Путін — це Гітлер XXI століття

Це не суд, а продовження злочинів Путіна.

26 листопада в Московському міському суді розпочнеться розгляд моєї апеляції у справі, за якою мене засудили до 8 років і 6 місяців позбавлення волі — за підтримку України, за антивоєнні слова і за те, що я, таджик, відкрито сказав: ми більше не хочемо бути колонією Росії.

Це не суд. Це — частина фашистської машини Путіна, де закон замінено страхом, а судді — слуги диктатора. Це елемент репресивного апарату Путіна — терориста, винного у тисячах смертей і знищенні цілих народів. Сьогодні російська судова система — це філія ФСБ, інструмент політичного терору і пропаганди війни.

Суд, який перебуває під контролем і прямим підпорядкуванням міжнародного злочинця та терориста Володимира Путіна, не може вважатися судом у правовому сенсі. Його рішення не мають ані моральної, ані юридичної сили, бо походять від держави-агресора, керівництво якої звинувачується Міжнародним кримінальним судом у скоєнні воєнних злочинів і депортації дітей.

Відповідно до статей 1 і 2 Статуту ООН та принципів Нюрнберзького трибуналу, влада, яка чинить акти агресії та масові вбивства, втрачає право здійснювати правосуддя. Суд, що діє в інтересах злочинного режиму, перестає бути органом закону й стає частиною злочинного угруповання.

Сьогоднішні "російські суди" — це не незалежні інстанції, а механізми примусу, що виконують накази терориста, який перебуває під міжнародним розслідуванням. Будь-яке їхнє рішення юридично нікчемне, бо виходить від влади, яка втратила міжнародну правосуб’єктність.

Путін — це Гітлер XXI століття. Він відродив ідею "виняткової нації", виправдовує вбивства "для слави народу", окуповує сусідів під гаслами "історичної справедливості". Як Гітлер мріяв про "Великий рейх", так Путін будує "русскій мір" — з тими ж концтаборами, бомбардуваннями та пропагандою ненависті.

Він виправдовує війну брехнею про "денацифікацію", хоча сам перетворив Росію на нацистську державу з символікою, культом особистості й військовою істерією.
Путінський режим почав свій кривавий шлях із анексії Криму та захоплення Донбасу і Луганська. Усе це — злочини проти міжнародного права, акти агресії, засуджені ООН і Гаазьким судом.

Російські війська, спецслужби та "Вагнер" принесли на українську землю вбивства, тортури, депортації та геноцид. Сотні міст зруйновано, мільйони українців стали біженцями. 24 лютого 2022 року Росія напала на Україну — не заради "безпеки", а заради захоплення, колонізації та помсти свободі.

Коли російська ракета "Бук" збила малайзійський Boeing MH17, убивши 298 невинних людей, світ зрозумів: це не держава — це терористична організація. Суд у Гаазі встановив: зброя прибула з Росії, а вбивці діяли під контролем Кремля. Це було свідоме знищення мирного літака — таке саме, як сьогодні знищення українських міст, шкіл і лікарень.

Росія несе відповідальність за агресію не лише проти України. Вона вторглася в Грузію, дестабілізує Молдову, керує кривавими диктатурами в Центральній Азії.
У Таджикистані, Узбекистані, Киргизстані й Казахстані Кремль десятиліттями підтримує мафіозні режими, які під його прикриттям викрадають, катують і вбивають власних громадян.

Росія колонізувала наші країни через спецслужби, військові бази та страх. Вона вчить наших диктаторів, як придушувати народ — так, як сама знищує українців.
Режим Путіна — це сучасний Третій Рейх, тільки з ядерними ракетами й телебаченням замість свастики.

Таджиків, узбеків, киргизів і казахів перетворюють на безмовних рабів, дешеву робочу силу без прав. Ми, таджики, узбеки, киргизи й казахи, маємо сказати: досить. Ми не хочемо бути рабами імперії, чиї літаки збивають мирних людей, а армії ґвалтують жінок і спалюють дітей. Росія — це не союзник, а джерело терору, крові й злиднів. Нам час стати на бік правди — на бік України, яка сьогодні захищає свободу всіх народів, у тому числі й наших.

Мене судять за слова, але це звинувачення проти всіх, хто не приймає кремлівську брехню. Путін боїться правди, бо знає: за його злочини доведеться відповідати. Міжнародний кримінальний суд уже видав ордер на його арешт — і це лише початок.

Ті, хто підписує вироки від імені держави-агресора, самі стануть підсудними.
Російські суди втратили право називатися судами. Їхні рішення нікчемні, як і нікчемний режим, якому вони служать.

Із беззаконня не народжується право — з терору не народжується справедливість.

Свобода України — це свобода Таджикистану, Узбекистану, Киргизстану, Казахстану, Туркменістану, Грузії та самої Росії.

Коли впаде путінська імперія, зруйнуються й створені нею диктатури.
Наші народи знову стануть вільними — і на нашій землі більше не буде московського чобота.

Шлях Путіна закінчується в Гаазі. Шлях наших народів — до свободи.