Куди зникають горобці, як мстять ворони та чому папуги матюкаються: інтерв'ю з орнітологом

Читайте також: Як морози рятують комах від загибелі: неочевидні факти про "шкідників" та запилювачів

Головне:

• Криза ландшафтів: Чисельність звичайних видів (горобці, жайворонки) впала на 15-45% через хімію на полях та розорювання луків.
• Війна та екологія: Окупація Сивашу та півдня – це втрата ключового хабу міграції в Європі. Водночас на замінованих територіях через відсутність людей ("режим тиші") чисельність птахів локально зросла в рази.
• Зимове виживання: У морозні зими в окремих лісах гине до 80% малих птахів (синиці, горобці). Також сильно страждають хижаки (сови, канюки), бо не можуть полювати під снігом.
• Зміни ареалів: Через потепління в Україну прийшли фламінго та розширюють межі бджолоїдки й білі чаплі. Натомість тайгові види (бекас, гаєчка) відступають на північ.
• Навігація: Птахи мають два "компаси": вони бачать магнітне поле очима вдень і "чують" його внутрішнім вухом уночі.

Війна та кліматичні зміни впливають на пташиний світ України (інфографіка РБК-Україна)

Зима та виживання: хто опинився під загрозою через сніг і морози

– В Україні вже давно не було такої сніжної і морозної зими як цьогоріч. Як така погод вплинула на популяції птахів?

– Загалом птахи стійкі до таких речей. Це абсолютно нормально, коли час від часу стаються температурні аномалії – суперспекотне літо чи надто сніжна зима.

Більшість видів при сильному зниженні температури просто відлітають туди, де є їжа і не так холодно. Наприклад, так роблять граки. А водоплавні птахи, якщо їхня водойма замерзає, шукають озера чи ріки, не сковані льодом.

Найбільше страждають птахи з вузьким діапазоном пристосування до умов, зокрема щодо живлення. Як щось різко змінюється, вони опиняються під загрозою.

Звісно, частина птахів гине через обмороження і нестачу корму. Перш за все, йдеться про маленьких птахів, яким постійно треба їсти. До таких належать синиці і горобці. От їх потрібно взимку підгодовувати.

Під час сніжної і морозної зими в якомусь конкретному лісі можемо втратити до 80% популяції таких птахів, але локальна смертність не впливає на чисельність і здоров'я популяції загалом.

Цьогоріч у реабілітаційні центри для птахів найбільше потрапляли мишоїдні види – це сови, канюки, сичі. Під снігом їм важко добувати їжу. Багато з них виснажується і гине.

Натомість водоплавні птахи непогано себе почувають, відсоток загибелі серед них у порівнянні із хижаками – невеликий.

Орнітологиня Наталя Атамась (інфографіка РБК-Україна)

– Як підгодовувати птахів, щоб їм не нашкодити? Наприклад, тих же горобців?

– Корми мають бути з великим вмістом жирів. Найкраще підходить соняшникове насіння, його залюбки їсть багато птахів, які в нас залишаються зимувати: від горобців до повзиків і дятлів. Це універсальний метод підгодівлі.

Птахи також полюбляють сало, але не солоне. Також підійде масло, у яке можна домішати горіхи та арахіс.

Дикі голуби та горлиці харчуються з землі. Їм можна насипати кукурудзу і пшеницю. Це також підходить фазанам та куріпкам, водночас для горобцеподібних птахів в місті такий корм – поганий варіант. А от яблука, шипшина та горобина підійдуть дроздам, костогризам.

Я не прихильник підгодовування водоплавних видів – качок чи лебедів. Вони їдять водні рослини, їх складно зробити штучно. Звісно, можна ошпарювати пшеницю, різати зелень і коренеплоди, але краще одразу купити спеціальні суміші. Втім багато сенсу в цьому немає, бо ці птахи добре про себе дбають – добувають водні рослини.

Крім того, є водоплавні птахи з більш вузьким діапазоном живлення, їх не можна годувати хлібом. Зазвичай вони швидко відкочовують до моря. А той хліб, який люди розкидають біля водойм, приманює щурів.

Раціон птахів взимку повинен містити висококалорійні продукти (інфографіка РБК-Україна)

– На заході України вже помітили перші ключі журавлів. Таке раннє повернення не загрожує їм?

– Велика кількість журавлів в Західній Європі взагалі нікуди не літає. Деякі можуть локально переміщуватися: польські журавлі зимують в Чехії, чеські летять в Німеччину тощо.

Ключі журавлів, які ми бачимо, можуть бути типовими переміщеннями до місць розмноження. Тим більше, що в Європі вже доволі тепло для перелітних птахів.

– Завдяки чому птахи розуміють, що пора летіти додому? І як працює їхній "компас"?

– Є види, у яких "вбудований" цей механізм – вони з ним народилися. Є види, які вчаться від інших – орієнтуються на старших товаришів: якщо ті полетіли, то вони теж збираються у дорогу. А є види, які міняють підхід – можуть мігрувати, можуть і не мігрувати.

Ми знаємо, що птах запам'ятовує дорогу. За це відповідає гіпокамп – спеціальний відділ мозку. Щодо самого "компаса", то у 2000-х роках змінилась думка, де він знаходиться.

Довго була гіпотеза, що в очах у птахів є спеціальні білки, які дозволяють бачити магнітне поле Землі, кут нахилу цих ліній, які простягаються від полюсів до екватора і по цьому вони орієнтуються.

Зараз знайшли механізм у внутрішньому вусі – органі, який пов'язаний з рівновагою. Там також є речовини, які реагують на зміну магнітного поля. Тому тепер вважається, що можливо у птахів є два механізми.

Удень птахи бачать магнітне поле, а вночі умовно "чують". Хоч, орган рівноваги – не класичний слух, він дає сигнали у мозок і так птах розуміє, де знаходиться і куди треба летіти.

Насправді багато птахів також орієнтується за сонцем, зірками і візуальними орієнтирами, такими як гори, річки, ліси. А ще вітрами, запахами тощо.

У птахів цей механізм варіюється. І найскладніше – це магніторецепції, тобто уловлення магнітних полів. Ми досі не дуже розуміємо, як це працює.

Читайте також: Арктичний гість: у Чорнобилі помітили рідкісного хижака в "хутряних штанях"

Виклики часу: чому скорочується популяція птахів

– Які тенденції у світі птахів зараз насторожують орнітологів України?

– У нас велика проблема з моніторингом, бо такі спостереження не фінансують. Щоб точно сказати, що якась популяція збільшилась чи скоротилась, треба її моніторити десятиліттями. Таких даних у нас нема.

Можемо говорити про тенденції в Україні, провівши аналогію з європейськими тенденціями. Дані про птахів там отримуються завдяки аматорам, які зливають інформацію про чисельності птахів на локальних ділянках. Потім це все збирається зі всіх країн Європи і обробляється.

Є моніторингові програми, які фінансує Європейський Союз, їхні дані за останні роки показують, що чисельність звичайних видів впала на 15%, а деяких груп – до 45%. Йдеться про групи відкритих ландшафтів, зокрема, агроландшафту. Це горобці, жайворонки, жовта плиска.

Наталія Атамась під час спостережень за птахами в горах (фото надане спікеркою)

– Чому кількість цих птахів зменшується?

– Є низка факторів. Ми змінює оселища птахів – вирубуємо ліси, розорюємо луки, переходимо до інтенсивного ведення сільського господарства, вносимо у ґрунт багато хімічних речовин.

Це все знижує популяцію пернатих, особливо у відкритих ландшафтах. Тобто це в основному види з Червоної книги. В Україні часто це птахи, які живуть на окупованих територіях або у зоні бойових дій.

Крім того, у нас йде винищення птахів – легальне і нелегальне полювання. Ще один фактор – зміна клімату. Хоча насправді ситуація з птахами у нас полярна – по одних видах все може бути погано, по інших – навпаки.

– Кого ми зараз втрачаємо найбільше?

– В Україні скорочується популяція горлиці звичайної, а от бджолоїдки зростає – цей степовий вид зараз підсувається на північ. Чисельність лебедів зростає по всій Європі, так само, як і орлана білохвоста.

Але з видами, що пов'язані з вологими біотопами, все погано. Наприклад, з бекасом (інша назва баранець звичайний, – Ред). В Україні він ще трапляється, а от в Європі ситуація з ним все гірше і гірше. І таких видів багато, про декого ми знаємо, але дані обмежені в своїх дослідженнях, особливо під час війни.

– Як бойові дії впливають на птахів? І чи мають орнітологи хоч якусь інформацію, що з пернатими на окупованих територіях?

– Є глобальні наслідки, коли обстріли, пожежі, забруднення довкілля знищують біотопи птахів. Зокрема, після підриву Каховського водосховища умови на цих територіях дуже змінились – деяким видам там непереливки, а деякі – почуваються непогано.

Подібна ситуація із деокупованими територіями – місцями не можемо там провести дослідження, бо не всюди ще розміновано. Для людей це погано, а от птахи отримують неочікуваний режим тиші.

Буває таке, що добираєшся нарешті кудись і виявляється, що там, де було дві колонії птахів, тепер – десять. Просто через те, що їх перестали турбувати люди, їхня чисельність локально зросла.

Читайте також: Ворона - хитра, сова - мудра, лебідь - вірний? Орнітолог пояснила, правда це чи міф

Крім того, є локальні впливи від війни – пернаті заплутуються в оптоволокні, антидронових сітках. Якщо горобців у нас ще відносно багато, то на локальну популяцію хижих птахів, зокрема сов, це може вплинути серйозно. Але треба збирати дані, щоб говорити про конкретні наслідки.

Ми втратили величезні території на півдні України. Це були найважливіші з точки зору птахів території – степові ландшафти, де зберігалися найбільша кількість рідкісних видів, не тільки для України, а й для Європи.

Втратили частину узбережжя. Сиваш – одне з найважливіших місць у світі для мігруючих птахів. Всі перелітники через Сиваш під час осінніх міграцій там відпочивали і харчувались. Наші колеги 50 років вивчали цей процес, а тепер там моск*лі і їхні військові бази.

Що з тими птахами – не знаємо. Там понищена велика кількість національних парків, частина територій вигоріли, окупанти їх розграбували. Те саме відбувається в Криму.

Але іноді жоден ворог не здатний завдати стільки шкоди, як свої. У тилу, де нема окупантів, у нас є багато людей, які теж займаються руйнівною діяльністю: будують вітряки в Карпатах, вирубують ліси, паскудять річки, виривають кар’єри.

Проблему посилило ще й те, що у нас ліквідували Міністерство довкілля (у липні 2025-го Кабмін функції Міндовкілля передав під юрисдикцію нового органу – Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, – Ред.).

За 4 роки повномасштабної війни у нас згорнули багато ініціатив щодо охорони природи, зокрема, збереження місць перебування птахів. Багато активістів, які раніше боролись проти знищення довкілля, зараз на фронті. І цим користуються недобросовісні люди.

– А яка ситуація з червонокнижними птахами?

– З тими, що в степах, все погано. Лісові птахи, зокрема європейська популяція тетерука перебуває в не дуже доброму стані, принаймні, та частина, яка знаходиться на півдні.

У транскарпатських країнах його популяція настільки фрагментована, що там не здатні її підтримувати. Наші Карпати, можливо, є порятунком у цій ситуації, але для цього нам їх треба зберегти.

– Деякі види гніздяться дуже локально. Наприклад, яструб коротконогий у нас водиться лише на Луганщині. Яких рідкісних птахів ми могли втратити через війну?

– Завжди є надія, що птахи перемістяться, якщо їм стане геть некомфортно. Наприклад, червонокнижна качка огар у нас гніздувалася у кількох місцях, зокрема у Криму. Півострів ми поки втратили. Сподіваємося, що ці птахи перемістилися, бо цей вид здатний пристосовуватись і ми час від часу зустрічаємо його на зимівлі.

Подібна ситуація із заповідником Асканією Новою. Тому є надії, якщо це не дуже вузький вид, він вціліє.

Наприклад, великих підорликів у нас є десь 10 пар у глибоких лісах Полісся. Якщо втратимо ці ліси, підорлика теж втратимо.

Огар рудий або червона качка – один із двох видів, які водяться в Україні (фото: Вікіпедія)

Фламінго замість тайгових видів: як глобальне потепління впливає на птахів

– Як зміни клімату впливають на птахів України?

– Дуже важко виокремити, що на конкретну популяцію вплинули саме зміни клімату, оскільки на птахів діє одразу кілька факторів. Навіть у Європі мало таких досліджень.

В Європі спостерігають аридизацію – на півдні території стають сухими й теплішими, тому страждають ті види, які люблять вологу і холод. Це бекас, а ще бореальні (тайгові) види, наприклад гаїчка-пухляк, в'юрок.

Але завдяки тенденції до осушення у нас в Україні з’явився рожевий фламінго на півдні. Втім, водночас багато птахів через потепління розширює свій ареал на північ. Наприклад, бджолоїдка, косар, біла чапля активно туди переселяються.

А от деякі види з півночі – зникли. Вівсянка лучна у нас більше не гніздує. Тому це динамічна система і таке перемішування фауни йде по всьому світу.

– Чи почнуть до нас через потепління заселятися птахи з Азії чи Африки?

– У нас уже багато птахів, які перелетіли з Близької Азії і натуралізувалися. А деякі в процесі, от як фламінго. Наша фауна змінюватиметься. І ми вже це спостерігаємо, наприклад, в Одеській області.

Зграя рожевих фламінго під Одесою у "Тулузівських лиманах" (фото: Getty Images)

Цікавинки про птахів: як сплять сидячи, говорять людською мовою і "усиновлюють" пташенят

– Чому птахи особливо активно співають весною?

– Це пов’язано з розмноженням. Співом вони попереджують суперників, що це їхня гніздова і кормова територія, а ще так приваблюють самиць. Тому спів – це етап шлюбного процесу.

– Чи здатні птахи впізнавати людей в обличчя? Наприклад, якщо хтось постійно підгодовує голубів у дворі…

– Голуби точно ні, а от ворони прекрасно запам’ятовують, хто їх хоч раз погодував, а хто – замахнувся на них палицею. Ба більше, вони цю інформацію здатні передавати іншим воронам на околиці.

Були експерименти, коли люди одягали різні маски й навмисне агресивно поводились біля ворон: кричали, кидались камінцями. І ворони їх запам’ятали. Достатньо було хоча б одну ворону образити, як вже всі інші в околиці нападали на цю людину.

І цей ефект тримався довго. Тобто перші ворони-учасниці експерименту вже померли, але в інших ворон залишилась традиція нападати на людину у гумовій масці.

Загалом для птахів, які мешкають поруч з людиною, важливо запам’ятовувати обличчя, щоб розуміти небезпеки. Чим краще птах це робить, тим більший шанс на виживання. Але от голуби тупуваті для цього.

– Чи дійсно ворони досягають рівня розвитку семирічної дитини?

– Ні, ворони здатні гратися, обманювати, передавати якісь традиції, але до 7-річних дітей їм далеко.

Втім, ці птахи швидко вчаться, вміють обмінюватися між собою інформацією. Деякі дослідники навіть інтерпретують елементи скорботи у їхній поведінці: коли ті бачать мертву ворону, то збираються довкола неї. Однак це скоріше запам'ятовування місця чи обставин смерті сородича з метою власної безпеки, а не скорбота.

Читайте також: Чи є у птахів зуби? Орнітолог пояснила, що змінила еволюція й навіщо

– Зозулі підкидають свої яйця іншим птахам, наскільки аномальним є таке міжвидове "усиновлення"?

– У природі немає нічого аномального. "Усиновлення" декілька разів виникало еволюційно у різних групах. Крім зозуль, є десь сотня видів, які теж підкидають яйця. Наприклад, у Північній Америці є волові птахи, в Африці – воскоїди, ткачики-вдовички, в Австралії – свої підкидачі. Нічого незвичного у цьому нема, хоч сам процес складний.

Зозуля спостерігає за чужими гніздами із засідки. "Веде" одразу 5-6 гнізд виду, чиї яйця схожі на її. Підготовка може зайняти пару тижнів. Птахи, які живуть поруч із "паразитними" видами, протидіють цьому – ховають гнізда, відганяють зозулю. Але та ретельно готується: вибирає ідеальний час, щоб викинути яйце господаря і підкласти своє.

Пташеня зозулі має вилупитись першим і повикидати всіх пташенят господаря, тобто усунути конкурентів і узурпувати увагу батьків-усиновлювачів.

Місцеві угрупування зозуль спеціалізується виключено на одному виді птахів. Вони мають повністю сконцентруватись, щоб вдало провести "операцію". Наприклад, одні угрупування підкидають тільки очеретянці ставковій, інші – кропив’янці чорноголовій, ще інші – горихвістці.

Деякі птахи володіють вкрай цікавими навичками (інфографіка РБК-Україна)

– Чому деяких папуг можна навчити "говорити" людською мовою?

– Папуги – високоінтелектуальні птахи, які охоче взаємодіють із оточенням. У них високий рівень звуконаслідування. Якщо вони постійно перебувають серед людей, то можуть навчитися повторювати за ними, але не всі види і не йдеться про опанування мови.

Щоб птах розумів контекст, його треба вчити. Наприклад, що говорити: "привіт, як справи?" потрібно, коли хтось зайшов в кімнату тощо.

Є теорія, що папуги краще засвоюють матюки, бо це емоційно забарвлена лексика. Тобто у соціально напруженій ситуації, коли люди галасують, нервуються, кричать – папуги швидше запам'ятовують звуки.

Папуги можуть наслідувати людську мову завдяки дуже м'ясистому язику. Крім того, у них є голосовий орган сірінкс, який дуже тонко передає та моделює звуки. От саме завдяки поєднанню сірінксу і язика папуги здатні видавати людську мову.

Якщо папугу навчати спеціально, він зможе називати конкретні предмети, розуміти їхнє значення, розрізняти кольори і навіть контекстно правильно все це застосовувати.

– Чому у дятла не болить голова, коли він стукає по дереву?

– Тут багато механізмів спрацьовує. У дятла є велика система амортизацій, починаючи від пер хвоста, закінчуючи м'язами шиї. Наприклад, череп має спеціальні перегородки, забиті губчатою речовиною, – це пом’якшує удар.

А язик дятла обвиває череп і спрацьовує як пасок безпеки. Додатково є певні біохімічні процеси, які убезпечують мозок від струшування.

При довбанні дзьоб дятла не стесується. Він має міцну структуру. Побудований так, щоб правильно розподіляти зусилля і при довбанні сила удару йшла на дерево, а не на дзьоб.

– Навіщо птахи їдять камінці і пісок?

– Каміння і пісок їдять лише ті птахи, які харчуються дуже жорстким кормом, який треба перетирати. Переважно це куроподібні птиці: глушець, тетерук, орябки.

Особливо взимку, коли вони харчуються бруньками берези або гілочками брусниці, які треба пережувати, а птахам нема чим. Тому вони набивають собі шлунок камінцями і так перетирають їжу.

Читайте також: Довголіття птахів без міфів: орнітолог розповіла, скільки вони живуть у природі й неволі

– Як часто птахи линяють і чому відбувається цей процес?

– Птахи линяють по-різному. Є види, у яких до шести вікових линьок, а коли тоді вже йдуть сезонні – весняні та осінні. У декого в шлюбний період йде повна зміна оперення, бо треба виглядати гарно, аби себе презентувати перед гніздовим періодом.

Також весною можуть линяти "дальні мігранти", коли треба поміняти пера, щоб вони добре працювали під час подорожі. Тоді можлива часткова заміна пір’я – того, на яке йде найбільше навантаження при польоті.

Також буває повне випадіння, а є послідовне – коли одні пера випали і на їх місці виростають інші. Тому все залежить від виду та річної циклічності процесу.

– Чому майже ніколи не можна побачити пташенят голуба, а одразу дорослих особин?

– Голуб – це скельний мешканець, який звик жити у скельних нішах чи дуплі. Міські голуби шукають аналоги, тому приводять потомство на горищах. Мало хто з людей лазить по горищах, тому й не бачать пташенят голуба.

Крім того, ті довго сидять у гнізді – батьки їх вигодовують пташиним молоком (у голубів, і в самця, і в самки, після вилуплення пташенят у зобі виробляється сироподібний поживний секрет для вигодовування потомства, – Ред.). А коли голуб’ята з нього вилітають, то вже оперені як дорослі.

– Побутує стереотип, що лебеді дуже вірні і при втраті пари можуть померти від туги. Це так?

– Порівняно з іншим видами, які постійно міняють партнерів, лебеді дійсно вірні і можуть довго триматися в парі. Але мої європейські колеги, які десятиліттями спостерігають за цими птахами, виявили, що у тих теж бувають розлучення і при втраті партнера вони знаходять іншого.

– Чому птахи не падають, коли сплять сидячи на гілці?

– У них є спеціальний механізм – сухожилля у ногах, які автоматично без участі мозку спрацьовують, коли птах сідає на гілку. Коли він спить, то не контролює цей момент. Деякі птахи сплять на воді, все залежить від виду.

До слова, птахи, які здійснюють безпосадкові перельоти через Тихий океан, весь цей час не сплять і не їдять.

– А як птахи бачать світ – він для них кольоровий чи чорно-білий?

– Світ у птахів набагато кольоровіший, ніж у нас. У них є білки, які дозволяють бачити в ультрафіолетовому спектрі. І на цьому дуже багато процесів побудовано в їхньому житті, починаючи від полювання, закінчуючи вибором партнерів.

У них в оці, як і в людини, теж є палички і колбочки. Колбочки дозволяють бачити вдень, палички – вночі. У сов більше паличок, тому вони так добре бачать в темряві.

У птахів в очах є білки, які реагують на хвилі світла відповідної довжини. У більшості плодоїдних видів їх співвідношення зсунуте у червоний-зелений бік. А от пінгвіни більше бачать у синьому спектрі. Це дозволяє їм полювати під водою.

– Птахи є нащадками динозаврів, чи збереглись у них характеристики пращурів?

– Це фактично динозаври, які еволюційно дійшли до наших часів, тільки ми їх називаємо птахами. У них є багато ознак від пращурів: кольорове пір’я, теплокровність, шлюбна поведінка, вміння деяких видів піклуватися про яйця.

А ще вилочкова кістка, наявність біпедальності – птахи ходять на двох лапах, мають по три пальці і легкі пористі кістки.

Тобто є ціла низка ознак, звісно, не від усіх груп, адже деякі вимерли без прямих нащадків. Єдине що, скоріш за все, у динозаврів не було активного польоту, але всього ми ще не знаємо, можливо колись знайдемо свідчення і щодо цього.

Читайте також: Новий птах селиться в українських містах. Орнітолог розповів про пернатого "жителя"