Навчальний рік 2025-2026: які формати навчання, нові предмети та зміни чекають на школярів

Форми навчання у 2025-2026 навчальному році

В Україні загальна середня освіта може здійснюватися у різних формах:

• інституційна (денна чи вечірня),
• заочна (дистанційній),
• індивідуальна (екстернат, сімейна або домашня форма, педагогічний патронаж).

Школи мають право організовувати навчальний процес очно, дистанційно або у змішаному форматі. Наприклад, лекції можуть відбуватися онлайн, а практичні та лабораторні заняття - в класах. Також можливий поділ класу на групи: частина учнів навчається офлайн, інша - дистанційно з онлайн-консультаціями.

Навчання у школі (фото: GettyImages)

Вибір форми навчання залежить від безпекової ситуації у конкретному населеному пункті. Рішення ухвалюють військові чи військово-цивільні адміністрації разом із батьками. Якщо сім’я не погоджується на очне навчання, вона може обрати дистанційний формат, індивідуальний графік або екстернат.

Для учнів, чиї батьки зупиняться на онлайн-освіті, школи можуть формувати окремі дистанційні класи. При цьому формат навчання може змінюватися протягом року відповідно до ситуації. Це дає змогу гнучко реагувати на виклики війни та гарантувати дітям доступ до освіти.

Дистанційна та онлайн освіта

У новому навчальному році дистанційна освіта в Україні продовжить працювати у звичному форматі. Про це повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час конференції "Серпнева-2025: освіта для мінливого світу".

МОН скасувало наказ №1112, який раніше обмежував кількість учнів у дистанційних класах. Тепер рішення про їх наповнюваність ухвалюють громади, але для відкриття такого класу потрібно щонайменше п’ять учнів.

Дистанційне навчання й надалі доступне для трьох категорій дітей: тих, хто перебуває за кордоном, у прифронтових районах або на тимчасово окупованих територіях.

За даними МОН, у 2024-2025 навчальному році дистанційно навчалися 400-450 тисяч дітей в Україні та ще близько 350 тисяч за кордоном. У міністерстві наголошують, що скасування онлайн-освіти не планується: вона залишається однією з офіційних форм навчання, особливо в умовах війни.

Дистанційне навчання у школі (фото: GettyImages)

Уряд працює над тим, щоб забезпечити можливість навчання офлайн, та інвестує мільярди гривень у модернізацію освітньої інфраструктури, зокрема у будівництво підземних шкіл та облаштування захисних просторів у закладах освіти. Попри високу вартість і тривалі терміни, вже зводяться 170 шкіл-укриттів, а до 2025 року планують відкрити 150 підземних навчальних закладів. До 2027 року всі школи мають отримати повноцінні укриття.

Освіта для дітей, які знаходяться за кордоном та на окупованих територіях

Міністерство освіти і науки України оприлюднило оновлені методичні рекомендації для шкіл та батьків щодо організації навчання дітей у воєнний час. Документ не встановлює нових правил, а пропонує алгоритми дій, які допоможуть забезпечити безперервність освіти українських школярів за кордоном і на тимчасово окупованих територіях.

Українські діти, які нині перебувають за межами країни, можуть обирати кілька форматів:

• поєднання навчання в місцевій та українській школі (через українознавчий компонент, дистанційну, сімейну чи екстернатну форму);
• навчання в місцевій школі паралельно з українськими освітніми осередками за кордоном (суботні та недільні школи, культурні центри, що пройшли верифікацію або співпрацюють із Міжнародною українською школою);
• виключно українська школа (якщо це дозволено законодавством країни перебування);
• лише школа країни перебування.

МОН рекомендує батькам орієнтуватися на Типову програму для дітей за кордоном, яка включає українознавчі предмети, індивідуальні консультації у 9-11 класах, гнучкий розклад та можливість асинхронного навчання через "Всеукраїнську школу онлайн".

Учні з окупованих регіонів можуть здобувати освіту в українських школах дистанційно, на сімейній формі, за екстернатом або під педагогічним патронажем. Для них МОН розробило окрему Типову освітню програму.

Навчання дітей-біженців за кордоном (фото: GettyImages)

Результати навчання у школах за кордоном автоматично визнаються в Україні відповідно до постанови Кабміну №734 від 23 червня 2025 року. Додаткового оцінювання не потрібно, якщо дитина навчалася у формальній системі. Для зарахування батьки подають заяву та документи зі школи (табель, виписку оцінок, довідку чи фото сторінок журналу).

Оцінювання відбувається так:

• у 1-8 класах - "Зараховано / Не зараховано";
• у 9-11 класах - за 12-бальною шкалою.

Навіть якщо навчальний рік у закордонній школі не збігається з українським, це не заважає зарахуванню результатів.

Дітей зараховують до українських закладів відповідно до чинного порядку навіть після 31 травня, якщо це потрібно. Учні, які перервали навчання через війну чи виїзд за кордон, мають право відновитися у школі на тому рівні, який відповідає їхньому віку.

МОН також дозволяє повторне навчання у класі, але лише за рішенням батьків і за наявності значних освітніх втрат чи проблем зі здоров’ям чи адаптацією.

Якщо дитина не має документів про освіту, школа організує оцінювання вже після її зарахування.

Міністерство підкреслює, що головна мета - зберегти право кожної дитини на освіту, незалежно від місця перебування. Гнучкі правила зарахування, переведення та оцінювання дозволяють мінімізувати освітні втрати в умовах війни.

Нові предмети

З 1 вересня в українських школах запроваджують новий обов’язковий предмет для 8-х класів - "Підприємництво та фінансова грамотність". Його розробили МОН разом із Нацбанком, і він охоплює теми особистих фінансів, податків, банківських послуг та основ підприємницької діяльності. З 2026 року дисципліну вивчатимуть і дев’ятикласники.

У школах з'являться нові предмети (фото: GettyImages)

Крім того, оновлюється предмет "Захист України" для учнів 10-11 класів. Навчальне навантаження зросте до двох годин на тиждень, а програма зосередиться на практичних навичках - від домедичної допомоги до роботи з дронами та протидії дезінформації.

Поділ учнів за статтю скасовується: хлопці й дівчата проходитимуть курс разом. До викладання планують залучати ветеранів і фахівців, які спеціалізуються саме на цьому предметі.

Реформа старшої школи

З 1 вересня 2025 року в Україні стартує пілотна фаза реформи старшої школи, яка передбачає нову модель профільного навчання. Спершу до експерименту приєднаються 30 ліцеїв, у 2026-2027 навчальному році їхня кількість зросте до 100-150, а з 2027-2028-го реформа пошириться на всі школи країни.

Ця трансформація є частиною концепції "Нова українська школа" і дає учням після 9-го класу право вибору: навчання в академічному ліцеї з поглибленим вивченням окремих предметів або у професійному коледжі з практичною підготовкою.

Для старшокласників запроваджують нововведення (фото: GettyImages)

Паралельно МОН запускає політику "Освіта для життя", яка змінює зміст шкільних програм. Уже з наступного навчального року її пілотування розпочнеться у 5-6 класах у трьох галузях - природничій, мистецькій і технологічній.

Тривалість навчального року та графік канікул

Новий навчальний рік в Україні стартує 1 вересня 2025 року. Він триватиме до 30 червня 2026-го. При цьому кожна школа самостійно формує графік занять і відпочинку, тому дати канікул можуть відрізнятися навіть у межах одного міста.

Орієнтовно канікули відбудуться у такі періоди:

• осінні - з 27 жовтня до 2 листопада 2025 року;
• зимові - з 27 грудня 2025-го до 11 січня 2026 року;
• весняні - з 23 до 29 березня 2026-го;
• літні - з 1 червня 2026 року.

Остаточне рішення ухвалює педагогічна рада школи, враховуючи навчальне навантаження, потреби учнів та безпекову ситуацію. У МОН зазначають, що червень не є обов’язковим навчальним місяцем: заклади можуть завершити навчання у травні, продовжити його до кінця червня або використати цей час для консультацій, індивідуальних занять чи екскурсій.

Шкільні канікули в Україні (фото: facebook.com/FZS_Ukraine)

На терміни відпочинку також можуть впливати воєнні загрози або карантинні обмеження - у такому випадку графік буде змінено.