Рада готує підкомітет для прифронтових громад: як розподілять щонайменше 40 млрд у 2026 році

Відмінність між інструментами підтримки громад ЄС та України

За словами Олени Шуляк, різниця між політикою згуртованості ЄС та українською регіональною політикою сьогодні полягає в першу чергу в умовах, у яких живуть українські регіони.

Європа має справу зі структурними дисбалансами. Українські ж громади працюють у ситуації, коли наслідки війни можуть за кілька днів змінити їхній бюджет, інфраструктуру та демографію.

Тому у випадку України недоцільно механічно відтворювати європейські інструменти. Український підхід має враховувати прифронтові території, енергетичну вразливість і потребу в прозорій інфраструктурній відбудові.

"Європейський "підручник" хороший, але він створений для мирних систем, а ми працюємо в реальності, де збалансований розвиток означає підтримку громад, що втратили доходи, мережі та стабільність", - зазначила Олена Шуляк.

Вона зауважила, що українські регіони постали перед величезними викликами через війну, з якими ЄС не стикається.

"Тому зараз, коли ми імплементуємо європейське законодавство в частині регіональної політики, ми маємо розуміти, що у нас будуть суттєві особливості регіональної політики щодо правил ЄС, на яких будемо фокусуватися дуже сильно", - акцентувала Шуляк. 

Підкомітет для прифронтових громад

У країнах Євросоюзу, пояснила нардепка, діє принцип збалансованості територій, який передбачає рівномірний розвиток і мегаполісів, і менших населених пунктів, і сільської місцевості.

Однак в Україні, крім них, є особлива категорія територій - прифронтові. Розвивати їх за принципом "мирного" алгоритму неможливо.

"Це суто українська особливість, тому ми будемо фокусуватися на прифронтових територіях. Так, у парламенті вже створено міжфракційне обʼєднання щодо розробки стратегії для прифронтових територій", - зазначила Олена Шуляк.

Крім цього, на майданчику Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування буде створено новий підкомітет, який опікуватиметься пошуком рішень та їхнього законодавчого формулювання саме для цих особливих територій, розповіла Олена Шуляк - очільниця відповідного Комітету.

Потреби прифронтових територій

Парламентарка повідомила, що в проєкті Держбюджету на 2026 рік на прифронтові території, які постраждали, закладено 30 млрд грн. Також понад 10 млрд грн заплановані для них у вигляді дотацій і субвенцій. 

Крім того, зауважила нардепка, відмінністю від ЄС, яку Україна не може не враховувати, є потреба в енергонезалежності й енергоефективності, важливість якої продемонструвало російське вторгнення.

Натомість у ЄС на другому місці йде так званий "зелений перехід". Але, оскільки загроза з боку РФ для України залишатиметься, потреба в забезпеченні максимальної енергонезалежності як складової регіональної стійкості на часі навіть більше, ніж кліматична нейтральність. 

"Останнім пунктом курсу, яким зараз рухається ЄС, є цифровізація. Однак Україна подекуди навіть випереджає у цьому країни Євросоюзу. Причина проста - прозорість стала необхідністю чесного відновлення. У нас працює Дія, ЄДЕССБ, проєкти відновлення реалізуються через DREAM тощо. І це лише початок, оскільки потреби в подальшій цифровізації всього, що стосується публічної сфери, де важлива максимальна прозорість, - колосальні", - зазначила Шуляк. 

Наостанок вона додала, що наразі в Україні розроблено десятки стратегій розвитку, але вони існують паралельно. Це, пояснила Олена Шуляк, радше набір окремих маршрутів, а не єдина карта руху.

Саме тому наступним кроком з боку держави має бути їхня синхронізація, щоб регіональна політика перестала існувати окремо від енергетичної, освітньої, цифрової чи інвестиційної.