Крутіше ніж Porsche: п'ять цікавих машин з мотором ззаду

VW Kafer, 1938 – 2003 рр.

"Жук" першого покоління, який з тиражtм у 21,5 млн штук продавався по усьому світу протягом 65 років, народився на світ саме взагалі використанню заднього розташування двигуна. Справа у тому, що одна потужна держава тоді оголосила конкурс на проект автомобіля вартістю не більше певної суми. Вкластися в ліміт вдалося тільки одному конструктору на ім’я Фердинанд Порше – завдяки тому, що він використав задньомоторне компонування. Таке рішення зекономило чималу частку собівартості. Попутно машина вийшла дуже надійною і невибагливою. Певно, сприяв ринковому успіху наймасовішої машини в історії людства також і харизматичний дизайн Volkswagen Type 1 (це його офіційна заводська назва).

Smart Fortwo, 1998 – 2024 рр.

Коли дві дуже шанованих європейських мануфактури вирішили випускати маленький міський автомобільчик, вони теж пригадали про заднє розташування двигуна. Об’єднаний в один блок з трансмісією і ведучими колесами 0,6-літровий моторчик вдало сховали під підлогою мінібагажника. Завдяки чому спереду звільнилося місце для зони деформації кузова на випадок ДТП і для ніг двох членів екіпажу. На відміну від згаданого вище побратима Smart Fortwo всіх трьох поколінь намагалися зробити не максимально дешевим, а престижним і багатим. І почасти це вдалося.

Tatra 87, 1936 – 1950 рр.

Самобутня модель чехословацької марки, що відрізнялася цілою низкою сміливих конструктивних рішень. Серед яких унікальний для представницького автомобіля V-подібний 8-циліндровий двигун з повітряним охолодженням і заднім розташуванням. Машина вийшла міцною, витривалою, надійною і, як не дивно, з високими показниками прохідності. У перші повоєнні роки про неї дізнався увесь світ, адже саме Tatra 87 обрали для своєї навколосвітньої подорожі два чехословацьких журналісти. Іржі Ганзелка та Мирослав Зікмунд проїхали на "Татрі" п'ятьома континентами – через Європу, Африку, Південну та Центральну Америки. Парадоксально, але на машині представницького класу вони забиралися до таких глухих місць, що іноді були першими іноземцями, яких бачили місцеві жителі.

ЗАЗ-965, 1960 – 1969 рр.

Саме заднє розташування двигуна та його особлива архітектура типу V4 дали змогу при скромних зовнішніх розмірах зробити "Запорожця" реально просторим зсередини. Так, в наш час інженери розв’язують це завдання іншими шляхами, але в пору молодості "горбатого" задній двигун був актуальним рішенням. Завдяки зекономленим при цьому кілограмам компактний народний автомобільчик не мав жодного бюджетного рішення в конструкції і більше того, був багато укомплектований. Вже "у базі" мав високоефективний автономний обігрівач, опускне скло дверей, поворотні кватирки, чотири місця для дорослих та гідравлічні гальма всіх коліс. А ще його цінували за високу прохідність на бездоріжжі: гладке днище без кардана не чіплялось за глибокі колії, а завжди завантажені двигуном задні ведучі колеса мали чудове зчеплення з брудною та слизькою дорогою.

Porsche 911, з 1963 р.

Про яке б покоління Porsche 911 ми не говорили, всі вони мають одну неймовірну для справжнього спорткара рису – розташований позаду двигун, причому доволі важкий 6-циліндровий опозитник. При тому що подібне перевантаження задньої осі принципово ускладнює керованість, німецьким конструкторам вдається зберігати адекватну поведінку машини навіть в режимі активного руху. Почасти саме поєднання цих двох непоєднанних характеристик і створило навколо моделі цілий культ і підтримує її популярність вже протягом восьми поколінь.

Коротко

Попри те, що автомобілю як товарному продукту скоро виповниться 140 років, конструктори досі не знайшли постійного місця для його двигуна. І як можна побачити, його розташування може суттєво вплинути на деякі характеристики авто. Проте, якщо придивитись до приведених вище знакових машин, можна помітити, що їхнє задньомоторне компонування працює тільки на якусь певну родзинку моделі. При тому для пересічного масового авто тип компонування принципового значення не має.