Кризи не сталося. Як Україні вдалося уникнути розвалу економіки за рік великої війни

За рік, що минув в активній фазі війни, економіка України постраждала як ніколи. Падіння було рекордним за всі роки існування незалежної України. За попередніми даними, ВВП 2022 року скоротився на 30,4%. Раніше максимальне падіння економіки було 1994 році – 22,9%.

Виходячи з попередніх розрахунків Мінекономіки, найбільше падіння минулого року було у будівництві – 67,6%, транспорт, поштові та кур'єрські послуги – 41,2, промисловість – 36.8%, роздрібна торгівля та ремонт автотранспорту – 32,2%, сільське та рибне господарство – 28,2%.

У першому кварталі минулого року падіння ВВП було не таке велике, як у наступних – лише 15,1%. Майже два місяці кварталу (до 24 лютого) економіка працювала у звичайному режимі. Але у другому кварталі ситуація значно погіршилася, що призвело до падіння ВВП на 37,2%. У третьому та четвертому кварталах цей показник був на рівні -30,8% та -35,5%.

Проте, втрата майже третини економіки – не найгірший варіант. Відразу після початку активних бойових дій, у лютому минулого року, були прогнози падіння на 40-50% і навіть більше.

Уникнути найгіршого варіанту вдалося завдяки низці факторів. Перший віце-прем'єр-міністр Юлія Свириденко серед них називає успіхи ЗСУ на полі бою, злагоджену роботу уряду та бізнесу, незламний дух населення, швидкість відновлення зруйнованих/ушкоджених об'єктів критичної інфраструктури та системну фінансову підтримку міжнародних партнерів. Саме це, зазначила вона, "дозволило утримати економічний фронт".

Підтримка партнерів врятувала економіку

Експерти зазначають, що основним чинником зниження рівня падіння економіки була фінансова підтримка міжнародних партнерів. Вона склала 31,2 млрд доларів, з яких 14,04 млрд - грантові кошти, 17,16 млрд - кредити під низькі відсотки. Найбільшими донорами стали США – 12 млрд доларів, ЄС – 7,9 млрд, МВФ – 2,7 млрд, Канада – 1,9 млрд, Німеччина – 1,6 млрд.

За рік Нацбанк "надрукував" 400 млрд. гривень і 250,7 млрд. гривень принесли військові облігації. Фіксація курсу гривні до долара Нацбанком у перший день масованих атак та інші обмежувальні заходи дозволили уникнути серйозних проблем на валютному ринку. Доктор економічних наук, професор Олексій Плотніков вважає, що якби таких заходів не було вжито, то курс гривні був би значно слабшим. "Без підтримки ззовні і без обмежень (з боку НБУ-ред.) курс був би вищим за 100 гривень за 1 долар", – зазначив він.

Практично всі податкові та інші збори всередині України минулого року йшли на потреби ЗСУ – це майже половина бюджету. Решта всіх витрат, насамперед у соціальній сфері, покривалися за рахунок фінансової допомоги партнерів.

Соціальні виплати не знижувалися, виплати чиновникам збільшувалися та суттєво зросли виплати військовим. Все це також зіграло в плюс для економіки, зазначає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

"Великі виплати на армію та оборонний сектор допомогли вийти на падіння 30%. Без цих додаткових виплат, які збільшилися в рази, економіка б обвалилася на ті 40%, про які говорили в лютому-березні", - зазначив він у коментарі РБК-Україна .

Ці виплати частково компенсували втрати виробництва приватного сектора, де воно скоротилося більше, ніж ВВП загалом. Номінальні доходи населення зросли 2022 року, реальні трохи впали. Але це падіння, зазначає Ваврищук, було не таким великим, як очікувалося в березні. При цьому відбувся суттєвий перерозподіл доходів – у працівників приватного сектору вони значно скоротилися, адже багато людей втратили роботу чи частину зарплати через скорочення виробництва.

Номінальне зростання доходів домогосподарств почалося у другому півріччі минулого року, йдеться в інфляційному звіті НБУ . У Нацбанку прогнозують, що таке зростання продовжиться і у 2023–2025 роках. "Цьому сприятиме адаптація реального сектора до роботи в умовах високих ризиків та великі витрати на оборону та безпеку", – наголошується у документі.

Надалі збільшення попиту робочої сили завдяки відновленню економічного зростання стане основним чинником підвищення номінальних зарплат. Але реальні зарплати у найближчі три роки зростатимуть повільно через значну інфляцію, вважають у регуляторі. У НБУ прогнозують інфляцію у 2023 році 18,7%, у 2024 – 10,4% та у 2025 – 6,7%.

Виконавчий директор Центру економічної стратегії (ЦЕС) Гліб Вишлінський зазначає, що в умовах активних військових дій в Україні таки зберегли роботу фінансової системи, банки працювали практично безперервно і не сталося обвальної девальвації та гіперінфляції.

"Завдяки цьому ефект на економіку обмежився прямим впливом війни на попит та виробничі ланцюжки, і не було додаткового ефекту фінансової кризи. На щастя, держава не намагалася грати у військову економіку та обмежувати роль приватного сектору", – зазначив він у коментарі РБК-Україна. До того ж важливу позитивну роль для економіки, переконаний Вишлінський, відіграло відкриття зернового коридору.

Позитивний ефект на економіку міг бути і від масового виїзду людей із України. З лютого минулого року країну, за інформацією уповноваженого ВР з прав людини Дмитра Лубінця, залишили майже 8 млн людей. Країни, які приймають біженців, забезпечують їм мінімальне фінансування і житло. Фактично вони беруть на себе вирішення соціальних питань цих людей, зазначає Плотніков.

"Якщо уявити, що ці 8 млн людей, особливо з місць військових дій, не поїхали б, то було б дуже складно забезпечити їх усім необхідним", - сказав він.

Ваврищук поділяє думку, що від'їзд українців послабив тиск на економіку, перш за все знизивши соціальні витрати. "Багато секторів працюють наполовину потужностей. Стільки робочої сили як до війни поки що не потрібно. Люди могли стати просто безробітними", - вважає експерт.

Кадрових проблем через міграцію поки що не повинно бути. Вони можуть з'явитися пізніше, коли після закінчення війни почнеться відновлення економіки. "Коли заходитимуть інвестиції, збільшаться витрати на інфраструктуру, підприємства відновлюватимуть роботу. Ось тоді дефіцит робочої сили буде проблемою", – зазначив Ваврищук.

Економіка буде зростати з другого кварталу

Відновлення економіки може розпочатися невеликими темпами вже цього року. Це підтверджують і у МВФ. Там уже погодилися розпочати роботу над підготовкою нової кредитної програми EFF загальним обсягом понад 15 млрд доларів.

"Незважаючи на атаки на критично важливу інфраструктуру, економіка пристосовується, і протягом цього року очікується поступове відновлення економіки", – заявила глава МВФ Крістіна Георгієва за підсумком візиту до Києва, 20 лютого.

Плотніков упевнений, що міжнародна підтримка України продовжуватиметься, оскільки партнери чудово розуміють, що треба зупинити агресора. В іншому випадку, дії РФ можуть мати незворотні наслідки світового масштабу.

Нинішнього року очікується навіть деяке зростання економіки України. Щоправда, прогноз вже значно погіршився. Якщо наприкінці минулого року очікування зростання ВВП були в межах 3-4%, то зараз уже називають 0,3-1% (прогноз НБУ та МВФ).

Але зростання можливе лише з другого кварталу. У першому кварталі поточного року на економіку чекає падіння в межах 20-25%, прогнозує Ваврищук. Це пояснюється відносно високою базою порівняння минулого року. А ось у другому кварталі, з огляду на те, що минулого року падіння у квітні-червні було максимальним, можливе зростання в межах 5%. У третьому та четвертому кварталах зростання теж може бути, але у скромніших розмірах.

Основними ризиками для економіки цього року експерти називають три чинники. Насамперед – інтенсивність бойових дій. Другий чинник – енергетика. "Зараз ситуація виглядає контрольованою і обмежень з електропостачання немає. Але ми розуміємо, що удари по енергетичній інфраструктурі будуть продовжуватися. Тож ризики залишаються. Вони, напевно, будуть не такими, як наприкінці минулого року, але вони є", - зазначив Ваврищук.

Третім серйозним чинником ризику може стати блокування Росією роботи зернового коридору. Очікування можливих проблем із експортом зерна можуть призвести до зменшення площ посівів навесні. І це також можна віднести до ризиків для економіки цього року, упевнений Вишлінський.