Майбутнє українських аптек під загрозою? Які зміни готують для фармацевтичного ринку
Про ключові зміни у регулюванні фармацевтичної галузі, ініціативи щодо продажу ліків на АЗС, доступність медикаментів для населення та ризики закриття аптек, – докладніше в матеріалі РБК-Україна.
Головне:
- Як регулювання цін вплинуло на роботу аптечних мереж?
- Чому ринок виступає проти нововведень для аптек у лікарнях?
- Що не так з ініціативою продажу ліків на АЗС?
- Які ризики для фармринку створює посилення держрегулювання?
Цьогоріч до Ліцензійних умов – одного з ключових для роботи аптек документів – Кабмін за ініціативи МОЗ та Держлікслужби внесли щонайменше 5 важливих змін. Ще більше – на підході.
Представники аптек, фармацевти та профільні експерти висловлюють занепокоєння, адже нововведення можуть мати негативний вплив на роботу аптечних мереж, які вже потерпають від наслідків окупації, обстрілів логістики та зниження купівельної спроможності громадян.
Як регулювання цін на ліки стало викликом для аптечних мереж
Початок 2025 року не був легким для фармацевтичної галузі. Відповідним указом президента України з 14 лютого 2025 було введено в дію рішення РНБОУ "Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців", яке містить покроковий план зниження та стабілізації цін на лікарські засоби з відповідними дорученнями уряду та органам влади.
Вже з березня Кабмін, за ініціативи МОЗ, яку зокрема підтримала фармкомпанія "Дарниця", тимчасово заборонив з відкладальною умовою так звані маркетингові договори. Себто, добровільні домовленості між мережами та фармвиробниками про пріоритетну представленість препаратів на торгівельних полицях, забезпечення інформаційно-просвітницької та промоційної активності щодо інформування та підтримки здоров’я населення.
Впродовж кожного місяця такого блокування заводи економили близько 2,5 млрд грн. Мережі своєю чергою були змушені скорочувати акційні пропозиції, закривати нерентабельні аптеки (особливо у прифронтових та невеликих містах і селах) та відмовлятись від популярних у прифронтових регіонах програм на зразок "Мобільні аптеки".
У відповідь на критику посадовці МОЗ обіцяли ринку якомога швидше завершити розробку Порядку та умов щодо здійснення маркетингових договорів із застосуванням відсоткових стель. Однак його досі не затверджено попри встановлені законодавством строки – а саме до 1 травня 2025. Відповідно, МОЗ прострочив прийняття Порядку вже майже на 9 місяців.
Заборона маркетингових договорів була не єдиним ударом по фармації. Представники ринку сигналізують про численні регуляторні "експерименти" з боку Кабміну та Держлікслужби, які відображаються на роботі аптечних мереж.
Цифровізація та вимоги до аптек у лікарнях
За даними галузевих фармацевтичних об’єднань, профільна постанова Кабміну, яка формує зміст Ліцензійних умов діяльності аптек (далі – ЛУ), у 2025-му змінювалась щонайменше 5 разів. Загалом, Держлікслужба оприлюднила понад 10 регуляторних ініціатив щодо змін Ліцензійних умов, які напряму впливають на діяльність аптечних закладів.
Наприклад, 15 серпня був оприлюднений черговий проєкт змін ЛУ. За задумом чиновників, ліцензіати (тобто аптеки) додатково мають реєструвати в Реєстрі медичних спеціалістів та Реєстрі медичних працівників центральної бази даних ЕСОЗ усіх працівників, які мають право відпускати препарати.
Профільна Асоціація фармацевтів України (далі – АФУ) відреагувала миттєво: ініціативу треба вважати надмірним втручанням держави у бізнес, яке створює додаткове бюрократичне навантаження на аптеки, особливі на малі та сільські. Галузеве об’єднання наголосило, що це "регулювання не відповідає acquis ЄС і може розглядатися як надмірне втручання, що не має аналогів у практиці країн-членів ЄС".
Наступною пропозицією від регулятора став ще один проєкт Постанови КМУ, який докорінно змінив би режим роботи аптек й аптечних пунктів у лікарнях. Документ з'явився 20 листопада на сайті Держлікслужби.
Постановою передбачалося збільшити площі аптек щонайменше до 30 кв. м й відпускати в них виключно препарати з Національного каталогу цін. І тільки тих, що "відповідають трьом "найбільш економічно вигідним" (найнижчим) цінам". Простими словами – найдешевші.
Експертна фармацевтична спільнота одразу висловила протест: законодавчі новації спричинили б дефіцит ліків та завдали удару по безпеці пацієнтів, адже призвели б до переривання лікування (препарати поза межами вимог потрібно було б купляти деінде, але не в аптеці на території лікарні).
Іншими словами, ринок непокоїло те, що нові зміни запроваджували жорстке, штучне звуження асортименту саме в тих аптеках, які найближче до пацієнта і призначені для забезпечення безперервності лікування. Це могло б призвести до закриття аптек у лікарнях.
Продаж ліків на АЗС
Однією з найбільш резонансних пропозицій став проєкт постанови від 16 грудня щодо дозволу на продаж безрецептурних ліків на автозаправних станціях.
Фахівці АФУ одразу почали бити на сполох: новації не мають нічого спільного з підвищенням доступності препаратів і створюють серйозні ризики для здоров’я пацієнтів та системи охорони здоров’я в цілому.
Основними ризиками експерти також називають неможливість забезпечити фахову консультацію фармацевта, складність дотримання температурного режиму та термінів зберігання препаратів персоналом АЗС. А також складність контролю за фальсифікованими або неякісними препаратами.
Проти цієї ініціативи виступили як представники АФУ, так і голова профільного підкомітету ВРУ з питань фармації та фармацевтичної діяльності Сергій Кузьминих.
"Ліки мають відпускати фармацевти, а не випадкові продавці", – заявив він у своєму Facebook-акаунті.
Економічні та безпекові виклики для фармгалузі
Для аптечних мереж та фармацевтичних дистриб’юторів 2025 рік став тестом на виживання.
Інфраструктура зазнала руйнівних ударів: дві атаки на склади дистриб’ютора "Оптіма-Фарм" у ніч проти 28 серпня та 25 жовтня завдали збитків на близько 4,2 млрд грн (100 млн доларів). Аналогічні удари по інфраструктурі першого за розміром українського дистриб’ютора – компанії "БаДМ" – заподіяли шкоди на суму близько 5 млрд грн. Росіяни атакували склади підприємства тричі, востаннє – у ніч проти 6 грудня.
Воєнні ризики накладаються на кадровий голод. Аптечні мережі зачиняються не тільки через неприбутковість та тиск війни, але й через еміграцію фармацевтів та небажання молоді обирати цей фах, який зокрема передбачає обов’язковий військовий облік.
Недобір студентів сягнув критичної межі: якщо у довоєнний рік Національний фармацевтичний університет випустив 1406 спеціалістів, то у 2024-му – лише 718, і тенденція погіршується.
Які ризики несуть для фармринку регуляторні ініціативи
Пів десятка цьогорічних змін до ЛУ, кажуть представники профільних асоціацій, погіршують шанси аптечних мереж на виживання.
У публічних та непублічних інтерв’ю вони скаржаться на перманентну нестабільність правового регулювання, ігнорування владою регуляторних принципів передбачуваності та пропорційності, врахування інтересів конкретних гравців ринку, відсутність якісних консультацій із заінтересованими сторонами та неврахування реальних економічних наслідків.
На думку експертів АФУ, новації з боку Кабміну за ініціативи МОЗ та Держлікслужби зокрема "ведуть до фактичного знищення економічної моделі аптек, що вже призвело до закриття аптечних закладів у низці громад і погіршення доступності ліків для населення".
Висновок спеціалістів АФУ підтверджують результати дослідження компанії Proxima Research: з початку року загальна кількість аптечних точок зменшилась на 270 і нині становить 87% від довоєнної кількості. Ще щонайменше 500 аптек в селах знаходяться в зоні ризику закриття.
Згідно з прогнозами фахівців, кількість аптечних закладів може надалі скорочуватися, у тому числі через невідповідність окремих державних норм європейському підходу регулювання. Експерти зазначають, що посилення регуляторного тиску на аптечний сектор створює ризик зниження доступності лікарських засобів для населення.
У зв’язку з цим представники професійної спільноти закликають уряд змінити підхід до реформування галузі. Йдеться про впровадження регуляцій лише після всебічного аналізу їхнього впливу, проведення економічних розрахунків та консультацій із профільними об’єднаннями.
Також пропонується призупинити впровадження нових механізмів, щоб уникнути дестабілізації фармацевтичного сектору та гарантувати належний рівень фармацевтичної безпеки держави.