Грошей від ЄС може не бути? Коли чекати на рішення щодо репараційного кредиту і хто заважає

Головне:

• Чим покриють касовий розрив першого кварталу?
• Який зв'язок мирних угод і рішення про "репараційний кредит"?
• Чому глава МВФ не їде в Україну?
• Чи чекати виділення кредиту від ЄС 18 грудня?

Необхідність зовнішнього фінансування для України наступного року становить до 45 млрд доларів. Ці гроші планують отримати завдяки міжнародній підтримці країн-партнерів, МВФ і Європейського Союзу.

ЄС з кінця 2024 року вже передав Україні 35 млрд євро відсотків від заморожених російських активів за програмою ERA. Наступний крок - використання самих активів. Для цього минулого року було розроблено механізм "репараційного кредиту". Йдеться про позику на суму близько 140 млрд євро під заставу заморожених російських коштів.

Для оборони наступного року Україні буде потрібно до 120 мільярдів, і лише половину можна буде покрити за рахунок внутрішніх надходжень.

Іншими словами, питання зовнішньої допомоги наступного року буде ще актуальнішим, ніж поточного. Але на сьогодні впевненості, що ця допомога може надходити, ще немає.

"До квітня буде складно, а потім... буде репараційний кредит". Саме так на початку листопада прокоментував перспективу отримання європейської підтримки України за рахунок заморожених російських активів один із високопоставлених представників уряду України.

Для того щоб кредит було отримано в очікуваний термін, тобто у квітні, рішення в ЄС мають ухвалити до кінця поточного року.

Надія на такий сценарій в Україні поки що зберігається. "До кінця року очікуємо рішення ЄС про "репараційний кредит". Зараз Україна працює (з ЄС - ред.) над фінансовими механізмами використання коштів", - заявила днями заступниця голови ОП Ірина Мудра.

Однак у самому ЄС оптимізму щодо цього ще недостатньо. Тому там уже розглядають альтернативні варіанти. І це при тому, що ще місяць тому кредит під заставу заморожених російських активів - так званий "репараційний кредит", був практично єдиним інструментом фінансової підтримки України на найближчі два роки.

Кошти кредиту хочуть використати у 2026-2027 роках на військові потреби України, зокрема на закупівлю озброєння, і на покриття витрат держбюджету.

Загалом, за інформацією джерел РБК-Україна в уряді, Україна у 2026 році розраховує на 100 млрд євро з цього кредиту. Близько третини суми хочуть спрямувати до бюджету. Решту - на військові витрати, зокрема на закупівлю ЗРК "Patriot". Якщо ухвалення рішення затягнеться, то це безпосередньо позначиться на боєздатності української армії.
ЗРК "Patriot" (фото: GettyImages)

Чому потрібні альтернативні варіанти

Рішення про "репараційний кредит" для України Єврорада планувала ухвалити 23 жовтня. Але розгляд питання відклали через те, що Бельгія, де в депозитарії Euroclear зберігаються російські кошти, відмовилася підтримати виділення кредиту. І змінювати свою позицію вона поки що не хоче.

Бельгія боїться, що якщо раптом ситуація складеться так, що Росія вимагатиме повернути кошти, їй одній доведеться "віддуватися" за рішення ЄС. Вона хоче розділити відповідальність між усіма членами об'єднання.

Наступне засідання Євроради, де повторно хочуть порушити питання про виділення кредиту, відбудеться 18 грудня. Надії на позитивне рішення поки що є, але вони практично не аргументовані і лунають на рівні політичних заяв.

Наприклад, прем'єр Польщі Дональд Туск заявив, що дискусію щодо кредиту треба закінчити якомога швидше. "Європейська рада відбудеться в грудні, і це має бути остаточний термін ухвалення рішення: так чи ні. І нам також не слід гратися емоціями, тому що Україна не виграє цю війну або не захистить себе від Росії без фінансової підтримки", - зазначив прем'єр Польщі.

Джерела РБК-Україна в європейських структурах теж говорять про ймовірність ухвалення рішення 18 грудня. Практично всі члени ЄС, за винятком Угорщини, зазначив співрозмовник, визнають важливість допомоги Україні, оскільки це в перспективі може позначитися на всій Європі.

Разом з тим, для підстраховки в ЄС розглядають альтернативні варіанти. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн уже озвучила два з них.

Перший - підтримка України грантами і кредитами від окремих членів ЄС.

Другий - надання допомоги за рахунок запозичень ЄС на фінансових ринках. Тобто, ЄС може взяти кредит спеціально для України.

"З огляду на терміновість ситуації, різну складність варіантів і необхідність почати виплати до другого кварталу 2026 року, будь-який із запропонованих варіантів може бути як перехідний і тимчасовий", - зазначила глава ЄК.

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (фото: GettyImages)

Принципово проти кредиту залишається Угорщина. Прем'єр Віктор Орбан уже заявив, що не підтримає жодного рішення до того, як Україна погодиться на умови "мирного плану" Дональда Трампа.

Мирний план не додав аргументів для кредитування України

Не додає шансів для домовленості за кредитом і пропозиції щодо мирного плану від США, які Київ і Вашингтон обговорюють з 24 листопада.

По-перше, сам факт початку переговорів з цієї теми викликає питання, чи не зміниться сума, необхідна для України, якщо мета буде досягнута і незабаром бойові дії припиняться?

Поки що в Україні кажуть, що навіть якщо буде досягнуто миру, витрати не зменшаться. "Якщо війна припиниться, нам знадобиться не набагато менша сума, щоб просто поповнити наші запаси. Просто, щоб підтримувати нашу армію в належному стані в разі вторинної агресії з боку Росії", - заявив міністр оборони України Денис Шмигаль.

Крім того, якщо ситуація миру в якійсь формі буде досягнута, то потрібно мати на увазі, що стосовно РФ можуть послабити або взагалі зняти деякі санкції. Не можна виключати, що скасування торкнеться і заморозки активів.

По-друге, у самому плані п. 14 передбачає, що 100 млрд доларів заморожених активів РФ підуть на відновлення України під керівництвом США, і 50% прибутку від цих інвестицій спрямовуватимуться США. Європа повинна буде додати ще 100 млрд доларів. "Заморожені кошти РФ розблокують, інші активи спрямовують до спільного американсько-російського фонду для окремих проєктів", - ішлося в початковій редакції плану.

Після переговорів української делегації з представниками США 24 листопада план відкоригували і частину пунктів із нього вилучили. За інформацією Bloomberg, серед виключених і п.14, що стосується росактивів.

Виключений цей пункт остаточно чи він може бути повернутий у документ після його доопрацювання, поки офіційно ніхто не підтвердив.

За інформацією джерел видання, питання використання заморожених російських коштів буде додатково обговорюватися з ЄС у контексті виділення "репараційного кредиту".

У ЄС уже заявили, що тема кредиту стала більш актуальною на тлі ініціативи США про завершення війни. Чиновники ЄС висловили оптимізм у зв'язку з тим, що пункт про виділення 100 млрд доларів з активів під проєкти, контрольовані США, було виключено з документа.

МВФ і "репараційний кредит" – який зв'язок?

Нова програма з МВФ та “репараційний кредит” безпосередньо не пов'язані. Проте взаємозалежність таки є.

Цю нову програму розширеного фінансування (EFF) для України вже погоджена, і передбачає виділення 8,1 млрд доларів на 4 роки. Вона розраховувалася з фінансових потреб України вже з урахуванням “репараційного кредиту”.

"МВФ на даному етапі припускає, що кредит буде схвалений і почне виділятися з квітня. Робота місії Фонду в Києві минулого тижня підтвердила такі очікування", - сказало РБК-Україна джерело, яке зустрічалося з експертами МВФ.

У повідомленні Фонду за підсумками переговорів з Україною МВФ підтверджує залежність затвердження програми радою директорів лише після ясності щодо “репараційного кредиту”.

“Нова програма може бути представлена ​​на затвердження Раді директорів МВФ після завершення попередніх дій (ймовірно мова про прийняття держбюджету на 2026 рік – ред) та за умови отримання достатніх гарантій фінансування від донорів”, - зазначили у МВФ. Тобто, якщо гарантій кредиту не буде, то не буде й узгодженої програми з МВФ, або вона. Але як зазначив співрозмовник РБК-Україна, МВФ зараз спілкується на своєму рівні з країнами-членами ЄС для досягнення позитивного рішення щодо кредиту.

У жовтні анонсувався візит до Києва глави МВФ Кристаліни Георгієвої. Очікувалося, що він відбудеться у період роботи в Києві місії Фонду – джерела РБК-Україна навіть називали очікувану дату – 18 листопада. Проте візит досі не погоджений.

Глава МВФ Крісталіна Георгієва (фото: GettyImages)

Співрозмовник видання, знайомий з переговорами України з кредиторами, сказав, що візит Георгієвої поки не відбувся саме через невирішення питання з виділенням "репараційного кредиту".

"Ці дві події пов'язані. І зараз і в МВФ, і в ЄС усі розуміють, що без цих двох кредитів в Україні буде важка фінансова ситуація", - сказав співрозмовник.

Зовнішньої підтримки в першому кварталі може не вистачити

Щоб забезпечити всі оборонні та соціальні витрати Україні в першому кварталі потрібно буде 12 млрд доларів. Фінансування за програмою ERA (відсотки від заморожених активів) практично вичерпано - останній транш на 4,1 млрд євро отримано в листопаді. Для фінансування за програмою Ukraine Facility Рада має ухвалити ще низку законів, але до кінця року депутати навряд чи встигнуть це зробити.

Частково потреби бюджету, так званий, касовий розрив, можна буде покрити за рахунок залишків коштів з поточного року і перенесення фінансування з другого і наступних кварталів 2026 року на перший. Так вважають фінансові аналітики групи ICU.

"У перші місяці наступного року можна буде використати частину зовнішньої допомоги, яка надійде цього року, але не буде витрачена повністю. Також у 2026 році вже заплановані надходження - без урахування репараційного кредиту - становлять близько 20 млрд дол. Тому, найімовірніше, уряд дискутуватиме з нашими партнерами про те, щоб надходження цих уже запланованих коштів більшою мірою зміщувалося на перший квартал", - йдеться в коментарі ICU для РБК-Україна.

Таким чином, аналітики вважають, що з великою ймовірністю у Мінфіну не буде проблем, пов'язаних з ліквідністю як мінімум до квітня-травня. "За цей час має остаточно вирішитися доля репараційного кредиту, або ЄС запропонує альтернативні шляхи бюджетного фінансування", - зазначили в ICU.

Так само вважає і голова аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій. Але при цьому він зазначає, що основна проблема може бути не стільки з фінансуванням соціального блоку, скільки із забезпеченням військових витрат.

"Бюджет із діркою в 42 млрд доларів (необхідність у зовнішньому фінансуванні - ред.) зверстано з планом витрат на оборону і безпеку на скромні 61 млрд доларів. А заявлена потреба таких видатків на наступний рік - 120 млрд. Тобто, у нас дірка 42+59 = 101 млрд доларів. Можливо, з огляду на оптимізацію доходів/витрат, це може бути трохи менше - 90 млрд", - зазначив експерт. Але все одно, сума величезна, і без відповідних зовнішніх, причому регулярних надходжень, покрити необхідні витрати буде неможливо.

Альтернативні варіанти, які називають у ЄС, Паращій вважає не системним і не довгостроковим вирішенням проблеми. Утім, таку саму оцінку їм дають і представники Євросоюзу.

Отже, на сьогодні повноцінної заміни "репараційному" кредиту для України практично немає. І для того, щоб забезпечити і бюджетну, і, насамперед, військову підтримку України, Євросоюзу необхідно шукати можливості домовитися всередині об'єднання.

Джерела видання в уряді, у міжнародних фінансових організаціях і в ЄС кажуть, що шанси вирішити проблему є. "Я думаю, у грудні точно щось буде", - сказав один зі співрозмовників видання, зазначивши, що має на увазі, саме рішення щодо виділення "репараційного кредиту".