У Києві, Дніпрі і Львові переселенцям поки найважче задовольнити свої потреби: як це змінити

Вона зазначила, що лише у таких містах як Хмельницький і Івано-Франківськ економічні потреби ВПО на кшталт працевлаштування, справедливої заробітної плати чи просування по службі вважають ефективними 10% опитаних громадян. Це - поки що найвищий показник, пояснила Шуляк, найнижчий - 3%, у Києві, Дніпрі і Одесі, трохи вищий у Львові - 4%. Але це майже втричі нижче ніж у тому ж Хмельницькому. Але навіть у прифронтовому Харкові так вважають 7% громадян.

"Загалом, ми бачимо досить тривожну ситуацію. Оскільки набагато більше українців вважають, що приймаючі громади сприяють інтеграції ВПО, забезпечуючи їхні як житлові потреби, так і економічні. Навіть у наведених вище Хмельницькому і Івано-Франківську кількість громадян, які вважають, що економічні потреби ВПО задовольняються неефективно 23% і 33% відповідно", - підкреслила Шуляк. 

У Києві, Львові і Дніпрі відсоток громадян, які вважають неефективним і вкрай неефективним задоволення, зокрема, економічних потреб переселенців у рази вищий, ніж відсоток тих, хто оцінює цей показник позитивно. Так, для Києва відсоток громадян, що оцінюють цю ситуацію негативно, становить 37%. У Дніпрі - 40%, а у Львові - 27%.

"Як ми знаємо, через війну кількість мешканців в окремих громадах зросла на 25%, що суттєво збільшує навантаження на мережу соціальних послуг — освіту, медицину, адміністративні послуги тощо. Відтак, деякі приймаючі громади ставляться до ВПО як до тимчасових мешканців. Але з точки зору розвитку громади такий  підхід здебільшого неефективний", - вважає Шуляк.

Парламентарка нагадала, що  нині в Україні налічується понад 4 млн внутрішньо переміщених осіб, 26% з яких потребують соціального захисту. Причому йдеться не лише про вирішення їхнього житлового питання, а і про допомогу у працевлаштуванні, економічну і соціальну реінтеграцію. 

"І ключова роль у цьому процесі саме у приймаючих громад. Деякі з них розуміють важливість створення умов для осілості переселенців на їх території, оскільки це допоможе їм збільшити податкові надходження до місцевих бюджетів і конкурентності перед іншими громадами, а деякі - ні", - наголосила Шуляк.

Вона пояснила, що значна кількість українських громад і досі ставляться до переселенців як до тимчасового явища, відтак і самі ВПО не прагнуть залишатися там надовго. І це потрібно виправляти - створювати для переселенців всі умови, щоб їм хотілося зробити нові місця свого проживання своєю домівкою. Тому саме від органів місцевого самоврядування залежатиме, чи будуть створені на їх території можливості для цього. 

Крім цього, зазначила Шуляк, і на рівні центральної влади потрібні кроки, які сприятимуть "осілості" ВПО. Наприклад, значно більший відсоток переселенців залишиться у приймаючих громадах, якщо у них буде можливість купити там житло. Це можна було б зробити як за рахунок коштів від програми "єВідновлення", яка передбачає цільові кошти на придбання нового житла замість знищеного, так і за рахунок державної пільгової іпотеки "єОселя".

"Але така можливість для ВПО поки що відсутня. Зокрема, Уряд так і не розширив "єВідновлення" для громадян, чиє знищене або пошкоджене житло залишилось на тимчасово окупованих територіях, і не повністю зробив доступними для переселенців програми "єОселя", - підкреслила Шуляк.

Вона нагадала, що у цьому місяці для ВПО Уряд до 10 років збільшив вік житла, яке можна купити з допомогою "єОселя". Але поки не дослухався до рекомендації зменшити відсоткову ставку з 7% до 3% і розмір першого внеску з 15% до 10%.

"Певні зрушення таки є, але вони загалом поки що не задовольняють реальні потреби ВПО. Це вкрай важливо змінити як щодо "єВідновлення", так і стосовно "єОселі". Громади від цього тільки виграють", - резюмувала Шуляк. 

Нагадаємо, що внутрішньо переміщені особи можуть придбати житло у кредит за пільговою ставкою 3% річних на строк до 30 років. Початковий внесок складає 6% від вартості житла.