Нові дати на весну. Як змінився церковний календар свят і коли Великдень

Чому свята отримали нові дати

З 1 вересня 2023 Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) послуговуються новоюліанським календарем. Перехід на цю систему літочислення був ухвалений на Помісному соборі церков через низку причин. 

"Старий" юліанський календар був астрономічно неточним, адже похибка у днях в ньому до наших днів досягла 13 днів. До того ж юліанською системою користується Російська православна церква, від якої Україна прагне повністю відмежуватися.

Новоюліанський календар подібний до григоріанського, який використовують у світському житті більшість країн світу, а також у римо-католицьких церквах.

Після переходу дати майже всіх важливих церковних свят змістилися на 13 днів раніше. Зокрема Різдво тепер українці святкують 25 грудня, Покрова –  1 жовтня, святого Миколая – 6 грудня.

Проте нововведення у літочисленні не стосуються дати Великодня, яка змінюється щорічно та визначається за особливими правилами. Крім того, від Великодня обчислюють ще кілька релігійних дат.

Що відзначаємо навесні: перелік свят у 2024 році

Свято Воскресіння Христового щорічно відзначають весною, але воно припадає на різні дати – у період між 4 квітня та 8 травня.

До дати Великодня прив'язані: період Великого Посту, Вербна неділя (за 7 днів до Великодня), Вознесіння (на 40 день після Великодня), Трійця (на 50 день після Великодня), початок Петрового посту (через 57 після Великодня).

У 2024 році дати свят та важливих релігійних днів наступні:

• Тиждень сирний (масниця) – 11-17 березня
• Неділя сиропусна (прощена неділя) – 17 березня
• Великий піст – з 18 березня до 4 травня
• Вербна неділя (Вхід Господній в Єрусалим) – 28 квітня
• Великдень – 5 травня
• Радониця (проводи) – 14 травня

Скриншот Pomisna.info

Також навесні відзначається Благовіщення Пресвятої Богородиці. Це "неперехідне" свято не залежить від дати Світлого Воскресіння. Після затвердження нового календаря дата Благовіщення змістилася з 7 квітня на 25 березня.

Інші свята пов'язані з Великоднем у 2024 році припадають на червень: Вознесіння (13 червня) та Трійця (23 червня).

Зазначимо, Великдень є державним святом. Оскільки воно завжди припадає на вихідний день (неділя), наступний за ним понеділок оголошується неробочим днем. Однак в Україні як мінімум до 13 травня 2024 року діятиме воєнний стан, під час якого вихідні на свята скасовано.

Чому дата Великодня є причиною суперечок

Проблема розбіжності церковного юліанського календаря з фактичним назріла багато віків тому, оскільки зсув астрономічного та календарного рівнодення постійно збільшувався.

Римо-католицька церква перейшла на більш точний григоріанський стиль ще у 16 столітті, але інші християнські конфесії критикували цей календар саме через обчислення дати Великодня.

Фото: римо-католики та православні святкують Великдень у різні дні (Віталій Носач, РБК-Україна)

Настання Світлого Воскресіння обчислювали за порядком Нікейського собору 325 року:

• після весняного рівнодення (21 березня);
• після першої повні після рівнодення;
• наступної неділі після повного місяця;
• після єврейського свята Песах, оскільки за Євангелієм Христос воскрес наступного дня після Песаха.

На основі юліанського календаря було створено так звану "вічну пасхалію", яка передбачала можливі дати свята в циклі тривалістю 532 роки, що повторювався циклічно.

Через зсув рівнодення католицька церква відмовилася від юліанського календаря, але в новому григоріанському "вічна пасхалія" перестала працювати.

Тому була запроваджена нова формула обчислення дати Великодня. Вона відповідала вимогам Нікейського собору, але з рідкісним винятком, коли християнська Пасха відбувається раніше єврейської. 

Як раніше розповідав РБК-Україна ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості протоієрей ПЦУ Георгій Коваленко, святкування Великодня після юдейської Пасхи є однією з вимог правил Вселенського Собору, а григоріанський календар не завжди дає таку можливість. Саме це і не дозволяло православним прийняти такий календар.

До того ж в постанові Синоду ПЦУ пояснювалося, що перехід православної церкви на григоріанський стиль міг трактуватися як визнання найвищого релігійного авторитету Римського папи. 

Альтернативою став новоюліанський календар. В ньому правила обчислення Великодня залишилися незмінними, а інші важливі дати змістилися та збігаються з григоріанським календарем. Більшість Помісних православних церков перейшла на цю систему літочислення у XX столітті.

Існує вірогідність, що в майбутньому дата Великодня все ж збігатиметься для всіх конфесій. Рішення про спільне святкування визначного дня можуть ухвалити до двохтисячної річниці Воскресіння Христового у 2033 році.

Фото: освячення великодніх кошиків (Віталій Носач, РБК-Україна)

Де у світі відзначатимуть Великдень разом з Україною

Дату Великодня за новоюліанським календарем визначають більшість помісних Східних православних церков: Вселенський патріархат Константинополя, Олександрійський патріархат, Антіохійський патріархат, Румунський патріархат, Болгарська православна церква, Церква Кіпру, Церква Греції, Церква Албанії.

Новоюліанський стиль є загальноцерковним документом у Східнокатолицьких церквах: Болгарська греко-католицька, Греко-візантійська, Румунська греко-католицька. Тому свято Воскресіння Христового в цих церквах також відзначатимуть 5 травня 2024, як і в Україні.

Хоча минулого року новоюліанський стиль ухвалили для використання в ПЦУ та УГКЦ, за бажанням парафії та монастирі все ще можуть залишатися на юліанському календарі певний перехідний період. 

Найбільше парафій в Україні, які використовують "старий" стиль, належить УПЦ (колишній московський патріархат). Дата Великодня для них не відрізнятиметься від решти парафій, де відбулася календарна реформа, а от інші свята не збігатимуться.