Король фіналів для "Реала". Як Анчелотті злився з трофеєм Ліги чемпіонів

Матч "Боруссія" Д – "Реал" відбудеться 1 червня в Лондоні. Фінал прийме легендарний стадіон "Вемблі". У прямому ефірі поєдинок покажуть MEGOGO та Volia TV.

Королівський клуб у нинішньому столітті тренували різні тренери – від початківців на кшталт Сантьяого Соларі до справжніх гуру цеху Фабіо Капелло чи Жозе Моурінью. Та лише трійка фахівців продовжила кувати європейську славу "вершкових".

Один із них – Анчелотті. Італійський тренер працював із "Реалом" у 2013-2015 рр. і вдруге очолив мадридців перед сезоном 2021/22. Проміжні підсумки співпраці алленаторе з іспанським грандом приголомшливі. Він виграв із "вершковими" 2 титули Ла Ліги, по два Кубка та Суперкубка Іспанії, двічі тріумфував у Лізі чемпіонів, виграв два Суперкубка УЄФА та двічі переміг на Клубному чемпіонаті світу.

І ось тепер Анчелотті на порозі завоювання третього Кубка чемпіонів із "Реалом". Утім, італійський фахівець вже давно підтвердив реноме унікального. Найочевидніше досягнення – 4 перемоги в головному єврокубку. Цієї висоти більше ніхто не взяв. Та є багато інших.

Футбольний роман Анчелотті з Кубком чемпіонів розпочався з розчарування. У сезоні 1983/84 італійська "Рома" дійшла до фіналу турніру, але тоді ще хавбек увесь сезон страждав через травми та вирішальний матч проти англійського "Ліверпуля" пропустив. От "вовки" й поступилися мерсисайдцям у серії пенальті...

Тоді могло здатися, що такої нагоди Анчелотті-футболіст більше не матиме. Скудетто "Роми" було випадковим явищем, а про проблеми півзахисника з колінами знала вся Італія. Та знайшовся тренер, якому було байдуже до цього – Арріго Саккі. Саме він переконав Сільвіо Берлусконі забрати Карлетто в "Мілан" у 1987 році.

Анчелотті віддячив тренеру сповна. Упродовж чотирьох сезонів він був провідним виконавцем у середній лінії "россонері". Прийшов і жаданий Кубок чемпіонів. Навіть цілих два – "Мілан" із Анчелотті в основі взяв трофей два роки поспіль (1989, 1990). І хоч на устах в усіх були Гулліт і ван Бастен, та без досвідченого італійця позаду цих хлопців більшості трофеїв міланцям не бачити б.

У 33 роки Анчелотті завершив ігрову кар'єру та пішов тренерським шляхом. У знаменитому Коверчано він захистив дипломний проект на тему "Майбутнє футболу: більше динамізму" та був асистентом Саккі в збірній Італії у 1992-1995 рр., а перед сезоном взявся керувати скромною "Реджаною" у Серії B та відразу вивів команду в елітний дивізіон.

Транзитом через "Парму" та туринський "Ювентус" у 2001-му Анчелотті повернувся в "Мілан" у ролі тренера. На чолі "россонері" алленаторе провів 8 сезонів, у трьох із яких діставався до фіналу тепер уже Ліги чемпіонів. І рука майстра в цих досягненнях міланців помітна неозброєним оком.

У сезоні 2002/03 вирішальний матч проти "Юве" нейтральний вболівальник цілком міг назвати нудним. Та хіба інакше буває у фіналах? Італійські гранди дійшли до серії пенальті, де в команди Анчелотті знайшлися два герої – воротар Діда, який взяв три удари туринців, і Андрій Шевченко з останнім реалізованим одинадцятиметровим.

Справді нетиповий фінал Ліги чемпіонів трапився в сезоні 2004/05. "Ліверпуль" виглядав випадковим пасажиром потяга "россонері", що мчав до чергового трофею. Команда Анчелотті з голом Паоло Мальдіні та дублем Ернана Креспо вела 3:0 в перерві. Те, що трапилося після неї назвали Стамбульським дивом. Мерсисайдці відігралися вже до 61-ї хвилини, а в післяматчевій лотереї вдруге засмутили італійця. Тепер вже в ролі тренера.

Проте, нагода поквитатися з "Ліверпулем" випала доволі швидко. У сезоні 2006/07 без Шевченка та Креспо роль лицаря атаки на себе перебрав Філіппо Індзагі. Він забив наприкінці кожного з таймів і дозволив "россонері" не зважати на пізній гол Дірка Куйта. Так Анчелотті-тренер наздогнав Анчелотті-футболіста за кількістю трофеїв.

У 2013 році італійський фахівець взяв на себе надважку ношу – перервати понад десятилітнє коло невдач і привезти в Мадрид заповітну "десіму". З цим завданням Анчелотті впорався з першого разу, хоча до нього ювілейний, десятий Кубок чемпіонів не підкорився Карлушу Кейрушу, Хосе Антоніо Камачо, Гарсії Ремону, Вандерлею Лушембургу, Лопесу Каро, Фабіо Капелло, Бернду Шустеру, Хуанде Рамосу, Мануелю Пеллегріні та Жозе Моурінью.

Фінал сезону 2013/14 був надпринциповим. Суперником "вершкових" стали столичні сусіди – "Атлетіко". Команда Дієго Сімеоне вела в рахунку до 90+3-ї хвилини, але вкотре спрацювала магія Анчелотті. Серхіо Рамос перевів матч в овертайм, а там Гарет Бейл, Марсело та Кріштіану Роналду довели рахунок до розгромного.

Історія повернення італійського тренера на "Бернабеу" – окрема серія для біографічного серіалу. Анчелотті спокійно працював із середняком АПЛ ліверпульським "Евертоном" і цілком імовірно збирався невдовзі перейти на значно легшу емоційно роботу зі збірними. Аж раптом – дзвінок Флорентіно Переса та все закрутилося заново.

І знову Анчелотті з першої спроби взяв Кубок чемпіонів! Суперник був принциповий для алленатора персонально. Мінімальна перемога над "Ліверпулем" із голом Вінісіуса Жуніора в першій половині дозволила італійському фахівцю остаточно закрити мерсисайдський гештальт.

Тепер Анчелотті на порозі нового ювілею. "Реал" під керівництвом 64-річного тренера може взяти 15-й трофей Ліги чемпіонів і лише збільшити перевагу над всіма іншими. Та й сам Дон Карло відірветься від цілої групи колег із меншою кількістю трофеїв. Поки футбольні оглядачі роками обирали найкращого тренера між Гвардіолою і Моурінью справжній Маестро тихо робив свою справу...