Найзагадковіший автомобіль XX століття: що таке "Шльорваген" і чим він здивував весь світ

Schlörwagen, розроблений німецьким інженером Карлом Шльором у 1930-х роках, називають одним з перших прототипів аеродинамічного автомобіля. У нього справді обтічна форма, натхненна профілем крила літаків (коефіцієнт аеродинамічного опору – всього 0,186).

Але чомусь ніхто не говорить про те, що він був одним з перших у світі (чи таки першим?), в кого салон займає всю ширину машини. Та ще й до того ж – з вагонним компонуванням.

Історія появи Schlörwagen

Вперше Schlörwagen, названий за прізвищем конструктора, був представлений публіці на Берлінському автосалоні у 1939 році.

Головною ідеєю автора проекту було зробити машину, добре пристосовану до тривалого руху швидкісними автобанами – у середині 1930-х їхня мережа в Німеччині вже була доволі розвиненою. Тому вся конструкція була підпорядкована обтічності кузова.

Кузов концепта отримав аеродинамічну форму, причому обтічна оболонка накривала і двигун, і колеса – такого раніше, здається, не робив ніхто. Салон у такий спосіб став незвично широким, адже його не "обрізали" з боків підніжки і крила.

В довжину машина теж вийшла чималенькою, в колісній базі (2600 мм) помістилося аж три ряди сидінь. Щоправда, в передньому було тільки одне крісло – водійське, адже з боків від його ніг розміщувалися передні колеса з підвіскою. Натомість два задні дивани містили по три пасажири кожен – і сиділи всі досить вільно.

Оскільки Schlörwagen був побудований на шасі задньомотрного Mercedes-Benz 170H, двигун, трансмісія і ведучі колеса були ззаду. Його довжина становила 4,33 м, ширина – 2,10 м, а висота – 1,48 м.

Технічні характеристики "Шльорвагена"

Були проведені порівняльні випробування цього ходового концепта і його технічного донора – серійного Mercedes 170H. І результати були дуже показовими.

По-перше, Schlörwagen вийшов на 250 кг важчим – хоча мав алюмінієвий кузов, а в "Мерседеса" кузов був на архаїчному дерев’яному каркасі.

Але при тому важчий і більший за розмірами Schlörwagen завдяки аеродинамічній формі міг розвивати швидкість до 135 км/год, що було майже на 20 км/год більше, ніж у стандартного Mercedes 170H. Крім того, концепт споживав менше пального – 8 л/100 км проти 11 л/100 км.

Що сказали автомобілісти

При тому що Schlörwagen отримав позитивні відгуки автомобільної преси (принаймні, її частини) і гучну прем’єру на Берлінському автосалоні, споживачі новинку не оцінили.

Громадськість назвала машину дивною на вигляд (і це ще найм’якіша з характеристик), і подальшого розвитку аеродинамічна ідея тоді не отримала.

Доля прототипу

Після випробувань, вже в ході Другої світової війни, експериментальний автомобіль зберігався у Німецькому аеродинамічному центрі в Геттінгені.

У 1942 році інженери встановили на Schlörwagen трофейний радянський авіаційний двигун М-11 потужністю 130 к.с. і штовхаючий авіаційний гвинт. Тестові заїзди показали певні результати, але цей проект був насправді дивним і розвитку він тим більше не отримав.

Після завершення Другої світової війни територія Німецького аерокосмічного центру в Геттінгені потрапила до окупаційної зони Великої Британії. Сам Карл Шльор робив кілька спроб забрати свою машину зі складу зберігання, але йому було відмовлено.

В останнє прототип бачили 1948 року. Потім автомобіль був переданий британській військовій адміністрації і його сліди загубилися – прототип зник.

Висновок

Дивно, що про Schlörwagen згадують як про машину з майже ідеальною обтічністю, але не говорять про її новаторську сутність у сенсі раціонального використання простору кузова.

Так чи інакше, Schlörwagen залишається одним із найунікальніших автомобілів в історії, демонструючи, наскільки сміливими і далекоглядними могли бути інженери у пошуках конструкцій майбутнього.