За крок від підвищення. Що буде з податками у жовтні і кому доведеться платити більше

Зміст

• Від 1% до 5%: що чекає на фізосіб-підприємців
• Військовий збір для юросіб на "спрощенці". Буде чи ні?
• Військовий збір із заробітних плат. Як зміниться і хто заплатить
• Які будуть ставки податку на прибуток банків
• Що з авансовими платежами для АЗС
• Від яких ініціатив Кабміну зрештою відмовилися

Законопроект про особливості оподаткування на період воєнного стану було прийнято за основу 17 вересня. Очікується, що до середини жовтня Рада проголосує його у другому читанні. Але незалежно від дати, згідно з текстом документа, нові податкові норми почнуть діяти з 1 жовтня, тобто запроваджуються "заднім числом".

Від 1% до 5%: що чекає на фізосіб-підприємців

Для фізичних осіб-підприємців на єдиному податку вводиться військовий збір. Але його розмір відрізняється залежно від групи.

Військовий збір для ФОП І, ІІ та ІV груп планується на рівні 10% від однієї мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року. Тобто у розмірі 710 гривень у 2024 році та 800 гривень у 2025 році (мінімальна зарплата у 8000 гривень діє з 1 квітня 2024-го та буде закріплена у бюджеті на 2025-й).

Згідно з проектом бюджету-2025, фізособи-підприємці знову будуть зобов'язані сплачувати єдиний соціальний внесок (ЄСВ) у розмірі 22% мінімалки. Але якщо, наприклад, ФОП І групи вирішить заплатити ЄСВ у 2024 році, то загальне податкове навантаження за IV квартал виглядатиме так:

ЄСВ (1760х3) + єдиний податок (302,8х3) + військовий збір (710х3) = 8318,4 гривень

Наразі без військового збору ця сума становить 6188,4 гривень. Але за фактом може бути набагато менше, оскільки до кінця року ЄСВ платити необов'язково. Ставка єдиного податку 302,8 гривень на місяць для ФОП на 1 групі - це 10% від прожиткового мінімуму.

Для ФОП на III групі вводиться військовий збір 1% від суми доходу. Тобто з 1 жовтня з кожної одержаної 1000 гривень доведеться додатково заплатити 10 гривень. Наразі підприємці цієї групи сплачують єдиний податок 5% від доходу (або 50 гривень з кожної отриманої 1000 гривень).

Збільшиться ставка військового збору для фізосіб-підприємців на загальній системі оподаткування та самозайнятих осіб. Вони мають сплачувати 5% від чистого доходу, а не 1,5% як зараз.

Оскільки правила щодо військового збору для ФОП почнуть діяти з 1 жовтня, вперше I, II та IV групи мають сплатити авансовий внесок не пізніше 20 жовтня. ІІІ група - за результатами звітності за квартал (протягом 40 днів після закінчення звітного кварталу). Суму сплаченого збору потрібно буде прописати в декларації щодо єдиного податку для відповідної групи. Про окрему звітність не йдеться.

Військовий збір для юросіб на "спрощенці". Буде чи ні?

Військовий збір також запроваджується для юридичних осіб на спрощеній системі III групи. За новими правилами вони мають сплачувати збір, як податкові агенти за працівників та інших осіб, крім самозайнятих, яким виплачують доходи, а також окремо самим за себе.

Ставка військового збору - 1%. А нараховуватимуть його за правилами нарахування єдиного податку. При цьому з 1 січня 2025 року їх зобов'яжуть подавати щомісячну звітність щодо військового збору, ЄСВ та податку на доходи фізосіб (ПДФО). Перший звіт необхідно подати до 20 лютого 2025 року.

Вперше за себе юридичні особи на ІІІ групі сплачуватимуть військовий збір за підсумками звітності за IV квартал 2024 року (не пізніше 19 лютого 2025-го). Окремого звіту щодо цього збору за себе не буде - інформація має відображатися у декларації щодо єдиного податку.

І хоча законопроект №11416-д містить цю норму, не факт, що вона залишиться. Принаймні голова профільного комітету Верховної Ради Данило Гетманцев ще у серпні казав, що 1%-й збір для юросіб по єдиному податку III групи вирішили прибрати.

Військовий збір із заробітних плат. Як зміниться і хто заплатить

Як і зараз військовий збір сплачуватиметься із заробітних плат найманих працівників. Але з 1 жовтня вже за ставкою 5%, а не 1,5%. Підвищення більш ніж утричі.

Хоча за фактом військовий збір сплачує працедавець, і доведеться платити на 3,5% більше. Ймовірно, щоб зберегти поточний рівень виплат "на руки" за фінансової спроможності роботодавцю доведеться на ті ж 3,5% збільшувати зарплати.

Загалом податкові відрахування від зарплати становитимуть 23%, а не 19,5%. Величина податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) залишається незмінною на рівні 18%. Крім того, не змінюється розмір ЄСВ (22%), який сплачує роботодавець із фонду оплати праці.

Тому якщо зараз із кожної нарахованої 1 тисячі гривень заробітної плати найманого працівника у вигляді податків знімається 195 гривень (18% ПДФО + 1,5% військовий збір), то з наступного місяця сплачуватиметься 230 гривень (18% ПДФО + 5% військовий збір).

Які будуть ставки податку на прибуток банків

Заплановано значні зміни у ставках податку на прибуток для банків та фінансових установ. Для банків ставку податку буде встановлено на рівні 50%, для небанківських установ - 25%.

Проти підвищення податку на прибуток для банків виступали Мінфін, Нацбанк та МВФ. Перед першим голосуванням 3 вересня цю норму прибрали із законопроекту, але після провалу повернули і у підсумку у першому читанні податок було підтримано.

Поки незрозуміло, чи вплине цей податок на прибуток, який, безумовно, скоротить доходи банків, на пересічних українців. Ймовірно, можуть змінитися тарифні сітки, розмір комісій, відсотки за кредитами та депозитами. Однак прямо на розмір податків, що сплачуються клієнтами, це не вплине.

Щодо депозитів, то підвищена ставка військового збору діятиме і на процентні доходи за вкладами. Якщо зараз такий дохід оподатковується податком у 19,5%, то з жовтня він збільшиться до 23%.

Що з авансовими платежами для АЗС

Для підприємств у роздрібній торгівлі паливом (автозаправні станції) встановлюються авансові внески з податку прибуток.

Виходячи з документа, йдеться про щомісячні платежі у розмірі від 30 до 80 тисяч гривень залежно від двох факторів: типу палива та наявності магазину при АЗС.

Наприклад, якщо продається лише автомобільний газ, то аванс становитиме 30 тисяч гривень. Якщо автогаз становить 50% або більше від загального обсягу палива, що продається, то 45 тисяч гривень. Якщо продається понад два види палива, то 60 тисяч гривень. Для АЗС із магазином, у якому продається тютюн чи алкоголь, від 40 до 80 тисяч залежно від конкретної ситуації.

З одного боку, запровадження такої форми оподаткування АЗС забезпечить контрольований потік податкових надходжень до бюджету. З іншого - можливо, вплине на зростання цін на автогаз, бензин і дизпаливо. На даний момент кінцевий ефект прогнозувати важко.

Хоча є інші ризики для АЗС. У проекті зазначено, що перевищення сум авансових платежів не переноситься на наступний період і не підлягає поверненню як надмірно або помилково сплачені зобов'язання. А також не може бути зараховано в рахунок інших податків і зборів.

Від яких ініціатив Кабміну зрештою відмовилися

Зазначимо, підвищення податків могло бути ще масштабнішим, але у доопрацьованому законопроекті прибрали кілька норм, які пропонував Кабінет міністрів у початковій версії.

Зокрема було вирішено виключити військовий збір для ювелірних магазинів у розмірі 30% від продажів; для операторів мобільного зв'язку у розмірі 5% від вартості послуг; для ФОП на IV групі у розмірі 1% від доходів.

Також у доопрацьований проект не увійшов військовий збір 15% від вартості автомобіля (з першою реєстрацією в Україні), 5% від вартості банківських металів і 5% від продажу нерухомості (незалежно від того, чи перший це продаж у звітному році).

Обговорювалося можливе підвищення ставки податку на додану вартість (ПДВ) на 2-3% з нинішніх 20%. Але в результаті цієї норми немає у податковій ініціативі. Як і норми про нульовий безмитний порог на покупки в зарубіжних інтернет-магазинах. Хоча остаточно від ідеї не відмовилися, і податок на посилки можуть запровадити окремим законопроектом.

Окремим законом також може бути введено акциз на газовані напої із вмістом цукру та цукру замінників. Такий збір із солодкою водою у розмірі 0,1 євро за 1 літр був в урядових пропозиціях, але від нього вирішили відмовитися.