Ніби зайві: чому стирчать окремі деталі авто та які у них функції

Колись так само насторожували водіїв перші масивні кофри-багажники на даху, а сьогодні ними мало кого здивуєш. Проте і без того достатньо елементів, які чомусь залишилися поза межами кузова автомобіля.

Щодо того, наскільки вони небезпечні для оточуючих, слід сказати відразу – це залежить від походження цієї споруди. Якщо це заводський елемент, розрахований конструкторами і протестований заводськими випробувачами, підстав для побоювань немає. Інша справа, коли йдеться про тюнінг: далеко не всі зовнішні навісні девайси сертифіковані у належному порядку, а значить, щось із них дійсно може відокремитись просто на ходу.

Спробуємо класифікувати зовнішні пристрої і споруди, щоби знати, чи варто триматись від таких машин подалі у потоці.

Драбина на дах

Іноді таку драбинку можна побачити на мікроавтобусах, іноді – на потужних позашляховиках, але завжди вона приводить до розташованого на даху багажника – як правило, великого і відкритого, так званого експедиційного. Найчастіше ці драбинки саморобні, але є випадки, коли їх встановлює автовиробник. Свіжий приклад – Jeep Wrangler у спецверсії Willys Edition, яка відсилає до прапраправнука "Вранглера" – легендарного американського позашляховика Willys MB зразку 1941 року часів Другої світової війни. Крім суто воєнного кольору, висувних порогів з електроприводом і верхнього багажника машина отримала драбинку на дах по правому борту.

Land Rover Defender

Ще один суто джиперський девайс – незвичайна коробка, закріплена на вікні модного позашляховика Land Rover Defender.

Прилаштований до  заднього бічного вікна акуратний бокс свого часу був чи не найцікавішою родзинкою нової моделі. Між тим, це всього лише сховище для речей, які мандрівникові корисно тримати під рукою (нагадаємо, Defender – спадкоємець трьох поколінь славетних британських позашляховиків). В першу чергу малося на увазі, що це буде окремий міні-багажник для брудних буксирних тросів, шаклів та рукавичок. Але ринок зреагував більш гламурним рішенням: за бажання можна придбати для цього боксу таку собі вставку з комплектом посуду для пікника. Між іншим, ця колись загадкова коробка є не на кожній машині – вона встановлюється за додаткову плату.

Запаска назовні

Запасне колесо цілком штатно може кріпитись назовні машини, особливо якщо машина – позашляховик і колесо важке та велике. Є моделі, де запаска висить на борту, на дверях багажника, і навіть … лежить на капоті, як це було зроблено у тих же Land Rover’ів перших поколінь – Series I, II и III. Між іншим, саме побоювання, що важке колесо відірветься на ходу і накоїть лиха навколо, призвели до вибору такого дивного місця розташування як капот. Справа у тім, що на нетривкому алюмінієвому кузові "Ленд Ровера" не знайшлося міцного місця, де можна було б підвисити важке колесо – і його довелося покласти на єдину горизонтальну поверхню. Якою і виявився капот.

Практично в усіх випадках запаска зовнішнього розташування – це заводське рішення, тож побоювання про її падіння на чужий капот безпідставні. Цікаво, що одна й та сама модель авто може мати запаску або на виду, або сховану. Наприклад, у Toyota Prado 90 є версія з колесом на задній двері і є – з підвішеним під підлогою багажника.

Виступи на кузові

Різного роду виступи на гладкій поверхні кузова часом мають технічне пояснення – наприклад, як це є з горбом на капоті Subaru Impreza WRX, де такий виступ грає роль повітрозабірника над інтеркулером турбіни – теплообмінником, що охолоджує повітря перед тим, як воно потрапить у горизонтально розташовані циліндри двигуна. Також подібні архітектурні споруди іноді є дизайнерським елементом. Скажімо, прикрасою в певний період була опукла виштамповка під запаску на американських автомобілях Ford Motor Company з окремим брендом Continental. Спочатку під тим горбом на кормі справді була запаска, але пізніше її таки почали вкладати в підлогу багажника, а бутафорський виступ правив за прикрасу. Між іншим, після фордівців цей стилістичний прийом використовували дизайнери інших американських компаній.

Шноркель

Деталь, яку автомобілебудівники запозичили у підводного човна. Шноркель (або шноркель) призначений для забору повітря у двигун з більшої висоти над поверхнею планети. Щоправда, на субмаринах трубу піднімали над водою, а в автомобілів – над землею чи асфальтом, хоча калюжі тут теж маються на увазі. У шнорхеля  фабричного виготовлення форма каналу прорахована так, щоб вода з калюж і пил з дороги не потрапили у двигун навіть у заметіль та зливу.

Шнорхель може бути небезпечним для навколишніх машин, адже часто вони виявляються саморобними (каналізаційна труба – ще не найгірший варіант!) і значить, ніхто не гарантуватиме надійність його  кріплення. З іншого боку, шнорхелі для позашляховиків і кросоверів нечасто бувають штатними, але їх у великій кількості випускають авторитетні компанії з тюнінгового обладнання – тобто навіть самостійно встановлений повітропровід може бути достатньо надійним.

Коротко       

Оскільки суворого контролю за технічним станом автомобілів в країні ніким не проводиться, ризик, що допрацьований у кустарних умовах екземпляр завдасть шкоди іншим машинам, справді є. Тому від машини з незрозумілими вам спорудами назовні кузова справді краще триматись подалі.

При підготовці статті були використані матеріали "Офф Роуд Центр" та "Звук і Тюнінг".