілів Україні допоміг професіоналізм енергетиків та відносно тепла зима. "У нас недооцінили професіоналізм енергетиків і стійкість енергосистеми - її здатність працювати в нестандартних умовах. Але за нас була і погода. Рання повінь дала великий резерв для можливості відновлювати генерацію", - зазначив він.

Щоправда, ті об'єкти, які були відремонтовані взимку в екстреному порядку, на думку Харченка, потрібно буде виводити у повторний ремонт для надійнішої роботи наступної зими. А поки що енергетики чекатимуть на нове складне обладнання, виробництво якого займає кілька місяців. "Воно з'являтиметься реально з червня. Я думаю, липень, серпень, вересень – це в енергетиків будуть гарячі місяці, коли, особливо в "Укренерго", не буде часу присісти", - зазначив експерт.

Крім того, ведеться робота з посилення безпеки техніки, зокрема встановлення бетонного захисту або перенесення деяких об'єктів на підземні майданчики. Планується також децентралізувати постачання електроенергії. Тобто забезпечити альтернативними джерелами енергопостачання критичні об'єкти – водоканали, котельні, лікарні на випадок аварій на центральних системах забезпечення.