"Наступальна українізація": в Україні анонсували жорсткий контроль за мовним законом

Він заявив про перехід до "наступальної українізації", що замінює більш м'який підхід до впровадження української мови – "лагідну українізацію". Омбудсмен наголосив, що нова стратегія передбачає суворий контроль за виконанням мовного закону в усіх сферах суспільного життя в Україні.

За словами Кременя, раніше не було достатньо інструментів для впливу на певні галузі, такі як медіа та сфера обслуговування, однак тепер влада має необхідні важелі моніторингу та покарання за порушення. Він також відзначив, що з початком повномасштабного вторгнення значна кількість громадян почала переходити на українську мову, зокрема у публічному житті.

Омбудсмен підкреслив, що попри те, що частина населення все ще користується недержавною мовою у приватному спілкуванні, це не порушує закон. Водночас суспільство стало більш чутливим до порушень мовного законодавства, особливо у сфері обслуговування, де кількість української мови суттєво зросла.

Він також нагадує, що державна мовна політика України завжди потребувала особливої уваги, зазначає Уповноважений із захисту державної мови. Від моменту незалежності країни у 1991 році діяло кілька законів, що регулювали застосування як української, так і інших мов, проте чіткого контролю за виконанням мовного законодавства не було.

Ситуація змінилася з прийняттям закону про мову у 2020 році. За словами мовного омбудсмена, сьогодні закон виконується переважно без системних порушень, і українська мова стала мовою освітнього процесу та офіційного спілкування. Топчиновники та депутати переважно дотримуються мовного законодавства, а поодинокі порушення перебувають під контролем.