Олена Мельник: Скоро у професій, притаманних чоловікам, буде жіноче обличчя

Як змінився ринок праці під час війни, як можна здобути нову професію безкоштовно та яких працівників бракує в Україні, в інтерв'ю РБК-Україна розповіла в.о. директора Департаменту реалізації політики зайнятості Державного центру зайнятості Олена Мельник.

– Яка ситуація на ринку праці зараз – як змінилися показники безробіття під час війни?

– Оскільки в умовах воєнного стану державна служба статистики не оприлюднює офіційні дані щодо безробіття, ми можемо говорити виключно про людей, які звертаються до служби зайнятості і які реєструються як безробітні. Тому це, можливо менші цифри, ніж наводяться у різних джерелах.

У 2023 році у нас статус безробітного мали майже 500 тисяч людей, всього до служби зайнятості за послугами звернулися 665 тисяч людей. В 2022 році кількість людей, які мали статус зареєстрованого безробітного, була 868 тисяч осіб.

– Як змінилися зарплати у вакансіях від роботодавців?

– Ми відслідковуємо інформацію щодо росту чи падіння заробітної плати, яка заявляється у вакансіях, через Єдиний портал вакансій, який був створений у вересні 2022 року. Це портал містить інформацію від Державного центру зайнятості та 6 сервісів розміщення інформації про вакансії, таких як work.ua, robota.ua, jrc.ua. Там щодня публікується в середньому 200 тисяч вакансій. І рівень середньої заробітної плати на цьому порталі на сьогоднішній день складає майже 19 тисяч гривень.

У третьому кварталі 2023 року розмір середньої зарплати, за даними державної служби статистики, зріс на 23% порівняно із аналогічним періодом 2022 року і становив 17,9 тисяч гривень.

Зростання пов'язано і зі збільшенням мінімальної заробітної плати, і з більшою кількістю запитів на пошук працівників. Роботодавці зараз для деяких позицій готові платити досить високу заробітну плату. Наприклад, якщо говорити про важку металургію чи промисловість, то заробітна плата може складати і 50-60 тисяч гривень. Наприклад, для ливарника минулого року пропозиція у нас була понад 90 тисяч грн.

Фото: Олена Мельник: "Зарплата у важкій металургії чи промисловості може складати 50-60 тисяч гривень (Віталій Носач/РБК-Україна)

Це пов'язано із тим, що не вистачає робочих рук. У галузі промисловості, важкій металургії або легкій промисловість були висококваліфіковані працівники, які зараз перебувають у лавах Збройних Сил України – а це і інженери, і гірники, прохідники шахт. Тому роботодавці на сьогоднішній день готові платити великі кошти для таких працівників, у зв'язку із чим зростає і середня зарплата.

– Чи знаходять працедавці таких працівників?

– Знаходять. Ми зараз переналаштовуємо організацію роботи нашої служби на засади рекрутингового підходу. Якщо раніше пошук роботи відбувався конкретно під людину, яка реєструється у службі зайнятості, то на сьогодні ми вже шукаємо людей під вакансію. Це набагато ефективніший підхід. Ми розширюємо свої можливості завдяки взаємодії з 6 провідними сервісами, отримали доступ до їхньої бази вакансій і резюме. Тобто у нас була інформація про людей, які колись до нас зверталися, про їхню кваліфікацію, професійний досвід. Коли ми отримали доступ до бази резюме тих, хто заявлявся на різні сервіси, то відповідно у збільшується пул людей, про яких ми володіємо інформацією. І це дає можливість шукати кандидатів під вакансію.

– У яких галузях зараз найбільший дефіцит кадрів? Яких фахівців шукають найбільше?

Дефіцит кадрів спостерігається за низкою професій, тобто, кількість вакансій у базі служби зайнятості суттєво перевищує число зареєстрованих шукачів.

Наприклад, на сьогоднішній день є пропозиції для швачок – 2000 вакансій. А швачок, які до нас звернулися за пошуком роботи – у нас майже тисяча.

Фото: Критично не вистачає під заявлену потребу швачок (gettyimages.com)

Критично не вистачає фахівців під заявлену потребу: швачок, електромонтерів, слюсарів-сантехніків, токарів.

Найбільше всього на Єдиному порталі подано таких вакансій: продавець – 17 тисяч вакансій, водій – 9000 вакансій, бухгалтер – 7 тисяч вакансій, кухар – 5 тисяч вакансій.

– Лікарів і вчителів в Україні не вистачало і раніше. Наскільки великий дефіцит кадрів у медицині та освіті під час війни?

На сьогоднішній день в галузі освіти і науки є 5,6 тисяч пропозицій роботи, а зареєстрованих у державній службі зайнятості освітян – 3,5 тисяч осіб. А в медицині та аптекарстві – понад 13 тисяч пропозицій та 5,2 тисячі осіб, зареєстрованих як шукачі роботи. Найбільший дефіцит кадрів спостерігається за такими спеціальностями:

• учитель-логопед – 254 вакансії та 14 шукачів;
• лікар загальної практики – 224 вакансії та 29 шукачів;
• лікар-терапевт – 192 вакансії та 18 шукачів;
• лікар-психіатр – 104 вакансії та 3 шукачі.

Такий професійний дисбаланс у галузі освіти, науки, фармакології і лікарської практики був завжди. Серед лікарів завжди було або більше тих, хто шукає роботу, або було більше вакансій.

Фото: В Україні бракує лікарів сімейної практики і терапевтів (gettyimages.com)

– Як війна вплинула на ситуацію на ринку праці?

– Війна вплинула і на релокацію бізнесу, і на регіональний аспект в організації роботи такого бізнесу. Наприклад, у 2022 році одне із підприємств, яке займалося виготовленням станків із програмним керуванням, здається із Харківщини, перемістилося на захід України. Вони перевезли туди промислові потужності, станки, але люди в тому населеному пункті були не готові працювати позмінно. Там люди більше звикли займатися лозоплетінням, зеленим туризмом. Бувають такі перекоси, але бачимо, що бізнес на сьогоднішній день адаптується.

Якщо взяти один із дієвих механізмів працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, коли роботодавець бере ВПО на роботу, то за два роки реалізації такої програми 30 тисяч переміщених осіб отримали роботу. Суть програми полягає в тому, що ми компенсуємо роботодавцю видатки на оплату праці такого працівника. Закріплюваність людей на тих робочих місцях перевищує той термін, який ми компенсуємо. Наприклад, ми компенсували видатки 2 місяці, а людина працює і 4-5-6 місяців, а дехто і на рік закріпився, і з житлом облаштувався. Тому відбувається синергія.

– Чи є випадки, що на умовно "чоловічі" вакансії беруть жінок через те, що чоловіків-працівників не вистачає?

У зв'язку із призивом чоловіків на військову службу суттєво змінилася структура зареєстрованих безробітних за статтю. До війни у нас на обліку було таке співвідношення: жінки – 55%, чоловіки – 45%, а на сьогоднішній день жінок 75%.

Тому виникають труднощі із укомплектуванням вакансій за професіями, які традиційно затребувані серед чоловіків. Сьогодні ми працевлаштовуємо жінок на підприємствах усіх видів економічної діяльності, включаючи галузі, в яких традиційно працюють чоловіки.

Наприклад, у 2023 році зросла кількість працевлаштованих жінок у будівництві – 1200 жінок. Це 38% від працевлаштованих у цій галузі, тоді як у 2021 році частка жінок була 20%.

У добувній промисловості також у 2023 році працевлаштовані 1200 жінок, у виробництві машин і устаткування – 444 жінок, у металургійному виробництві – 245 жінок.

У переліку професій, куди працевлаштувалися жінки: наприклад, машиніст насосних установок – 159 жінок, машиніст крана – 119 жінок, верстатник деревообробних верстатів – 105 жінок. Працевлаштовувалися жінки 2023 року і водіями, і вантажниками, слюсарями з механоскладальних робіт.

Фото: Жінки працевлаштовуються вантажниками і водіями (gettyimages.com)

Це приводить до розуміння, що у посад, які раніше були притаманні чоловікам, скоро буде жіноче обличчя. Наприклад, оператор деревообробного верстату. За часи моєї практики раніше виключно чоловіки працювали на цих верстатах. Наразі вже також жінок туди приймають на роботу.

– Фахівцям яких професій найважче знайти роботу в Україні?

– Це ті професії, в яких на сьогоднішній день проведена комп'ютеризація. Це пов'язано із прогресом. Наприклад, оператори комп'ютерного набору, адміністратори чи бухгалтери ручного рахування. Є досить багато людей з такими професіями.

Сьогодні найбільші труднощі із працевлаштуванням зазнають працівники таких професій: листоноша, прибиральник, укладальник-пакувальник, підсобний робітник, помічник вихователя, діловод, економіст, юрист, адміністратор, спеціаліст державної служби.

– Які нові професії можна здобути за допомогою центру зайнятості? Які умови навчання?

– У нас близько 400 освітніх програм для підвищення кваліфікації – фактично, все, що затребуване на ринку. Це може бути "доточування" якихось компетенцій у бухгалтерському обліку, підвищення кваліфікації електрогазозварника чи електрика. Разом із тим ми можемо навчити 95 ліцензованим робітничим професіям.

Для зареєстрованих безробітних навчання є безкоштовним. Ми також покриваємо видатки на проживання та доїзд до місця навчання.

Можлива й зміна професії, якщо немає потрібної вакансії. Якщо у людини є мотивація і вона готова змінити свою професію, то можна здобути іншу професію.

Також можна отримати ваучер на навчання за 124 професіями та спеціальностями. Це IT-технології, будівництво, транспорт, медицина. Ваучер – це документ, який дає право на покриття вартості навчання, яке обрала собі людина, в межах 30 280 тисяч гривень.

Є певні категорії, які можуть його отримати – наприклад, люди, старші 45 років, звільнені з військової служби, ВПО, люди, які були поранені внаслідок військової агресії, люди після полону, люди з інвалідністю.

Всі охочі повинні мати професійно-технічну, фахову передвищу або вищу освіту і не бути зареєстрованими у службі зайнятості як безробітні.

Фото: Можна отримати ваучер на навчання професії кухаря чи кондитера (gettyimages.com)

За час війни ми зробили перегляд категорій людей, які можуть отримати ці ваучери і спростили деякі підходи, тому до війни могло бути до тисячі виданих ваучерів на рік, а у 2023-му видали 18 тисяч ваучерів.

У нас на сьогодні найбільше ваучерів видали за спеціальностями: психологія, лікувальна справа, реабілітаційні послуги, соціальна робота, освіта, будівництво і цивільна інженерія. Серед професій – кухар, водій транспортних засобів, електрогазозварник, кондитер, електромонтер з ремонту і обслуговування електроустаткування.

– Ви також навчаєте на оператора дрона. Скільки людей отримали такі навики завдяки центру зайнятості?

– У 2023 році у нас 364 людини вивчилися на операторів дронів. Це ті, кому такі навики потрібні під час війни. Зараз дрони із весільних перейшли в бойові.

– Служба зайнятості надає гранти на започаткування або розвиток власної справи. Які умови та скільки людей вже їх отримали?

– Якщо людина має підприємницьку ініціативу, бажає створити власну справу або розширити свій малий бізнес, то можна отримати грант у розмірі від 50 до 250 тисяч гривень. Умовою отримання гранту в рамках проекту "Власна справа" є формування бізнес-плану мовою цифр і зобов'язання взяти одного найманого працівника при сумі гранту до 150 тисяч, та двох найманих працівників – при гранті до 250 тисяч. Ще одна умова – найманий працівник має працювати протягом усього періоду, а грант надається строком на 3 роки.

Грант треба покривати не як звичайний банківський кредит, а за рахунок платежів і зборів, які сплачує підприємець. І фактично за 3 роки суму в 250 тисяч гривень при двох найманих працівниках легко покрити за рахунок лише цих офіційних платежів. За весь час дії програми було подано понад 44 тисячі заявок. З них схвалені були понад 13 тисяч заявок на суму 3,2 млрд грн. Середній розмір гранту – 237 тисяч грн. Було заявлено про потенційне створення понад 30 тисяч робочих місць.

Фото: Суму гранту можна покрити за три роки за рахунок зборів і податків (Віталій Носач/РБК-Україна)

20% цих грантів була надано на створення нового бізнесу. Це говорить про те, що люди беруть ініціативу під час війни.

У рамках програми для ветеранів можна отримати від 250 тисяч грн до 1 млн гривень на створення нового бізнесу або розвиток діючого. Податися можуть ветерани або їхні подружжя. Основною умовою участі у програмі є створення нових робочих місць.

Ця програма запрацювала з квітня 2023 року. До цього часу було подано майже 800 заяв, були прийняті позитивні рішення про надання грантів 292 отримувачам на суму 123 млн грн, якими передбачається створення 613 нових робочих місць. Середній розмір гранту – понад 421 тисяча гривень.34% отримувачів цих грантів планують заснування нового бізнесу.